Судове рішення #47848066

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


          01 вересня 2011 р.                                                   Справа № 2a-1870/4602/11


Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Прокурора міста Суми до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 5 додатку № 4 до рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. ,-

В С Т А Н О В И В:


Прокурор м. Суми (далі по тексту – позивач, прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради (далі по тексту – відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 (далі-третя особа), в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 5 додатку № 4 до рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по проїзду Новий, 22 площею 0, 10 га та надано вказано земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_2 (далі третя особа, ОСОБА_2В.) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Свої позовні вимоги прокурор мотивує тим, що прокуратурою м. Суми проведено перевірку додержання вимог містобудівного та земельного законодавства при наданні земельних ділянок на території м. Суми, за результатами якої встановлено порушення закону.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення “Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким надано у власність третій особі земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, допустив порушення ст. 39 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 12 Закону України “Про планування і забудову територій” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 в порушення чинного генерального плану розвитку міста Суми, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови та може використовуватися лише для розміщення громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування, а тому не може бути відведена у приватну власність під житлову забудову без відповідних змін до генерального плану м. Суми, а тому йому протирічить. Принесений протест прокурора щодо скасування оскаржуваного рішення відповідач відхилив. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” прокурор просить визнати незаконним та скасувати п. 5 додатку № 4 рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам".

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав у повному та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, його представник в судовому засіданні пояснив, що підстав для відмови у затвердженні проекту відведення земельної ділянки на користь третьої особи у Сумської міської ради не було. На підставі рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" всім зазначеним в ньому громадянам, в тому числі і на ім’я третьої особи ОСОБА_2 було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку по Проїзду Новий , 22 в м. Суми.

          Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 роз’яснено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

          Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. На підставі оскаржуваного прокурором рішення третя особа – ОСОБА_2 – відповідно до п. 5 додатку № 4 до рішення протягом встановленого строку оформила відповідні документи та отримала державний акт, таким чином, рішення Сумської міської ради від 28.07.2010 р. № 4167-МР реалізовано і вичерпало свою дію. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа – ОСОБА_2 –у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать розписки про отримання нею повісток про виклик (а.с. 31, 41), про причини неявки всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України суд не повідомила, заперечень стосовно позовних вимог не надіслала. Крім того, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Сумською міською радою від 28 липня 2010 року прийняте рішення № 4167-МР "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по проїзду Новому, 22, площею 0,10 га, та надано вказану земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 4, 8).

Вважаючи таке рішення незаконним, 06.06.2011 року прокурором відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" принесено протест № 107/2224 вих11 на рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. з вимогою про скасування зазначеного рішення з тих підстав, що Сумська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення “Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам”, яким надано у власність третій особі земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, допустила порушення ст. 39 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 12 Закону України “Про планування і забудову територій”, оскільки затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 в порушення чинного генерального плану розвитку міста Суми, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови та може використовуватися лише для розміщення громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. Рішень щодо коригування генерального плану м. Суми по проїзду Новому, 22 та затвердження зазначених змін відповідачем не приймалось. Тому дана земельна ділянка не може бути відведена у приватну власність під житлову забудову без відповідних змін до генерального плану м. Суми (а.с. 14-15).

За результатами розгляду Сумською міською радою 22.06.2011 року протест прокурора було відхилено (а.с. 16).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з того, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначив, що рада як суб'єкт правотворчості у формі рішень приймає нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, а тому не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин". Таким чином, вказаний у протесті прокурора спосіб виконання вимоги –скасування Сумською міською радою як незаконного п. 5 додатку № 4 свого рішення "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яке за своєю правовою природою є ненормативним актом індивідуальної дії, – суперечить чинному законодавству.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як на підставу скасування п. 5 додатку № 4 рішення Сумської міської ради "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" прокурор посилається на недотримання відповідачем вимог ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Проте даною нормою передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. На підставі рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" третя особа оформила відповідні документи та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку по проїзду Новому, 22 в м. Суми (а.с. 44). Таким чином, рішення Сумської міської ради від 28.07.2010 р. № 4167-МР виконане та вичерпало свою дію.

Крім того, в судове засідання, на вимогу суду, щодо обґрунтування своєї позиції відносно невідповідності прийнятого відповідачем рішення генеральному плану, позивачем було надано графічні зображення земельних ділянок по проїзду Новому та вул. Ганнівській в м. Суми, а також умовні позначення (а.с. 45-46), але вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі документи не можуть вважатися належними доказами (взагалі не відоме джерело їх походження), крім цього, будь-якої інформації з даних документів встановити не можливо, зокрема і відносно відповідності або невідповідності прийнятого відповідачем рішення генеральному плану.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування п. 5 додатку № 4 до рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р., як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України не підтверджуються матеріалами справи, а відтак не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора необґрунтовані та задоволенню не підлягають.


Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Прокурора міста Суми до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 5 додатку № 4 до рішення Сумської міської ради № 4167-МР від 28.07.2010 р. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


Суддя                               (підпис)                     Ю.В. Бадюков

          З оригіналом згідно




          Суддя                                                                       Ю.В. Бадюков



          


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація