Справа № 761/7797/22

Провадження № 1-кп/761/2366/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про призначення кримінального провадження до судового розгляду/

       03 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                 ОСОБА_1

за участю прокурора                                                 ОСОБА_2 ,

захисника                                                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченої                                                 ОСОБА_4 ,

при секретарі                         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, українки, з середньою освітою, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , являється особою з обмеженими можливостями (інвалідністю ІІІ групи), раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100100000058 від 06.01.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, надійшов на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва 29 квітня 2022 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, також від нього надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою з підстав подальшого існування ризиків згідно ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні запобіжного заходу на досудовому розслідуванні.

Захисник ОСОБА_3 зазначив, що існує ряд обставин, які можуть бути підставами для зміни обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою, який був застосований слідчим суддею на досудовому розслідуванні на інший, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, зважаючи на недоведенням прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того захисник не заперечував, щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачена підтримала думку захисника в повному обсязі, щодо заявленого клопотання прокурора, а також в судовому засіданні подала клопотання про надання дозволу їй на відвідання онко-диспансеру, оскільки має 3групу інвалідності пов`язану з онкологічною хворобою.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився про час та дату проведення повідомлений смс-повісткою, причини неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинувачену, суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду

Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Шевченківського районного суду м. Києва, підстав для його зупинення чи закриття не виявлено, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.

Обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України.

Мирова угода між стороною захисту та стороною обвинувачення під час досудового розслідування не укладалась.

Підстави для закриття провадження, передбачені п. 40-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, у суду відсутні.

Цивільний позов на стадії підготовчого судового засідання не подавався.

Крім того, суд заслухавши клопотання та доводи прокурора, захисника, обвинуваченої, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із урахуванням клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, не працює, являється особою з обмеженими можливостями, однак обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від семи до десяти років позбавлення волі, яке має значний ступінь суспільної небезпеки. Дані про існування у останньої соціальних зв`язків, які, на думку суду, самі по собі, без існування стримуючих факторів, не є у даному випадку належним стримуючим фактором для уникнення від явки до суду та запобіганню іншим ризикам, на данній стадії кримінального провадження. Також судом враховується можливість обвинуваченої впливу на свідків, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачена перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання у разі доведеності її вини або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченої, свідчить, що на даний час тримання під вартою обвинуваченої не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства.

Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.

Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачену обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини.

Також, з огляду на клопотання обвинуваченої ОСОБА_4  про надання дозволу на відвудування медичного закладу у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та необхідність надання останній медичної допомоги, відповідно до завдань кримінального судочинства, яке повинно здійснюватись на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими, і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність, суд, вважає за необхідне зобов`язати відповідальну особу установи попереднього ув`язнення організувати медичне обстеження обвинуваченій ОСОБА_4  та надати останній необхідну медичну допомогу, у зв`язку з наявними у неї захворюваннями.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 34,171, 178, 183, 197, 199, 206, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 31 А, на 12 травня 2022 року о 12 год. 00 хв.

Про місце, день та час проведення судового засідання повідомити прокурора, потерпілого та захисника.

Клопотання прокурора ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 – задовольнити.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченої в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 визначити до 01 липня 2022 року включно.

Зобов`язати начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, забезпечити обвинуваченій ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення невідкладного медичного обстеження з метою встановлення наявності у останньої захворювань, та, у разі встановлення діагнозу, вжити заходів з метою забезпечення відповідного рівня лікування.

Контроль за виконанням ухвали в частині медичного обстеження покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи дні з дня її оголошення – в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 ОСОБА_1