ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 травня 2022 року

справа №380/24336/21

провадження № П/380/24583/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля  Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Крючкова В.О., представника відповідача Рак З.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вест агро імпорт” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест агро імпорт» (далі – ТОВ «Вест агро імпорт», позивач) 15.12.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач). Позивач об`єднав в одній позовній заяві позовні вимоги про визнання протиправними та скасування чотирьох рішень Львівської митниці про коригування митної вартості, а саме: №UA209000/2021/700032/2 від 06.10.2021, №/2021/700034/2 від 07.10.2021, №UA209000/2021/700038/2 від 07.10.2021, №UА209000,/2021/700039/2 від 07.10.2021. Позивач вважає оскаржені рішення незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Пояснив, що 06.10.2021 та 07.10.2021 ТОВ «Вест агро імпорт» через уповноваженого декларанта ОСОБА_1 з метою декларування кількох партій товару («м`ясо куряче, механічної обвалки подрібнене (+/- 1 мм, перемелене (фарш), морожене. У вигляді однорідної маси рожевого кольору, отриманої з м`ясних каркасів свійських курей (100%), без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, без домішок (не суміш), придатне для споживання людиною, вагою 21000,00 кг») подав Львівській митниці митні декларації №UA209160/2021/011629 від 06.10.2021, №UA209160/2021/011695 від 07.10.2021, №UA209160/2021/0111716 від 07.10.2021, №UA209160/2021/011721 від 07.10.2021. Представник позивача пояснює, що митна вартість товару визначалась декларантом за основним методом на підставі положень контракту та відповідних рахунків-фактури/інвойсів постачальника та документів перевізника щодо вартості перевезення. Стверджує, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та визначила таку за резервним методом, використавши відомості про митну вартість аналогічних товарів на підставі інших МД, за якими розмитнювався товар, митна вартість котрого визначена митницею за шостим методом. Представник позивача вказує, що митний орган не обґрунтував, чи ідентичні товари розмитнювались за значно вищою вартістю, чи точно з такими характеристиками, такою ж самою вагою ввозилися товари за митними деклараціями, на які посилається Львівська митниця. Зазначає, що до митного оформлення щодо кожної з поставок надавалися документи KOMUNIKAT IE599 – підтвердження вивезення з ЄС. В таких документах є відсилання на митні декларації крани-відправлення (експортні декларації). В цих документах відображалась вартість кожного товару в євро, зазначався відповідний курс євро до польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в польський злотий. Числові дані мають між собою зв`язок та величини в обох валютах ідентичні та узгоджуються із вартістю заявленою до митного оформлення товару. Ціна товару, зазначена в експортних деклараціях в польських злотих, а у рахунках-фактурах у євро. Стверджує, що підхід митниці до формування оскаржених рішень про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є підставою для скасування таких рішень.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (том 1 а.с.198-205). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до яких орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідач зазначає, що для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 дані митних декларацій від 04.10.2021 №UA205140/2021/64444, відповідно до яких митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг.

На вимогу суду відповідач надав копії митних декларацій разом із поданими декларантом документами на підтвердження заявленої митної вартості (том 1 а.с. 140-197).

Позивач подав відповідь на відзив (том 1 а.с. 211-214) та письмові пояснення (том 1 а.с. 1-3), навів додаткові аргументи на спростування тверджень відповідача. Зазначає, що джерелом для коригування митної вартості при винесенні оскаржуваних рішень для Львівської митниці слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 та митні декларації №UA205140/2021/64444, №UA205140/2021/061964, відповідно до яких митна вартість товару становить 0,5 доларів США за кг. Позивач вважає, що інформація, надана Асоціацією, носить виключно інформаційний характер та не є безумовною рекомендацією для митних органів визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою митною вартістю. Зауважує, що зведена таблиця цін на м`ясо та м`ясопродукцію від 28.09.2021 не має ніякого відношення до поставок позивача. Поставка товару ТОВ «Вест агро імпорт» відповідно до поданих митних декларацій відбувалась на умовах EXW, ціна товару вказувались в євро, при цьому в згаданій таблиці ціни та описані товари вказані у доларах США, на умовах поставки CIF/CIP кордон України з ЄС та Великобританії. Звертає увагу суду, що Львівська митниця взяла за основу дані про митне оформлення аналогічного товару (митні декларації №UA205140/2021/64444, №UA205140/2021/061964), за якими митна вартість товару була визначена нею ж за шостим методом. Зауважує, що сторонами таких правовідносин буди зовсім інші компанії, відправником товару - компанія MIR-KAR SP.ZO.O.SK.K., а отримувачем – українська компанія ТОВ «МЕЛМІТ». Товар за такою митною декларацією ввозився за 6 (резервним методом), про що свідчить графа 43 «Митної декларації»; митний орган не надав жодного документу, який би відображав основні положення зовнішньоекономічних відносин таких компаній.

Суд заслухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ТОВ «Вест агро імпорт» (Покупець) та компанія POL-EXPORT (Продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт №01032021 від 01.03.2021. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити товар в асортименті, вказаному у інвойсі, які є невід`ємною частиною даного контракту. Товар поставляється партіями, на умовах, погоджених Сторонами в цьому Контракті та проформах-інвойсах згідно правил Інкотермс. Якщо в проформах-інвойсах не обумовлені умови поставки товару, товар може поставлятись на умовах FCA, EXW, CPT або CIР. Відповідно до пункту 2 Контракту ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування, найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в інвойсах на кожну партію товару. Пунктом 6 Контракту визначено, що розрахунки здійснюються на умовах попередньої оплати або оплати по факту поставки товару, оплата товару здійснюється в доларах США чи євро (том 1 а.с. 114-118).

ТОВ «Вест агро імпорт» 29.09.2021 перерахувало компанії POL-EXPORT 24700 євро в якості передоплати за товар згідно з контрактом №01032021 від 01.03.2021, що підтверджується протоколами з клієнт банкінгу про проведення платежів (том 1 а.с. 214звор.).

На виконання контракту та на підставі рахунку-фактури (інвойс) PL/050606979/2021-015/0622 від 05.10.2021 ТОВ «Вест агро імпорт» придбало м`ясо куряче механічної обвалки, заморожене 1 мм в кількості 21000 кг, вартість 6300 євро, ціна за одиницю 0,30 євро (том 1 а.с. 62).

ТОВ «Вест агро імпорт» через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 подало 07.10.2021 до митного оформлення подало митну декларацію МД:UA209160/2021/011695 (том 1 а.с.151), в якій заявлено митну вартість товару «м`ясо куряче, механічної обвалки, подрібнене (+/- 1 мм, перемелене (фарш), морожене. У вигляді однорідної маси рожевого кольору, отриманої з м`ясних каркасів свійських курей (100%), без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, без домішок (не суміш), придатне для споживання людиною, вагою 21000,00 к. Дата виготовлення 20.09.2020» в розмірі 6300 євро. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) у розмірі 6300 євро; умови постачання зазначено СРТ -UA Луцьк.

До цієї митної декларації декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: сертифікат якості від 05.10.2021, рахунок-фактура PL/050606979/2021-015/0622 від 05.10.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №1021/08224/21/18/UA від 05.10.2021, прейскурант від 01.10.2021, зовнішньоекономічний договір 01032021 від 01.03.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2021, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 06.10.2021, копія митної декларації країни відправлення від 06.10.2021 (том 1 а.с. 62-73).

ТОВ «Вест агро імпорт» (Покупець) та компанія POLSKAM SA (Продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт №18/03/21 від 18.03.2021. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар м`ясо та м`ясопродукти в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в інвойсі на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється на умовах DAP, EXW, FCA, CPT. Згідно з пунктом 3 Контракту ціна товару визначається в євро. Покупець здійснює попередню оплату в євро в безготівковій формі шляхом банківського переказу. Оплата за товар може здійснюватись як в формі попередньої оплати так і після отримання товару на умовах вказаних продавцем в інвойсі (том 1 а.с.120-122).

