№1-14/2009р.

В И Р О К

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

    5 березня  2009 року.                               Кременчуцький районний суд  Полтавської області          

в складі : головуючого – судді  Кузнецова А.В.

                при секретарі               Альошкіної О.І.

                з участю прокурора     Лукій К.В.

        адвокатів                       ОСОБА_1, ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці  справу про обвинувачення   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

            уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянка, громадянка України, освіта середня -

                            спеціальна, одружена, працює Потоківська школа-інтернат, прибиральниця, не

                            судима, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3,

в скоєні злочинів, передбачених ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

    ОСОБА_3 умисно завдала  середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    Так,  25 червня 2008 року приблизно о 19-00 годин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходилась на території власної земельної ділянки в с. Потоки по вул. Комсомольській, 1 Кременчуцького району, де поралась по городу. В цей час, на сусідній земельній ділянці по вул. Жовтневій, 65 с. Потоки Кременчуцького району, перебувала її тітка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,  яка образливо висловлювалась у відношенні племінниці та звинувачувала у смерті її сина. ОСОБА_3 маючі намір помститися та спричинити тілесні ушкодження перестрибнула через паркан і нанесла удар правою ногою взутою у взуття по спині ОСОБА_4, в наслідок чого остання впала на землю обличчям донизу, та перевернувши ОСОБА_4 обличчям до себе ОСОБА_3 нанесла їй один удар долонею правої руки по обличчю зліва.

    В результаті ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, що потягла перелом 12-ребра з права, забою правої нирки, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров’я.  

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3  свою вину визнала частково і пояснила відповідно до викладеного формулювання обвинувачення, посилаючись, що її дії викликані моральною образою з боку потерпілої та заперечує завдання декількох ударів руками та ногами по тулубу та обличчю ОСОБА_5, коли вона впала на землю. Просила врахувати сплату в повному обсязі цивільного позову прокурора та потерпілої в частині завданої матеріальної шкоди, спричинену моральну шкоду визнає частково і згодна сплатити, але потерпіла відмовляється.

    Крім часткового визнання вини, винність підсудної повністю підтверджується:

             -  свідченнями потерпіло  ОСОБА_5, що по селу пішли плітки нібито вона звинувачувала ОСОБА_3 у загибелі її сина в ДТП, але вона такого не казала. 25 червня 2008 року ввечері поралась на городі біля огорожі, яка розмежовує її ділянку з городом підсудної та почула голос ОСОБА_3 з звинуваченням у  розповсюдженні чуток, ні чого не відповідаючи направилась додому, але відчула удар в спину, чимось твердим, ніби литою подошвою, від чого впала на землю та відчувала сильні удари ногами та руками по спині, з боків в область нирок і останній удар у голову в ліве вухо. Після побиття доповзла до двору та зателефонувала родичам, які надали допомогу та викликали швидку і направили до лікарні;

- поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 що 25 червня 2008 року, ввечері з слів ОСОБА_5 дізнались про побиття її ОСОБА_3, викликали швидку та після госпіталізації надавали допомогу у лікарні;

- свідченнями працівників швидкої допомоги Кременчуцької ЦРЛ ОСОБА_9 та ОСОБА_10,  що 25 червня 2008 року поступив виклик до ОСОБА_5, потерпіла скаржилась на болі в районі живота, пояснила, що її побила племінниця, на час огляду синців та тілі не було, всі виявлені тілесні ушкодження зафіксовані у медичній документації;

- поясненнями  судово-медичного експерта ОСОБА_11, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, що потягла перелом 12-ребра з права, забою правої нирки, яки могли утворитись від дії одного удару ногою взутою у взуття направленого в область 12 ребра по спині, інших тілесних ушкоджень на тілі в медичній документації не зафіксовано,  хоча при нанесенні декількох сильних ударів ногою взутою в кросівок повинні бути синці;

Крім пояснень потерпілого і свідків, винність підсудного в повному обсязі також

 підтверджується:

-   даними протоколу відтворення обстановки та обставин пригоди, під час якого

 підсудна   ОСОБА_3  показала механізм нанесення ударів ( а. с. 32-34 );

-   висновками судово-медичних експертиз № 1124 від 25 липня 2008 року та № 1125 від

27 липня 2008 року, згідно яких потерпілій ОСОБА_5  спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, що потягла перелом 12-ребра з права, забою правої нирки, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров’я та покази ОСОБА_3 не суперечать об’єктивним судово-медичним даним, отриманим при СМЕ ОСОБА_5 ( а. с. 21-22, 37);

-    висновком амбулаторної психолого - псіхиатричної експертизи № 642 від 14 серпня 2008 року, що у ОСОБА_3 міг виникнути стан фізіологічного афекту чи іншій емоційний стан під впливом дій потерпілої ОСОБА_5 – висловлюванням щодо винності у стеролі сина на адресу під експертної, але не виник, що випливає з матеріалів справи і на момент вчинення інкримінованих дій ОСОБА_3 в стані фізіологічного афекту чи іншого особливому емоційному стані не перебувала ( а.с.70-76 );

та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

    Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов до висновку про винність підсудної ОСОБА_3  у  заподіянні   умисно середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, що не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. Її дії суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України.

    При цьому суд приймає за основу вироку пояснення підсудної ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і під час судового засідання, про обставини події та механізм і мету  спричинення тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_5, оскільки вони підтверджені виявленими у потерпілого тілесними А.В. про обставини події, на думку суду не заслуговують на увагу, в зв’язку з тим, що мають характер припущень та замовчування негативних для неї фактів.     Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, протиправні дії потерпілої, особу винної ОСОБА_3, яка в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, працює, повністю відшкодувала матеріальну шкоду, що є пом’якшуючою вину обставиною.

    Обставиною,  яка обтяжує  відповідальність суд визнає  вчинення злочину  у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджено протоколом обстеження, де зазначено зі слів ОСОБА_3 вживання алкогольних напоїв до інкримінованих дій.

    З врахуванням наведеного, приймаючі до уваги всі обставини справи, провокуючу поведінку потерпілої, суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 підлягає покаранню  у  вигляді обмеження волі, від якого його можливо  звільнити з випробуванням, на підставі ст.ст.  75, 76  КК  України, оскільки  виправлення можливо без відбування призначеного покарання.

    Запобіжний захід необхідно залишити попередній – підписку про невиїзд.

    Потерпілою пред’явлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн., який підлягає до часткового задоволення з врахування ступеню моральних страждань ОСОБА_5 та її провокуючої поведінки.

    Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України й призначити їй покарання у вигляді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона  протягом 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця  проживання і роботи, та не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь   ОСОБА_5 2500 /дві тисячі п’ятсот/ гривень моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький райсуд протягом 15 діб.

Суддя                                     А.В. Кузнєцов