копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2469/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача- Коваль С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач, ФОП ОСОБА_2О.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту – відповідач, ОСОБА_3 МДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000621710/0 від 28.07.2010 р., податкових повідомлень-рішень № 0000621710/1 від 03.11.2010 р. та № 0000621710/2 від 13.01.2011 р., прийнятими за результатами розгляду повторних скарг, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 95926, 50 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що працівниками ОСОБА_3 МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04. 2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої було складено акт N36/17-127/2826510871/98 від 13.07.2010 року в якому зазначено, що виїзною перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 4.2.8. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 95926,50 грн., в тому числі по періодах: - 2009 рік – 95926, 50 грн. з тих підстав, що в акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення валового доходу відображеного в декларації про доходи за 2009 рік та 1 -й квартал 2010 р., встановлено заниження валового доходу в сумі 639510 грн. на підставі квитанцій та банківських виписок, згідно з якими позивачем було внесено готівкові коштів на свій розрахунковий рахунок в сумі 639510 грн. в 2009 році з призначенням платежу - за рахунок власних заощаджень, із яких кошти в сумі 242200 грн. - як торговельна виручка було зазначено помилково. Грошові в сумі 639510 грн. не є його доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності. Кошти в сумі 670000 грн. позивачем було запозичено у приватного підприємця ОСОБА_1 в 2009 році і згідно договору підлягають поверненню до 1 жовтня 2012 року. Пояснення ОСОБА_1, що вона дійсно надала ці гроші до заперечення до акту перевірки N 36/17-127/2826510871/98 від 13.07.2010 р., було надано до ОСОБА_3 МДІП. Розписку про отримані гроші, та договір у позивача посадові особи відповідача не запитували та при розгляді заперечення не були враховані. Таким чином, позивач поповнював власні обігові кошти, що не є порушенням і не вважаються отриманим доходом від здійснення підприємницької діяльності, це були гроші запозичені та на час розгляду справи повернуті.
Відповідач проти позову заперечує, вважає винесені податкові повідомлення-рішення законними, такими, що прийняті на підставі акту перевірки, яким вірно було визначено обставини порушення позивачем норм чинного законодавства України, відсутність та ненадання позивачем під час проведення перевірки договору позики та розписок між позивачем та ФОП ОСОБА_1, а тому ним вірно визначено суму донарахування по податку з доходів фізичних осіб в сумі 95926, 50 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю та просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований 06.04.2009 року та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 748542, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради Сумської області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання - 42700, м. Охтирка, провулок Шолохова , б. 1 (а.с. 63).
Працівниками ОСОБА_3 МДПІ з 17.06.2010 р. по 08.07.2010 р. була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої було складено акт N36/17-127/2826510871/98 від 13.07.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 07.04.2009 року по 31.03.2010 року (далі по тексту – акт перевірки)(а.с. 29-59).
У висновкі акту зазначено, що плановою виїзною перевіркою встановлено порушення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 вимог п.п. 4.2.8. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 95926,50 грн., в тому числі по періодах: - 2009 рік – 95926, 50 грн. (а.с. 57).
Згідно акту перевірки перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_2 (а.с. 30). Документи, які охоплені даною перевіркою за період з 07.04.2009 року по 31.03.2010 року, перевірялися за суцільним методом (п. 1.12 акту перевірки).
Пунктом 1.23 акту перевірки «ОСОБА_4 грошових потоків» було встановлено, що згідно даних руху коштів по розрахунковому рахунку, встановлено внесення ФОП ОСОБА_2 грошових коштів згідно платіжних доручень та квитанцій банку, що також підтверджується й іншими матеріалами справи, зокрема, :
- копії квитанції № 53 від 21.10.2009 року в сумі 62000,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 21.10.2009 по кас.симв. 32- 62000, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок» ( а.с. 133), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 21.10.2009 р. згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 21.10.2009 по кас.симв. 32- 62000, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок власних заощаджень» (а.с. 9);
- копії квитанції № 17 від 26.10.2009 року в сумі 167000,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 26.10.2009 по кас.симв. 32- 167000, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок» ( а.с. 133), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 26.10.2009 р. згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 21.10.2009 по кас.симв. 32- 62000, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок власних заощаджень» (а.с. 10);
- копії квитанції № 47 від 02.11.2009 року в сумі 35200,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 02.11.2009 по кас.симв. 32- 35200, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок власних» ( а.с. 134), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 02.11.2009 р., згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 02.11.2009 по кас.симв. 32- 35200, 00 грн. поповнення за рахунок власних заощаджень» (а.с. 11);
- копії квитанції № 26 від 05.11.2009 року в сумі 122200,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 05.11.2009 по кас.симв. 02- 122200, 00 грн. торгівельна виручка» (а.с. 134), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 05.11.2009 р., згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 05.11.2009 по кас.симв. 02- 122200, 00 грн. торгівельна виручка» (а.с. 12);
- копії квитанції № 6 від 12.11.2009 року в сумі 120000,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 12.11.2009 по кас.симв. 02- 120000, 00 грн. торгівельна виручка» (а.с. 135), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 12.11.2009 р., згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 12.11.2009 по кас.симв. 02- 120000, 00 грн. торгівельна виручка» (а.с. 13);
- копії квитанції № 50 від 18.12.2009 року в сумі 133110,00 грн., в якій вказано призначення платежу – «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 18.12.2009 по кас.симв. 32- 133110, 00 грн. поповнення рахунку за рахунок власних» (а.с. 135), що також підтверджується копією виписки відділення №240 АТ «УкрСиббанк» від 18.12.2009 р., згідно якої на вищезазначену суму вказано призначення платежу: «надходження гот. коштів від ОСОБА_2 за 18.12.2009 по кас.симв. 32- 133110, 00 грн. поповнення за рахунок власних заощаджень» (а.с. 8).