ТОВ «Вест агро імпорт» 01.10.2021 перерахувало компанії POLSKAM SA 50925   євро в якості передоплати за товар згідно з контрактом №18/03/21 від 18.03.2021, що підтверджується протоколом з клієнт банкінгу про проведення платежів (том 1 а.с. 215).

На підставі На виконання контракту №18/03/21 від 18.03.2021 позивач ввіз на митну територію України придбаний товар «м`ясо куряче, механічної обвалки, подрібнене (+/- 1 мм, перемелене (фарш), морожене. У вигляді однорідної маси рожевого кольору, отриманої з м`ясних каркасів свійських курей (100%), без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, без домішок (не суміш), придатне для споживання людиною, вагою 21000,00 кг»:

1. на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №1351/MAG/2021 від 04.10.2021 ТОВ «Вест агро імпорт» придбало заморожене м`ясо куряче механічної обвалки 1 мм в кількості 21000 кг, вартість 6300 євро, ціна за одиницю 0,30 євро (том 1 а.с. 37).

ТОВ «Вест агро імпорт» через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 подало 06.10.2021 до митного оформлення митну декларацію МД: №UA209160/2021/011629, в якій заявлено митну вартість товару в розмірі 6300 євро. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) у розмірі 6300 євро; умови постачання зазначено EХW – PL Duchnow.

До цієї митної декларації позивач додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: сертифікат якості №14170610/Q00467/21/18UA від 04.10.2021, рахунок-фактура №1351/MAG/2021 від 04.10.2021, автотранспортна накладна 041020211830 від 04.10.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат 1417/00467/21/18UA від 04.10.2021, сертифікат про походження товару №PL/MF/AL0093833 від 04.10.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 810-О від 06.10.2021, довідку про транспортні витрати від 04.10.2021, зовнішньоекономічний контракт 18/03/21 від 18.03.2021, договір-заявка №810-О від 30.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, копія митної декларації №21PL301010E1115766 від 04.10.2021 (том 1 а.с. 37-55).

2. на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №1358/MAG/2021 від 05.10.2021 ТОВ «Вест агро імпорт» придбало заморожене м`ясо куряче механічної обвалки 1 мм в кількості 21000 кг, вартість 6300 євро, ціна за одиницю 0,30 євро (том 1 а.с. 78).

ТОВ «Вест агро імпорт» через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 подало 07.10.2021 до митного оформлення митну декларацію МД: №UA209160/2021/0111716, в якій заявлено митну вартість товару в розмірі 6300 євро. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) у розмірі 6300 євро; умови постачання зазначено EХW – PL Duchnow.

До цієї митної декларації декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: сертифікат якості від 05.10.2021, рахунок-фактура №1358/MAG/2021 від 05.10.2021, автотранспортну накладну №051020212010 від 05.10.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат № 1417/00469/21/18UA від 05.10.2021, сертифікат про походження товару №PL/MF/AL/0094844 від 05.10.2021, акт про проведення огляду (переогляду) товарів ручної поклажі від 07.10.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 803-О від 06.10.2021, довідка про транспортні витрати від 05.10.2021, зовнішньоекономічний контракт №18/03/21 від 18.03.2021, договір-заявка 803-О, інформація про позитивні результати державних видів контролю від 07.10.2021, копія митної декларації країни відправлення № MRN21PL301010E1122355 від 06.10.2021 (том 1 а.с. 79-88).

3. на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №1366/MAG/2021 від 06.10.2021 ТОВ «Вест агро імпорт» придбало заморожене м`ясо куряче механічної обвалки 1 мм в кількості 21000 кг, вартість 6300 євро, ціна за одиницю 0,30 євро (том 1 а.с. 95).

ТОВ «Вест агро імпорт» через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 подало 07.10.2021 до митного оформлення митну декларацію МД: №UA209160/2021/011721, в якій заявлено митну вартість товару в розмірі 6300 євро. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) у розмірі 6300 євро; умови постачання зазначено EХW – PL Duchnow.

