Справа №2-119

2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 серпня 2008 року                                                   смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.

    при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

    за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

    Позовна заява до Розівського районного суду Запорізької області надійшла 01 липня 2008 року.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 22 березня 2002 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, що народилася 09 квітня 2002 року.  Одруження з відповідачем виявилося невдалим, чоловік не піклувався  про створення  нормальних  сімейних стосунків, зловживав алкогольними напоями, в нетверезому стані вчиняв сварки. З 24 червня 2008 року шлюбні відносини фактично припинилися, подружжя проживає окремо, дитина залишилася на утриманні позивача. ОСОБА_1 вважає, що примирення з чоловіком неможливе, оскільки їх подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому просить суд розірвати  шлюб між нею та  відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований відділом РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 5.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримала свої позовні вимоги по тих підставах, які викладені нею в позовній заяві та додатково пояснила, що причиною, яка спонукала її на розірвання шлюбу, є постійне зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями та  спричинення їй тілесних ушкоджень в стані сп’яніння. Останній раз така сварка сталася 24 червня 2008 року вночі,  позивачка отримала тілесні ушкодження. За вказані дії відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності. З вказаного часу позивачка з дочкою переїхала до своєї матері, оскільки боїться відповідача та його поведінки. ОСОБА_1 вважає неможливим подальше сумісне проживання з відповідачем, заперечувала проти надання судом строку для примирення подружжя.  

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 обставини, викладені позивачем у заяві та підтверджені в судовому засіданні, підтвердив та не оспорював, однак позов ОСОБА_1 не визнав та заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що він пообіцяв дружині  виправитися і вона погодилася з ним примиритися. При цьому вказав, що в них є спільна дитина, заради якої необхідно зберегти шлюбні відносини.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню.

    Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про одруження встановлено, що сторони одружились 22 березня 2002 року у відділі РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, про що зроблено актовий запис № 5.

Від даного шлюбу мають доньку ОСОБА_3, яка народилася 09 квітня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

З пояснень сторін та за матеріалами справи встановлено, що шлюб між сторонами у справі виявився невдалим, оскільки чоловік – відповідач ОСОБА_2 не піклувався  про створення  нормальних  сімейних стосунків, постійно зловживав алкогольними напоями, в нетверезому стані вчиняв сварки, бив дружину – позивачку ОСОБА_1. Останній раз сварка сталася 24 червня 2008 року, під час якої відповідач спричинив позивачеві тілесні ушкодження, що підтверджується відповідними лікарняними довідками. ОСОБА_1 вимушена була звернутися до правоохоронного органу за захистом. Відповідача ОСОБА_2 постановою Розівського районного суду Запорізької області від 04.07.2008р. було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.173 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 119 грн.. З 24 червня 2008 року шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися, кожен з подружжя проживає окремо один від одного, позивачка ОСОБА_1 з дочкою переїхала до своєї матері, а відповідач ОСОБА_2 залишився проживати у власному помешканні.

У судовому засіданні сторонами були визнані вищевказані обставини у справі, тому такі обставини не підлягають доказуванню, що відповідає положенням ст.61 ЦПК України.

Відповідно ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач ОСОБА_1 не виявила бажання зберегти подружні відносини, заперечувала проти надання строку для примирення.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що він виправиться, просив надати подружжю строк для примирення.

За таких обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що надання строку подружжю для примирення є таким, що буде суперечити інтересам одного з подружжя, його призначення є недоцільним.  

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя.

    Відповідно до ст.24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

    Керуючись ст.ст.24,110-112 СК України, ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 березня 2002 року у відділі РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 5, які  мають одну  неповнолітню дитину.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при видачі Свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у дохід держави в сумі 8 (восьми) гривень 50 (п’ятдесяти) копійок.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

    Суддя:                 Т.М. Кущ