Всього на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 639510,00 грн., які внесені готівкою на розрахунковий рахунок і не включені до складу валового доходу.
При цьому під час проведення перевірки позивачем не було надано перевіряючим договору позики та розписок між ним та ОСОБА_1
Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ із змінами та доповненнями, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (абз. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ із змінами та доповненнями).
Згідно п. 1.23 акту перевірки на ВПМ ОСОБА_3 МДПІ була надана службова записка №136/17-119 від 06.07.2010 року, для відпрацювання питання щодо походження внесених позивачем на свій розрахунковий рахунок грошових коштів.
08.07.2010 року на ФОП ОСОБА_2 було зроблений запит №7950/10/17-114 стосовно походження коштів для поповнення розрахункового рахунку. В телефонному режимі ФОП ОСОБА_2 був запрошений на 10 годину 8 липня 2010 року до приміщення ОСОБА_3 МДПІ для вручення вищевказаного запиту, але для вручення запиту він не з'вився (а.с. 93).
Старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_5, старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_4 та працівником ВПМ ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_6 був здійсненний виїзд для вручення позивачу запиту №7950/10/17-114 стосовно походження коштів для поповнення розрахункового рахунку за місцем реєстрації ОСОБА_2: м. Охтирка пров. Шолохова, 1.
На час виїзду за вищевказаною адресою позивач був відсутній, про що старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_5, старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_4 у присутності свідків – ОСОБА_7 та ОСОБА_8, було складено акт № 73 від 08.07.2010 року про неможливість вручення листа № 8060/10/17-114 від 08.07.2010 року про надання пояснення щодо походження грошових коштів які віднесені як поповнення розрахункового рахунку (а.с. 89).
17.07.2010 року позивачем поштою було отримано акт перевірки від 13.07.2010 р. (а.с. 17, 60).
20.07.2010 р. позивачем до ОСОБА_3 МДПІ було подано заперечення «до акту перевірки № N36/17-127/2826510871/98 від 13.07.2010 року отриманого мною поштою 17.07.2010 р. за адресою: м. Охтирка, пров. Шолохова, 1» за №3 від 19.07.2010 р. (а.с. 60-62).
У вищезазначених запереченнях позивач зазначив, що внесені ним на рахунок грошові кошти у сумі 639510, 00 грн. є частиною запозичених ним коштів у ОСОБА_1 в сумі 670000, 00 грн. та в підтвердження цієї обставини надав до заперечень пояснення ОСОБА_1 №7 від 18.07.2010 р. (а.с.7), не надавши при цьому податковому органу, так само як і під час проведення перевірки, договору позики та розписок, які б підтверджували факт передачі грошових коштів від ОСОБА_1 до позивача.
Позивачу ОСОБА_3 МДПІ в Сумській області було направлено відповідь № 8460/10/17-111 від 23.07.2010 р. на заперечення позивача до акту перевірки (а.с. 112), яку він отримав 27.07.2010 р. (а.с. 111). Згідно цієї відповіді у зв’язку з відсутністю додаткових первинних бухгалтерських документів, договорів щодо походження коштів - пояснення ОСОБА_1 не можуть вважатися, належним доказом підтвердження походження готівкових коштів. Тому результат планової виїзної перевірки за актом перевірки залишено без змін.
28.07.2010 року відповідачем на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000621710/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 95926, 50 грн. (а.с.114), яке було оскаржено позивачем 06.08.2010 р. за № 06/09-1, шляхом подання первинної скарги до ОСОБА_3 МДПІ, при цьому не надавши до скарги копії договору позики та розписок про отримання грошових коштів.
При цьому, 16.09.2010 р., під час розгляду ОСОБА_3 МДПІ первинної скарги ФОП ОСОБА_2, останній подав листа до відділення № 240 АТ «УкрСиббанк» із проханням змінити призначення платіжних внесень з «торгівельна виручка» на призначення платежу – «поповнення за рахунок власних заощаджень», при цьому не вказуючи про те, що кошти є запозиченими згідно договору позики (а.с. 18).
Листом № 139/4/240-80 від 24.09.2010 р. відділення № 240 АТ «УкрСиббанк» відмовлено ФОП ОСОБА_2 у виправленні обов’язкових реквізитів у прибуткових касових документах (а.с. 136).
21.09.2010 р. начальником ОСОБА_3 МДПІ ОСОБА_9 позивачу було направлено листа № 10859/8/25-005/17ск із проханням надати до 10.10.2010 р. для всебічного та якісного розгляду первинної скарги оригінали або копії квитанцій, що підтверджують факти внесення готівкових коштів (а.с. 118).
На цей запит ФОП ОСОБА_2 направив листа № 09/10 від 09.10.2010 року згідно з яким він зазначив, що грошові кошти в сумі 639510 грн. стверджуючи що ці кошти є власними заощадженнями, а в абз. 2 цього ж листа вказує, що вони були ним запозичені, при цьому позивач також не послався та не надав контролюючому органу підтверджень запозичення ним цих грошових коштів, а саме договору позики та розписок, які б могли підтвердити факт отримання ним грошових коштів (а.с. 119).
За вищезазначених обставин ОСОБА_3 МДПІ було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 12797/Б/25-005-37/17ск від 02.11.2010 р., згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 р. № 0000621710/0 було залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення (а.с. 93-98) та за результатами розгляду цієї скарги було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 р. № 0000621710/1 на суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 95926, 50 грн.(а.с. 116).
06.01.2011 р. державною податковою адміністрацією в Сумській області розглянуто повторну скаргу ФОП ОСОБА_2 від 15 листопада 2010 року №7 на податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 МДШ від 28 липня 2010 року №0000621710/0 (від 3 листопада 2010 року №0000621710/1) про сплату податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 95926,50 гривень в якій зазначено, що відповідно до підпункту 5.3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, якщо в повторній скарзі (заяві) порушуються або додаються документи, що не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такі питання і документи не підлягають розгляду по суті (а.с. 69-71).
Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку про відсутність у сторін ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як на час проведення перевірки так і під час розгляду первинної скарги, наданих позивачем до суду договору позики від 01.10.2009 року (а.с. 19-20) та розписок від імені позивача про отримання ним від ОСОБА_1 грошових коштів (а.с. 21-24). Посилання представника позивача на те, що документи, які б підтвердили походження цих грошових коштів, представниками відповідача від позивача не вимагалися судом не приймаються до уваги оскільки спростовуються вищенаведеними обставинами, згідно яких позивач сам не визначився про походження цих коштів – власні заощадження та/або запозичені кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
Пояснення ОСОБА_1, які надавалися до контролюючого органу під час розгляду первинної скарги без будь-якого підтвердження первинними документами, не може вважатися належним доказом підтвердження походження готівкових коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача. У 2009 році.
06.01.2011 р. за результатами розгляду повторної скарги ДПА у Сумській області податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 МДШ від 28 липня 2010 року №0000621710/0 (від 3 листопада 2010 року №0000621710/1) про сплату податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 95926,50 грн., та рішення ОСОБА_3 МДПІ від 2 листопада 2010 року №12797/Б/25-005/17ск про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а повторна скарга ФОП ОСОБА_2 від 15 листопада 2010 року №7 - без задоволення (а.с. 69-71).
На підставі вищезазначеного рішення про розгляд повторної скарги відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000621710/2 від 13.01.2011 року (а.с. 67).
За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією України було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ОСОБА_3 МДПІ від 28 липня 2010 року №0000621710/0 (від 3 листопада 2010 року №0000621710/1, від 13 січня 2011 року №0000621710/2) та рішення ДПА у Сумській області від 6 січня 2011 року, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Основні засади господарювання в Україні та регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначаються Господарським Кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
У відповідності зі статтею 42 зазначеного Кодексу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено Законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час виникнення спірних правовідносин.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., який діяв до 01.01.2011 р. та був чинним на час спірних правовідносин (далі по тексту – Закон № 889), пунктом 22.10 статті 22 якого визначено, що Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності.
Пунктом 1.2. ст. 1 Закону № 889 визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Тобто дохід - у широкому розумінні накопичення грошових коштів або отримання матеріальних цінностей, маючих грошову вартість; у вузькому розумінні - збільшення активів, викликаних господарською або комерційною діяльністю та спричинюваних до збільшення власного капіталу. В дохід включається торгівельна виручка від реалізації продукції або надання послуг, дивіденди, роялті, рента.
Пунктом 1 ст. 19 Закону № 889 зазначено, що платники зобов'язані вести облік доходів и витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати Декларацію.
Платниками податків згідно п. 2.1 статті 2 Закону № 889, зокрема є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Статтею 8 Закону № 889 передбачено, якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті або доходів, нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку
Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у п.п. 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності (п.п. 9.12.2 ст. 9).
Підпунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із Законом.
Згідно п. 7.1 статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень рішень не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.
За пунктом 15 ст. 4 Декрету КМ України від 21.01.1993, № 7-93 "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються, зокрема, фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков
З оригіналом згідно
Суддя Ю.В. Бадюков