Справа №  1-72/09

                                                   В И Р О К

                                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 березня 2009 року

    Жовтневий районний суд  Миколаївської області  у складі суду головуючої по справі судді Царюк Л.М. при участі

прокурора – Нечипорук Л.М.,

потерпілої  – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громодянина України, маючого повну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,  на підставі ст.  89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених   ч. 1 ст. 162 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

                                           В С Т А Н О В И В:

    24 грудня 2008 року приблизно о 15 годині  ОСОБА_2, впевнившись, що мешканці  дачного  будинку № 360 в садовому товаристві «Зайчевське» в с. Зайчевське Жовтневого району Миколаївської області  відсутні, з метою таємного викрадення чужого майна  проник в будинок, де вирішив за декілька разів таємно викрасти майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1  Реалізуючи свій умисел таємно викрав телевізор «Шиляріс» вартістю 600 грн. та телевізійну антену, вартістю 50 грн.

    В той же день о 17 годині з метою продовження заволодіння чужим майном ОСОБА_2 проник в зазначене житлове приміщення та таємно викрав консервовані вироби, а саме:

-  банку помидор ємкістю 3 л вартістю 18 грн;

-  банку огірків ємкістю 3 л вартістю 30 грн.;

- дві банки лечо єкістю 1 л вартістю  15 грн. кожна;

- дві банки перцю ємкістю 1 л вартістю 15 грн. кожна;

- дві банки баклажан ємкістю 1 л вартістю 15 грн. кожна;

- дві банки огірків ємкістю 1 л вартістю 15 грн. кожна;

- дві банки кабачків єскістю 1 л вартістю 12 грн. кожна;

- дві банки ікри з кабачків ємкістю 0.5 л вартістю 6 грн. кожна;

- дві банки ікри з овочів ємкістю 1.5 л вартістю 20 грн. кожна;

- банку вареня з порічок ємкістю 1 л вартістю 15 грн;

- банку вареня з  агрусу ємкістю 0.5 л вартістю 10 грн;

- дві банки вареня з облепихи ємкістю 0.5 л вартістю 7.50 грн. кожна;

- банку вареня з  ожини ємкістю 0.5 л вартістю 15 грн;

- банку повидла з яблук ємкістю 1 л вартістю 12 грн.;

- банку меду емкістю 3 л вартістю 110 грн.

    Також, в той же день о 20 годині, продовжуючи свій намір на зоволодіння чужим майном, ОСОБА_2 знову проник у той же будинок, де таємно викрав:

-   косметичку шкіряну, вартістю 50 грн;

-   парфуми 100 мл вартістю 300 грн;

-   килим розмірами 3х2 м вартістю 340 грн;

-   туфлі чоловічі вартістю 80 грн.;

-    дві пари жіночих окуляр загальною вартістю 140 грн.;

-   свічник вартістю 15 грн.;

-    книжки у кількості 30 шт. загальною вартістю 180 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, завдавши шкоди  власникам майна ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на загальну суму 2 176 грн.

Крім того, 8 січня 2009 року приблизно о 13 годині ОСОБА_2 з метою маємного викрадення чужого майна шляхом виставлення  скла з вікна проник в дачний будинок № 373 садового товариства «Зайчевське» в с. Зайчевське Жовтневого району Миколаївської області, чим порушив конституційне право власника будинку ОСОБА_4 на  недоторканість житла.

Здійснити свій намір та заволодіти чужим  майном ОСОБА_2 не встиг, оскільки був помічений в будинку охоронцем садового товариства,  внаслідок чого залишив місце події.

Будучи допитаним в судовому засіданні  підсуний свою провину у викладеному обвинувачені визнав повністю та пояснив, що на території садового товариства він проживає зі згоди голови товариства з 1 листопада 2008 року. Потерпілих ОСОБА_1 та її чоловіка він знає, як власників дачного будинку. 24.12.08 року він бачив, що потерпілі поїхали в місто Миколаїв, де постійно проживають.  Він вирішив проникнути в будинок потерпілих  та вчинити крадужку майна. З цією метою він  через не закриті  вхідні двері зайшов в будинок, де виявив закритою двері в одну з кімнат. Здійснюючи свій намір він з силою вдарив по дверях кімнати від чого виламався замок, та проник у кімнату.  Там він викрав телевізор та  в іншому примішенні антену до нього. Зазначене майно він приніс додому.  З тією ж метою в той день приблизно о 17 годині  він знову проник в будинок  та викрав  банки з різними консервованими овощами та  вареням, які відніс до себе додому. Також з метою забрати інші речі потерпілих він о 20 годині того ж дня проник  у вказаний будинок та викрав  речі, що перелічені в обвинувачені.  Ці речі він частково переніс додому, а килим сховав у лісосмузі. Також 8 січня 2009 року він вирішив проникнути в дачний будинок, що розташований по центральній вулиці садового товариства, з метою знайти що небудь поїсти.  Вхідні двері були закриті, але він винув скло в одному з вікон та через вікно проник в будинок.  В будинку нічого цінного не було. Він зібрався покинути будинок, але його замітив в будинку  охоронець товариства  на ім»я ОСОБА_5 та хотів затримати, але він втік.  Через декілька днів він розповів про крадіжки голові товариства, який виявив у нього викрадений телевізор та повернув потерпілій.  Потім ОСОБА_1 було повернуто все майно, крім консервації, яку його сім‘я  з‘їла.

Крім  визнання своєї провини, вина ОСОБА_2 підстверджується іншими дослідженими доказами по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що дачний будинок в садовому товаристві належить її чоловіку ОСОБА_3, з яким вони проживають тривалий час. З дачного будинку вони виїхали приблизно 16-18 грудня 2008 року на зиму в м. Миколаїв, де живуть постійно.  25 грудня вона  приїжджала  на дачу та виявила, що замок  вхідних  дверей в кімнату пошкоджений. В будинку зникло майно, перелік якого вона надала працівникам міліції. Вхідні двері в будинок не зачиняються. На замок були закриті тільки двері, що вели в  кімнати. Приблизно на початку січня 2009 року голова садового товариства попросив приїхали на дачу, оскільки знайшли її викрадене майно. Вона у підсудного вдома знайшла свій викрадений телевізор та антену, а потім підсудний частинами приносив їй викрадене майно. На теперішній час повернуто все викрадене майно, крім консервованих виробів.  

Потерпіла  ОСОБА_4, показання якою оголошувалися та  досліджувалися  судом,  пояснила, що має дачний будинок, що розташований на земельній ділянці №  373 в садовому товаристві «Зайчевське». В будинку вона буває рідко.  В січні 2009 року їй повідомили працівники міліції, що в будинок через вікно проникла стороння особа, але нічого не  було викрадено. Її родичі їздили на дачу на відремонтували вікно, через яке було проникнення (а.с.49-50).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що тимчасово працює охоронцем в садовому товаристві «Зайчевське».  8 січня 2009 року  в денний час він проходив по території товариства та побачив, що у вікні дачного будинку № 373, відсутні скло та через вікно побачив силует людини. Він повідомив про ці обставини інших охоронців.  Разом вони втрьох прийшли до зазначеного будинку він заліз у вікно та у одній із кімнат  виявив підсудного, який ховався він нього. Поки він розмовляв з іншими охоронцями, підсудний втік. В подальшому голова правління товариства зателефонував  працівникам  міліції.

З протоколу огляду місця події від 14.01.09 року встановлено, що  замок вхідних  дверей  кімнати в будинку  ОСОБА_3 має пошкодження (а.с.6).

З аналогічного проколу від 8.01.09 р. вбачається, що в одному з вікон дачного будинку ОСОБА_4 відсутнє скло. (а.с.40).

 Оцінюючи  надані суду докази у сукупності, суд приходе до висновку  про доказовість вини підсудного ОСОБА_2 у вчинення  таємного викрадення майна  у потерпілих  ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також незаконному  проникненні у житло ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за епізодом крадіжки  за ч. 3 ст. 185 КК України, як  таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, та за епізодом  проникнення – за  ч. 1 ст. 162 КК України,  як незаконне проникнення до житла.

             При призначенні покарання підсудному, суд враховує, що один із скоєних ним злочинів відноситься до  тяжких злочинів,  а також дані про особу підсудного, який  ніде не працює, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого помешкання, ті обставини, що   матеріальна шкода, завдана злочином,  частково відшкодована в ходе досудового слідства, підсудний  розкаявся у вчиненому та з урахуванням думки потерпілої, приходе до висновку, про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з призначенням обов‘язків з числа, передбачених ст. 76 КК України.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

                                      З А С У Д И В:

    Визнати винним    ОСОБА_2  у  скоєні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 162   та ч. 3 ст. 185  КК України призначити йому покарання:

-   за  ч. 1 ст. 162 КК України  у виді обмеження волі строком на один рік;

-   за ч. 3 ст. 185 КК України  у виді  позбавлення  волі строком на  три роки;

        На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки

        На підставі ст.75 КК України  ОСОБА_2  від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши  йому іспитовий строк на один рік та шість місяців.

             Згідно ст.. 76 КК України покласти на   ОСОБА_2   обов’язок -  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

        Міру запобіжного заходу у вигляді – підписки про невиїзд  до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

        На вирок можуть бути внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області на протязі п‘ятнадцяти  діб з моменту оголошення вироку.

                  Суддя                                               Л.Царюк