До цієї митної декларації декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: сертифікат якості №14170610/Q00472/21/18UA від 06.10.2021, пакувальний лист від 06.10.2021, рахунок-фактуру №1366/MAG/2021 від 06.10.2021, автотранспортну накладну №061020211320 від 06.10.2021; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 1417/00472/21/18UA від 06.10.2021, сертифікат про походження товару № PL/MF/AL 0094850 від 06.10.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.10.2021, зовнішньоекономічний контракт від 18.03.2021, договір-заявка на перевезення №804-О від 04.10.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 07.10.2021, копія митної декларації країни відправлення №21PL301010E1126337 від 06.10.2021 (том 1 а.с. 96-113).

Митниця по всіх перелічених вище митних деклараціях скерувала декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів (том 1 а.с. 239,241,243,245, том 2 а.с. 4, 6звор., 9,11звор.), а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні, платіжні документи з попередніх поставок); - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На описані вимоги про надання додаткових документів директор ТОВ «Вест агро імпорт» направив митниці повідомлення про надання додаткових пояснень та документів №06/10-01 від 06.10.2021, №07/10-01 від 07.10.2021, №07/10-04 від 07.10.2021, у яких вказав, що надані до митного оформлення документи містять всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазнаної в митних деклараціях. Зауважив, що до митного оформлення надавався Komunikat IE599 – підтвердження вивозу, в якому є відсилання на митну декларацію країни відправлення/походження (експортну декларацію). Зазначає, що в документі відображена вартість товару в євро, зазначений курс євро до польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в польський злотий; дані та числові величини узгоджуються із вартістю заявленого до митного оформлення товару. В повідомленні повідомив митний орган про те, що надав усі документи на підтвердження заявленої митної вартості, інших документів немає (том 1 а.с. 162-164, том 2 а.с. 5-6, 7звор.-8, 10-11).

Митниця дійшла висновку, що декларант не розвіяв її сумнівів щодо заявленої митної вартості товару та здійснила коригування митної вартості декларованого товару, прийнявши такі рішення:

- №UA209000/2021/700032/2 від 06.10.2021, відповідно до якого визначила вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 0,5000 USD за одиницю товару, в загальній сумі 10500 USD (том 1 а.с. 31-32, 144);

- UA209000/2021/700034/2 від 07.10.2021, відповідно до якого визначила вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 0,5000 USD за одиницю товару, в загальній сумі 10500 USD (том 1 а.с. 56-57,149);

- UA209000/2021/700038/2 від 07.10.2021, відповідно до якого визначила вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 0,5000 USD за одиницю товару, в загальній сумі 10500 USD (том 1 а.с. 74-75, 154);

- UА209000,/2021/700039/2 від 07.10.2021, відповідно до якого визначила вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 0,5000 USD за одиницю товару, в загальній сумі 10500 USD (том 1 а.с. 89-90,158).

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

1) рішення №UA209000/2021/700032/2 від 06.10.2021 (том 1 а.с. 31-32, 144) щодо митної декларації №UA209160/2021/011629 від 06.10.2021:

- за умовами зовнішньоекономічного договору від 18.03.2021 №18/03/21 продавцем товару є товариство POLSKAMP SA (05-462, Duchnow, ul. Bosmanska 23, Poland), проте в експортній декларації від 04.10.2021. №MRN 21PL301010E1115766 та в підтвердженні вивозу KOMUNIKAT IE599 відправником зазначено «Euro-Bridge Candlenut Ltd» - суб`єкт, що не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; - у розділі 2 Договору від 18.03.2021 №18/03/21 встановлено що вартість тари входить в ціну товару, проте у фактурі від 04.10.2021 №1351/MAG/2021 такі складові вартості в ціні товару не виділено; - згідно з фактурою від 04.10.2021 №1351/MAG/2021 товар поставляється на умовах 100% передоплати, однак підтвердження такої оплати не надано; - у договорі про перевезення від 30.09.2021 Договір-заявка №810-О, у розділі 9 – сума оплати зазначено суми за маршрутом Duchnow – Рава-Руська – Червоноград, але у CMR від 04.10.2021. №041020211830 у графі 3 місцем призначення заявлено м. Луцьк, що є підставою для сумніву у розмірі витрат на транспортування.

2) рішення UA209000/2021/700034/2 від 07.10.2021 (том 1 а.с. 31-32, 149) щодо митної декларації № UA209160/2021/011695 від 07.10.2021:

- відповідно до п. 6. Контракту №01032021 від 01.03.2021 умови оплати повинні бути передбачені у проформі та/або рахунку-інвойсі, проте така інформація відсутня, що суперечить умовам договору; - прайс-лист від 01.10.2021 №б/н заявлений у графі 44 митної декларації не відповідає визначенню документа за кодом 3014, оскільки виданий не виробником Animex Foods Sp. z o.o. sp.k. Oddzial w Kutnie, а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант), що викликає сумнів у митного органу щодо вищевказаного документа; - у графі 1 СМR від 05.10.21 №А №400652 відправником товару зазначено "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством ,яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди.

3) рішення UA209000/2021/700038/2 від 07.10.2021 (том 1 а.с. 74-75, 154) щодо митної декларації №UA209160/2021/0111716 від 07.10.2021: - за умовами зовнішньоекономічного договору від 18.03.2021 №18/03/21 продавцем товару є товариство POLSKAMP SA (05-462, Duchnow, ul. Bosmanska 23, Poland), але в експортній декларації від 06.10.2021 №MRN 21PL301010E1122355 та підтвердженні вивозу KOMUNIKAT IE599, відправником зазначено «Euro-Bridge Carnation Ltd» - суб`єкт, що не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; - у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.10.2021 №1358/MAG/2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір, що викликає сумнів митного органу щодо належності даного інвойсу до оцінюваного товару; - у розділі 2 Договору від 18.03.2021 №18/03/21 встановлено що вартість тари входить в ціну товару, проте у фактурі від 05.10.2021 №1358/MAG/2021 такі складові вартості не виділено. Згідно з даною фактурою товар поставляється на умовах 100% передоплати, однак підтвердження такої оплати не надано; - для підтвердження транспортних витрат надано документ від 01.10.2021 №Договір-заявка №803-О, де у розділі 9 – сума оплати зазначено суми за маршрутом Duchnow – Ягодин – Червоноград, але у CMR від 05.10.2021 №051020212010 у графі 3 місцем призначення заявлено м. Луцьк, що є підставою для сумніву у достовірності заявлених витрат на транспортування та навантаження оцінюваного товару;

4) рішення UА209000,/2021/700039/2 від 07.10.2021 (том 1 а.с. 89-90, 158) щодо митної декларації №UA209160/2021/011721 від 07.10.2021: за умовами зовнішньоекономічного договору від 18.03.2021 № 18/03/21 продавцем товару є товариство POLSKAMP SA (05-462, Duchnow, ul. Bosmanska 23, Poland), але в експортній декларації від 06.10.2021 №MRN 21PL301010E1126337 та підтвердженні вивозу KOMUNIKAT IE599, відправником зазначено «Euro-Bridge Chestnut Ltd» - суб`єкт, що не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; - у рахунку-фактурі (інвойсі) від 06.10.2021 №1366/MAG/2021 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір; - у розділі 2 Договору встановлено що вартість тари входить в ціну товару, проте у фактурі від 06.10.2021 №1366/MAG/2021 такі складові вартості не виділено. Згідно з даною фактурою товар поставляється на умовах 100% передоплати, однак підтвердження такої оплати не надано; для підтвердження транспортних витрат надано документ від 04.10.2021 №   Договір-заявка №804-О, де у розділі 9 – сума оплати зазначено суми за маршрутом Duchnow – Ягодин – Червоноград, але у CMR від 06.10.2021 №061020211320 у графі 3 місцем призначення заявлено м. Луцьк, що є підставою для сумніву у достовірності заявлених витрат на транспортування та навантаження оцінюваного товару. У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 06.10.2021 №804-O також відсутні відомості про витрати на транспортування товару до місця розвантаження.

Митниця вказала, що у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України, заявлену митну вартість не визнано

З метою обрання обраного митницею методу визначення митної вартості та числових значень, визначених в рішеннях про коригування митної вартості, відповідач навів такі аргументи:

- для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості 2ґ згідно з   статтею 64 Митного кодексу України;

- джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала інформація надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021, та митні декларації від 04.10.2021 № UA205140/2021/64444, від 29.09.2021 № UA205140/2021/61964, відповідно до яких митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг.

Як наслідок, за результатами розгляду митних декларацій №UA209160/2021/011629 від 06.10.2021, №UA209160/2021/011695 від 07.10.2021, №UA209160/2021/0111716 від 07.10.2021, №UA209160/2021/011721 від 07.10.2021 та доданих до них документів митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів з причини – неможливості завершення митного оформлення по причині внесення змін у гр. 12,43,44,45,46 ВМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару). Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209160/2021/000090, №UA209160/2021/000092, №UA209160/2021/000096, №UA209160/2021/000097 (том 1 а.с. 147,150,155,159).

З метою отримання товару, що швидко псується, у вільний обіг декларант подав митні декларації №UA209160/2021/011658 від 06.10.2021, №UA209160/2021/011730 від 07.10.2021, №UA209160/2021/011763 від 07.10.2021, №UA209160/2021/011764 від 07.10.2021 (том 1 а.с.146,152,156,160), в яких вказав вартість товарів відповідно до рішення про корегування митної вартості товару. Позивач вказує, що не погоджується із протиправно визначеною митним органом митною вартістю товарів, для отримання товару у вільний обіг змушений був сплатити фінансові гарантії.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1. Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: зовнішньоекономічний контракт 18/03/21 від 18.03.2021, зовнішньоекономічний договір 01032021 від 01.03.2021, рахунки-фактури, сертифікати якості, автотранспортні накладні, міжнародний ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження товару, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, довідки про транспортні витрати, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, митні декларації країни походження товару тощо).

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товарів суд враховує, що ТОВ «Вест агро імпорт» на електронні повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару «заморожене м`ясо куряче механічної обвалки» надіслало Львівській митниці повідомлення про надання додаткових пояснень та документів №06/10-01 від 06.10.2021, №07/10-01 від 07.10.2021, №07/10-04 від 07.10.2021 (том 1 а.с. 162-164, том 2 а.с. 5-6, 7звор.-8, 10-11), в яких детально пояснило умови поставки товари, вартість послуг перевізника та заявлену митну вартість. Декларант звернув увагу, що до митного оформлення надавався Komunikat IE599 – підтвердження вивозу, в якому є відсилання на митну декларацію країни відправлення/походження (експортну декларацію), зауваживши, що в документі відображена вартість товару в євро, зазначений курс євро до польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в польський злотий; всі дані між собою мають зв`язок та числові величини узгоджуються із вартістю заявленого до митного оформлення товару. В експортній декларації вартість товару вказана в євро і така відповідає тій, що відображена в рахунках – фактурі, наданих до митного оформлення; графа 46 декларації містить відомості щодо вартості товару, конвертовану в польський злотий.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару «заморожене м`ясо куряче механічної обвалки» суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Вест агро імпорт» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Щодо аргументу митниці про те, що товар поставляється на умовах 100% передоплати, проте підтвердження такої оплати не надано. Суд враховує надані позивачем протоколи з клієнт-банкінгу про проведення платежів, відповідно до яких ТОВ «Вест агро імпорт» 29.09.2021 перерахувало компанії POL-EXPORT 24700 євро в якості передоплати за товар згідно з контрактом №01032021 від 01.03.2021, 01.10.2021 перерахувало компанії POLSKAM SA 50925 євро в якості передоплати за товар згідно з контрактом №18/03/21 від 18.03.2021 (том 1 а.с. 214звор., а.с. 215).

Щодо посилання митного органу на те, що за умовами зовнішньоекономічного договору №18/03/21 від 18.03.2021 продавцем товару є товариство POLSKAMP SA, проте в експортних деклараціях та в комунікатах (підтвердження) вивезення зазначено компанію «Euro-Bridge Candlenut Ltd», тобто суб`єкта, що не є стороною зовнішньоекономічної угоди. Позивач надав пояснення, що компанія «Euro-Bridge Ltd» є експортером продукції для компанії POLSKAMP SA. У наданих до митного оформлення документах (інвойсах, експортних деклараціях, товаро-транспортних накладних) є посилання на компанію «Euro-Bridge Ltd» із позначенням «na zlecenie» (що за законодавством країни походження товару вказує на регулювання відповідних договірних відносини між сторонами за договором-замовлення або договором-доручення). Наведене свідчить, що продавцем та постачальником товару зазначеної зовнішньоекономічної операції виступає компанія POLSKAMP SA, а безпосередньо відправником/експортером товару є компанія «Euro-Bridge Ltd» в силу існування внутрішніх домовленостей/угод.

