Справа № 22ц - 4782-2009 Головуючий в 1 інстанції Шинкар А.О.
Категорія 01, 29, 30, 32 Доповідач в 2 інстанції Волохов Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Юровської Г.В.,
суддів: Голуб С.А., Волохова Л.А.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернігівської регіональної дирекції філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У липні 2008 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 січня 2007 року, ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Мерседес Бенц 313 СДІ” д.н.з. НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_2, рухаючись за маршрутом Чернігів-Київ з пасажирами, порушив правила дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху транспорта, де зіткнувся з автомобілем КАМАЗ. В наслідок ДТП чотири пасажири мікроавтобуса загинули. Серед загиблих була дочка позивачки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 449 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди та стягнути 51 000 з Чернігівської регіональної дирекції філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія».
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 000 в рахунок відшкодування моральної шкоди, а в решті позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
По справі встановлено, що ДТП, внаслідок якого загинула дочка позивачки, сталося з вини водія ОСОБА_3, який порушив п.п.12.1, 12.3 ПДР України, що підтверджується вироком Броварського міськрайсуду Київської області від 07.04.2008 року та не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винність водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП встановлена вироком суду в кримінальній справі, що набрав законної сили.
Оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_3 перебував з ОСОБА_2 у трудових відносинах, що підтверджується трудовим договором від 01.07.2002 року та довідкою ДПІ в м.Чернігові, і скоїв ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків, то відповідно до ст.1172 ЦК України, відповідач ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодувати позивачу заподіяну моральну шкоду.
Суд вважає, що позивачці заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з втратою рідної дочки, що внесло негативні наслідки в її життя. Однак, на думку суду, розмір грошового відшкодування моральної шкоди вказаний позивачкою, повинен становити меншу суму. Враховуючи глибину душевних страждань позивачки, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в 100000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2
Відповідно до пункту 9 пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції повною мірою врахував обставини по справі і вимоги законодавства з цього питання.
Що стосується вимог позивачки про стягнення з страхової компанії моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом враховано, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (435-15). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України (435-15). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 9.3 ст.9 названого Закону передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
Судом встановлено, що згідно страхового акту від 30.05.2008 року Чернігівською регіональною дирекцією філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 для виплати позивачці в розмірі 6550 грн., з яких 4000 грн. становить матеріальна шкода і 2550 грн. - моральна шкода. Таким чином страховим товариством виплачена моральна шкода в розмірі, передбаченому вищеназваним Законом: 5% від 51000 грн., що становить 2550 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_2 отримав від страхової компанії 2550 грн. в рахунок відшкодування позивачці моральної шкоди, але на день розгляду справи не виплатив їй цю суму, то суд правильно стягнув з відповідача всю суму моральної шкоди - 100 000 гривень.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, дав належну правову оцінку доказам у справі, правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. Суд повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи; висновки суду відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц 4782 - 2009 Головуючий в 1 інстанції Шинкар А.О.
Категорія 01, 29, 30, 32 Доповідач в 2 інстанції Волохов Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Юровської Г.В.,
суддів: Голуб С.А., Волохова Л.А.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернігівської регіональної дирекції філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Враховуючи складність справи, а також те, що для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за мажливе відкласти її виготовлення на строк до п'яти днів та проголосити вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді