Справа №2-1531\08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 липня 2008 року Амвросіївський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Лях О.П.

при секретарі- Лук'яненко Н.А. за участю позивача - ОСОБА_1. відповідача - ОСОБА_5. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Амвросіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1про стягнення суми позики   до ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ   :

05.06.2008 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою до відповідача. Вона вказала, 08.08.2002 року вона дала в борг відповідачці 400 доларів США, що складає 2000 гри., 04.11.2003 року - 1000 гривен., 18.12.2003 року - 300 доларів США, що в перерахунку складає 1500 гривен. Займані гроші відповідач обіцяла повернути найближчим часом , а потім посилаючись на матеріальні труднощі просила почекати. Вона вживала заходів до повернення грошей , однак відповідач гроші не повертає , принижує її, тому просила поновити їй строк позовної давності для звернення до суду за захистом її порушеного права та стягнути з відповідачки суму боргу а також витрати, пов'язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги збільшила , просила стягнути суми боргу в розмірі 4731-14 грн. з урахуванням курсу долару до гривні на час надання позики, а саме станом на   8 серпня 2002 року - курс долара становив 532, 9 грн. за 100 даларів США і сума позики  складає   2131, 60 грн., станом на 18 грудня 2003 року курс долара становив 533, 18 грн. за сто доларів США і сума позики становить - 1599-44 грн та   позика 04.11.2003 року - в розмірі 1000 грн., оскільки при подачі заяви помилково вказаний курс долара до національної валюти на теперішній час,   і пояснила, що спочатку відповідач обіцяла сплатити борг сама, потім просила почекати доки поверненться з Греції її мама до літа 2005 року і вона чекала , однак хоч мама і повернулася віддати борг починаючи з того часу відповідач відмовляється. Просила вважати не пропущеним строк позовної давності, приймаючи до уваги, що кінцевий термін повернення позики був липень 2005 року . Крім того, просила прийняти до увалі, що в 2002 році помер її чоловік   і вона  важно перенесла його смерть і з того часу постійно хворіє сама. Вона людина похилого віку і поведінка відповідача , яка відмовляється повернути гроші, принижує і травмує, вона постійно лікується в лікарні як амбулаторно так і стаціонарно, що пов'язано зі значними матеріальними витратами, а відповідач до теперішнього часу віддати гроші відмовляється.

Відповідач позовні вимоги не визнала і пояснила, що дійсно вона брала позику у позивачки 8 серпня 2002 року в сумі 400 доларів США, 4 листопада 2003 року - 1000 грн. і  18 грудня 2003 року - триста доларів США, писала розписки про те, що зобов'язується віддати і     фактично вже віддала всі борги,   при ній       позивач знищувала розписки, а від позивача розписки про повернення боргу вона не брала. Вона сплачувана і відсотки за користування грішми, а позивач вимагає   повернення боргів, хоч вона розрахувалася в повному обсязі. Позивач вимагала повернути борги на ринку, де вона працює , кидалася її бити, однак    гроші вона повернула.

Вислухавши поясненн сторін, свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами 8 серпня 2002 року, 4 листопада 2003 року та 18 грудня 2003 роки укладалися договори позики , відповідно до яких позивач передала відповідачці грошові кошти , а саме 400 доларів США, 1000 грн. та 300 доларів США відповідно , всього з урахуванням курсу долара до гривни на час надання позики в сумі 4731-14 грн., а відповідач їх отримала і на підтвердження цього власноручно написала розписки , які посвідчують передачу їй визначених грошових сум, проти чого і в судовому засіданні не заперечувала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2. пояснила, що їй відомо про те, що позивачка займала гроші відповідачу в доларах , бо ці   долари були на збереженні у позивача та належали їй, а через те, що син пиячить , вона не має можливості зберігати їх вдома. Кожного разу, коли відповідач зверталася за позикою , позивач дзвонила їй на мобільний телефон і вона дозволяла дати позику під відсотки , щоб позивач могла щось заробити на життя. їй також відомо, що позику відповідач не повернула до теперішнього часу.

Допитана в судовому засіданні   свідок ОСОБА_3. пояснила, що точну дату вказати вона зараз не може , але вона бачила,   як під час сварки   на ринку відповідач вдарила в обличчя позивача  і зі слів позивача їй відомо , що відповідач не віддає їй запозичені гроші, вона також показувала розписки про передачу грошей відповідачу .

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що відповідачка - її дочка . Вона також не пам'ятає точну дату , але в   в автобусі позивач вчинила сварку і звинувачувала її в тому, що їй не віддають борг.

Відповідно до вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ). Договір є укладеним з моменту передання грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позивачльника або інший документ, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками у такій самій кількості, того самого роду та такої саме якості, що були передані йому позикодавцем) у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позивачльником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимог про це. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатит грошову суму відповідно до вимог статті 626 ЦК України , згідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона собов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і способом захисту

цивільних прав та інтересів згідно до вимог ст. 16 ч. 2 п. 1 та п. 4 ЦК України може бути визнання права та відновлення становища , яке існувало до порушення.

Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача про те, що вона повернула позику позивачці в повному обсязі. В судовому засіданні вона не змогла надати докази повернення позики, зокрема, назвати дату та обставини повернення позики, надати розписки про повернення позики , вказати свідків тощо, а тому суд вважає позовні вимоги позивачки обгрунтованими і такими , що підлягають задоволенню. Пояснення відповідача про те, що вона малозабезпечена, одна виховує дитину, не можуть бути підставою відповідно до вимог ст. 626 ЦК України для її звільнення від виконання грошового зобов'язання.

Суд також вважає, що позивачем не порушено строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України в  три роки, приймаючи до уваги право витребування повернення позики позикодавцем, в разі, якщо договором не встановлений строк повернення позики, передбачене в ч. 1 ст. 1049 ЦК України , оскільки в судовому засіданні позивач пояснила, що вона чекала повернення позики до липня 2005 року , доки повернеться мати відповідача, яка як пояснила сама відповідач в судовому засіданні повернулася із заробітків з Греції в 2006 році.

А тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму    позики   в розмірі 4731-14 грн. з урахуванням курсу долару до гривні на час надання позики, а саме станом на   8 серпня 2002 року - курс долара становив 532, 9 грн. за 100 даларів США і сума позики   складає   2131, 60 грн., станом на 18 грудня 2003 року курс долара становив 533, 18 грн. за сто доларів США і сума позики становить -1599-44 грн та позика 04.11.2003 року - в розмірі 1000 грн., а також судові витрати , понесені позивачем під час звернення до суду : 51 грн.- судовий збір , 30 грн.- за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 15 грн. за надання довідок про курс валют.

На підставі викладеного та ст.ст. 626, 1046, 1047, 1049 , 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1суму позики 4731-14 грн., а також витрати, пов'язані з розглядом справи -81грн. та 15 грн., в всього 4827-14 грн. \ чотири тисячі вісімсот двадцять сім грн. 14 коп.\

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів після його проголошення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Амвросіївський районний суд.