Оцінюючи посилання митного органу на те, що в договорі про перевезення, договорах-заявках на перевезення зазначено суми за маршрутом Duchnow – Рава-Руська – Червоноград, проте в CMR/товаротранспортних накладних вказано пункт призначення м.   Луцьк, суд враховує таке. Відповідно до пояснень позивача, умови доставки EXW згідно правил Інкотермс 2010, ввезений товар пройшов маршрут Duchow- Рава-Руська -Червоноград, митне оформлення проведено на базі Львівської митниці у м. Червоноград (митний пост «Сокаль»). До митної вартості ввезених товарів враховано транспортні витрати від точки завантаження (Duchow-Польща) до митного поста Червоноград (Україна). Всі подальші витрати на транспортування після митного оформлення та доставлення товару з митного поста на склад в місті Луцьк не впливають на митне оформлення товару.

Щодо необхідності подання декларантом страхових документів, суд зазначає, що рахунки-фактури та інші документи щодо поставки товару не містять інформації щодо його страхування. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов`язок надання страхових, транспортних документів у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.

2. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації, наданої в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021, та зазначенням номеру та дати двох інших митних декларацій від 04.10.2021 №UA205140/2021/64444, від 29.09.2021 №UA205140/2021/61964, відповідно до яких митна вартість такого товару становить 0,5 дол. США за кг.

В графі 33 кожного оскарженого рішення про коригування митної вартості вказано номер та дата митної декларації, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Позивач звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товару, що відрізняються за контрагентами та умовами поставки. В заявлених позивачем до митного оформлення деклараціях умовами поставки були EХW, PL Duchow. Що стосується наведеної декларації №UA205140/2021/64444 від 04.10.2021 (том 1 а.с.148), сторонами були інші компанії, відправником товару зазначена компанія MIR-KAR SP.ZO.O.SK.K., отримувачем –ТОВ «МЕЛМІТ», умови поставки визначали – EХW, PL Makowiska. Що стосується наведеної декларації №UA205140/2021/61964 від 29.09.2021 (том 1 а.с. 153) відправником товару хоч і зазначена компанія POL-EXPORT, отримувачем – ТОВ «Західімпрод», при цьому умови поставки визначали – СРТ, м. Луцьк. В наведених деклараціях митна вартість визначалась за 6 (резервним методом), ціна договору згідно графи 22 декларації визначалась, як і позивачем, в євро, при цьому в наведених деклараціях немає даних про те, що митна вартість товару становить 0,5 дол. США за кг, як зазначено відповідачем в оскаржуваних рішеннях. При цьому відповідач не пояснив, чому при аргументації наведеної декларації №UA205140/2021/61964 від 29.09.2021 за аналогічного відправника та товару митниця не визначала митну вартість за ціною договору подібних (аналогічних) товарів (метод 2б, стаття 60 МК України).

Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Щодо аргументів Львівської митниці та визначення митної вартості імпортованого товару з використанням інформації, наданої в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» суд зазначає таке.

Між Асоціацією «Всеукраїнська асоціація імпортерів м`яса та м`ясопродукції» та Державною фіскальною службою України 25.09.2014 підписаний меморандум про взаєморозуміння та співробітництво. Відповідач не пояснив суду статут Асоціації, чинності та актуальності підписаного в 2014 році меморандуму до тепер. Суд враховує, що інформація, надана Асоціацією, в зведеній таблиці рівнів цін на м`ясо та м`ясну продукцію від 28.09.2021 містить узагальнену інформацію про ціни на м`ясну продукцію (м`ясо механічної обвалки, ММО) в доларах США (0,50 дол. США за 1 кг продукції) щодо поставки продукції в ЄС та Великобританії. На другому листі цієї таблиці ціни вказані у доларах США на умовах поставки CIF/CIP кордон України.

