УХВАЛА

25 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6306/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач, скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022

у справі № 910/6306/21

за позовом КП "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція", відповідач),

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа)

про стягнення 311 342 049,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

КП "Київтеплоенерго" 07.03.2022 надіслано на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі № 910/6306/21 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Також скаржник у касаційній скарзі просить суд у разі потреби поновити строк на касаційне оскарження; зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі № 910/6306/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 924/785/20 визначено колегію суддів у складі: Сухового В.Г. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі № 910/6306/21, зокрема відповідно до статті 50 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вулиця Смоленська, будинок 19, ідентифікаційний код 39369133).

Також згідно зі статтею 291 ГПК особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Однак в порушення наведених вище вимог процесуального закону, у поданій касаційній скарзі не зазначено повне найменування і місцезнаходження третьої особи у даній справі, а саме відомостей щодо Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як і не додано доказів надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.

Водночас, в тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що, оскільки спір у цій справі стосується стягнення плати за надані послуги з транспортування теплової енергії на підставі погоджених органом ліцензування позивача економічно обґрунтованих тарифів на надання послуг з транспортування теплової енергії, тобто спір стосується плати, необхідної для утримання в робочому стані соціально важливої системи життєзабезпечення населення міста Києва, яка є необхідною для забезпечення житлових прав, тому на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" в умовах військової агресії Російської Федерації проти України та запровадженого на всій території України за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, про що Торгово-промисловою палатою України відповідно до листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано обставиною непереборної сили, яка перешкоджає сплаті позивачем судового збору за подачу касаційної скарги.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Однак положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, то підстав для задоволення касаційним судом клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.

Посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв`язку запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 та військової агресії російської федерації проти України тощо не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також, закон не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

З вищевикладених міркувань Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга КП "Київтеплоенерго" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- заяви про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням відомостей щодо третьої особи у даній справі, а саме Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- доказів надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами третій особі у даній справі, а саме Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- документа на підтвердження сплати судового збору, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі № 910/6306/21 - відмовити.

2. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі № 910/6306/21 - залишити без руху.

3. Надати Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка,6.

4. Роз`яснити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий