Судове рішення #47847979

КОПІЯ



СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


31 серпня 2011 р.                                                             Справа № 2a-1870/4738/11


Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Вольська А.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Інвест" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-


В С Т А Н О В И В:


Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія-Інвест» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Надія-Інвест») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – відповідач, ДПІ в м. Суми) у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007651501/0/94049 від 09.12.2010 р.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ в м. Суми 06.12.2010 р. була проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на прибуток в результаті якої було складено акт № 10019/151/23997148/761 від 06.12.2010 р. про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 р. № 00076515001/0/94049, відповідно до якого відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання позивача за податком на прибуток підприємства на загальну суму 18987 грн., в тому разі основний платіж 18083 грн., штрафні санкції 904 грн.

ДПІ в м. Суми на думку позивача незаконно зроблено висновок про необхідність відображення в декларації з податку на прибуток підприємством за три квартали 2010 року в рядку 04.9 20 відсотків суми від'ємного значення суб'єкта оподаткування з податку на прибуток оскільки за даними декларації за 1 півріччя 2010 р., тобто до набрання чинності Законом України N 2275 -VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ТОВ "Надія-Інвест" повністю погасило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі значення об'єкта оподаткування в рядку 04.9 декларації, та задекларувала позитивний об'єкт оподаткування в сумі 14648 грн. (рядок 08 декларації), сплативши з нього податок на прибуток в сумі 3662 грн. (рядок 17 декларації), а тому у позивача відсутній обов’язок зазначати декларації з податку на прибуток підприємством за три квартали 2010 року в рядку 04.9 20 відсотків суми від'ємного значення в розмірі 5365 грн.(26826*20%).

          Також позивач у своєму позові зазначає, що відповідач незаконно донарахував зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12718 грн. на підставі того, що позивачем було допущено методологічну помилку при складанні декларації, а саме: не відображено значення рядку 14 - 12718 грн. Всі інші рядки заповнені у повній відповідності до вимог законодавства та фактично TOB «Надія-Інвест» за 3 квартал 2010 року сплатило навіть більше податку на прибуток, ніж задекларовано, а саме 14421 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 206 від 04.11.2010 р.

          В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

          Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили у повному обсязі через те, що відповідно до пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.1993р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 20.05.2010р. №2275-VI) у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, а тому позивач мав би у рядку 04.9 вказати суму 5365 грн.(26826*20%) а не 26826 грн. й, крім того, позивачем допущено методологічну помилку при складанні декларації в рядку 14 (податкове зобов’язання звітного періоду) не відображено суму у розмірі 12718 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на цю суму.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.12.2010 р. ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на прибуток – ТОВ «Надія-Інвест».

На підставі проведеної перевірки складено акт № 10019/151/23997148/761 від 06.12.2010 р. про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток (далі по тексту – акт перевірки)(а.с. 7).

У висновку акту перевірки ДПІ в м. Суми встановила, що платник занизив податкове зобов’язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 18083 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 р. № 00076515001/0/94049, відповідно до якого відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання позивача за податком на прибуток підприємства на загальну суму 18987,00 грн.: основний платіж – 18083, 00 грн. та штрафні (фінансові)санкції 904,00 грн.(а.с. 6).

          Перевіркою встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року (а.с. 9) позивачем в рядку 04.9 було задекларовано від'ємне значення в сумі 26826 грн., що на думку перевіряючих є незаконним через те, що ТОВ «Надія-Інвест» в декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2010 року мало було відобразити відповідно до пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.1993 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 20.05.2010р. №2275-VI) у 2010 році у складі валових витрат платника податку 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто – 5365,00 грн.= (26826*20%).

          З даним висновком відповідача суд не можу погодитись через те, що 16.06.2010 р. набув чинності ОСОБА_4 України від 20.05.2010 р. N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - ОСОБА_4 N 2275-VI), згідно з яким до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.1993 р. №334/94-ВР (далі-Закон №334/94-ВР) включено пункт 22.4 такого змісту: «22.4. У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року».

ОСОБА_4 N 2275-VI набув чинності (офіційне опублікування - "Голос України", 2010, N 109, від 16.06.2010 р.), порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ОСОБА_4 №334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. (пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-VI).