За визначенням Інкотермс:

CIF - "Cost Insurance and Freight / Вартість, страхування і фрахт "означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар.

CIP - "Carriage and Insurance Paid to / Перевезення і страхування оплачені до" означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованій продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати по перевезенню, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

В заявлених позивачем до митного оформлення документів товар постачався на умовах EХW, PL Duchow, що за правилами Інкотермс означає EXW   (англ.   Ex works,   франко-склад,   франко-завод) - товар забирається покупцем з зазначеного в договорі складу продавця, оплата експортних мит ставиться в обов`язок покупця.

Отже, існують істотні розбіжності між умовами поставки товару, застосованими декларантом, та використаними Асоціацією. Суд також враховує географічну віддаленість Великобританії та дуже різні відстані від різних країн ЄС (наприклад Італії, Португалії та Польщі) до кордону з Україною (від кількох десятків до кількох тисяч кілометрів) Отже наведена інформація рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» носить виключно інформативний характер та не відображає конкретних умов поставок щодо спірних правовідносин.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700032/2 від 06.10.2021, №UA209000/2021/700034/2 від 07.10.2021, №UA209000/2021/700038/2 від 07.10.2021, №UА209000,/2021/700039/2 від 07.10.2021 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути сплачений ним судовий збір (90800 грн.) та витрати за надання правової допомоги, які були сплачені адвокату Крючкову В.О. в сумі 10000 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що низка послуг, які надавалися позивачу, як от ознайомлення з документами, юридичний прогноз справи, не є видом правової допомоги, такі дублюють одна одну та не потребують спеціальних професійних навиків. Вважає суму витрат, які поніс позивач значно завищеною, оскільки ні підготування позовної заяви та надання консультації у цій справі не потребувало значних зусиль та часу.

Приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

З наведених законодавчих норм випливає, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта змінювати розміру гонорару. Разом з тим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Позивач надав суду такі письмові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги від 08.09.2021, розрахунок-фактура №1-000000350 від 14.12.2021, акт №1-000000350 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 15.12.2021, квитанція №350-к від 15.12.2021 про оплату послуг згідно договору від 08.09.2021 на суму 10000 грн., ордер АС №1031346 від 15.12.2021 про надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Вест агро імпорт» у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Крючковим В.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Крючковим В.О. від 04.01.2012 (том. а.с. 124-131).

Суд проаналізував опис наданих адвокатом Крючковим В.О. послуг позивачу. Суд враховує, що адвокатом Крючковим В.О. підготовлено об`ємні процесуальні документи по суті справи (позовну заяву, відповідь на відзив, письмові пояснення), в яких адвокатом здійснено посилання на правові висновки касаційного суду, що свідчить про опрацювання адвокатом релевантної судової практики Верховного Суду у категорії справи щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товару. Представник позивача прийняв участь у чотирьох з шести проведених судових засіданнях у цій справі. Суд не має зауважень до кваліфікації чи виконання адвокатом його обов`язків як представника.

Разом з тим, оцінюючи характер наданої адвокатом Крючковим В.О. правової допомоги відповідно до акту акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-000000350 від 15.12.2021 суд зазначає, що не всі перелічені послуги пов`язані з розглядом цієї справи (як от ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права, юридичний прогноз справи, складання стратегії представництва), послуги чітко не деталізовані, акт не містить вказівки обгрунтування часу щодо наданих послуг. Тому суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн. є завищеним. Суд вважає справедливим відшкодуванням та присуджує ТОВ «Вест агро імпорт» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму 5000 грн.

Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору (9080 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700032/2 від 06.10.2021, №UA209000/2021/700034/2 від 07.10.2021, №UA209000/2021/700038/2 від 07.10.2021, №UА209000,/2021/700039/2 від 07.10.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вест агро імпорт” (39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Гвардійська, буд.4; ідентифікаційний код 44126449) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 20.05.2022.

          Суддя                                                                                         Москаль Р.М.