Справа №2а-48/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Остап'юк С.В.
при секретарі Скора Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за участю:
представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області ОСОБА_1
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області
про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни з січня 2006 року до грудня 2007 року, -
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2009 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни з січня 2006 року до грудня 2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за 2006 - 2007 роки протиправно не здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, установленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», права на пільги та державну соціальну підтримку за яким має позивач. Зазначено, що відповідачем протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за вказаний період на суму 2733,30 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві виклав прохання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала, суду пояснила, що позивач має права на пільги та державну соціальну підтримку згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій за яким здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік. В 2006 році статтею 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та в 2007 році статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено. Також наполягає на застосування наслідків пропущення строку за зверненням до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, у відповідності до статті першої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 17.09.1999 року та паспортом громадянина України серії НОМЕР_2(а. с. 4, 6).
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», статтею 87 Закону України «Про пенсіне забезпечення» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, оскільки порядок нарахування та виплати вказаної доплати не був запроваджений у відповідності до норм статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яка діяла на момент існування правовідносин в 2006 році, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період 2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.
За період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року позивачу належало до сплати 90,39 грн., з 01.08.2007 року до 31.09.2007 року - 243,6 грн., 01.10.2007 року до 31.12.2007 року - 396,9 грн., всього - 730,89 грн.
Фактично нарахування та виплата підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2007 році не проводилась, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 730,89 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати на його користь суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі 730,89 гривень за вказаний період відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 недоплачену суму підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року в розмірі 730,89 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап'юк
Постанова складена в повному обсязі 11.02.2009 року.