Абзацом другим п. 16.4 Закону №334/94-ВР встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Тобто, Закон визначає необхідність подання платником податків податкової декларації за дев’ять місяців 2010 року із зазначенням 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, лише за умови наявності такого від'ємного значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань) у платника податків.

          Як вбачається із матеріалів справи за даними декларації за 1 півріччя 2010 р. ТОВ "Надія-Інвест" було погашено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі значення об'єкта оподаткування в рядку 04.9 декларації, та задекларувала позитивний об'єкт оподаткування в сумі 14648 грн. (рядок 08 декларації), сплативши з нього податок на прибуток в сумі 3662 грн. (рядок 17 декларації)(а.с.8).

Пунктом 1.5 наказу ДПА України „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання"№ 143 від 29.03.2003 р. (далі – Наказ № 143), визначено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 і п. 16.4 ст.16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

ОСОБА_4 від'ємне значення позивачем було повністю погашене у першому півріччі 2010 року, то воно не впливає на розрахунок об'єкту оподаткування товариством за 9 місяців 2010 р.

Щодо тверджень позивача про безпідставність донарахування йому ДПІ в м. Суми зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12718, 00 грн. на підставі того, що було допущено методологічну помилку при складанні декларації, а саме: не відображено значення рядку 14 – 12718, 00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.6. Наказу № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Пунктом 2.11. Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток , затвердженого наказом ДПА України від 05.12.2008 р. № 761 (далі-Наказ № 761) у разі виявлення порушень посадова особа органу державної податкової служби складає акт про результати проведення камеральної або невиїзної документальної перевірки (далі - ОСОБА_3) за відповідними формами, наведеними у додатках до Примірного порядку. Чисельні показники в ОСОБА_3 вказуються у гривнях. В ОСОБА_3 в обов'язковому порядку повинні зазначатися:

-зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм Закону N 334 та вказуються конкретні пункти і статті (для невиїзної документальної перевірки додатково зазначаються документи, використані при визначенні податкового зобов'язання);

-номери рядків та додатків, у яких платником допущені помилки;

-об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;

-об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, визначені в ході перевірки;

-сума заниження (завищення) податку.

Згідно п. 2.13. Наказу № 761 відповідно до підпунктів "б" та "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 податковий орган за результатами проведеної перевірки зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі:

-якщо дані документальних перевірок (у т. ч. невиїзних) результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

-якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до 2.15. наказу № 761 у разі відображення в ОСОБА_3 факту заниження платником податкових зобов'язань з податку на прибуток підрозділ адміністрування податку на прибуток приймає та направляє платникові податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з Порядком, затвердженим наказом N 253.

          ОСОБА_4 позивачем не виконано зобов’язання, із зазначення показнику рядка 14 – 12718, 00 грн. суд приходить до висновку про правомірність донарахування цієї суми позивачу, оскільки рядок декларації не заповнюється лише через відсутність операції (суми). Крім того, рядок 17 Декларації – «сума податку до сплати (позитивне значення 14 – 15 – 16) заповнюється із врахування значення рядку 14 (податкове зобов’язання звітного періоду (12 – 13).

Штрафні санкції застосовуються залежно від типу проведеної перевірки відповідно до підпунктів 17.1.3, 17.1.4, 17.1.6, 17.1.7 та 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за N 268/5459.

.           У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податку на прибуток за підставами, визначеними абзацом «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями далі – ОСОБА_4 № 2181), відповідальність такого платника передбачено підпунктами 17.1.4 статті 17 Закону.

Згідно п.п. 17.1.4. статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0007651501/0/94049 від 09.12.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5365, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 268, 25 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0007651501/0/94049 від 09.12.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 12718, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 635, 75 грн. визнаються судом неправомірними та необґрунтованими.


Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -


П О С Т А Н О В И В:


Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Інвест" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0007651501/0/94049 від 09.12.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій товариству з обмеженою відповідальністю "Надія-Інвест" з податку на прибуток підприємств в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5365, 00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 копійок) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 268, 25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 копійок), а всього на загальну суму 5633, 25 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять три гривні 25 копійок).

В іншій частині позову - відмовити. < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


Суддя                               (підпис)                     Ю.В. Бадюков


          З оригіналом згідно



          Суддя                                                                       Ю.В. Бадюков


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація