Апеляційний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а, 46006, (0352) 52-41-64

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого — ОСОБА_1

Суддів — ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі на рішення Заліщицькому районного суду від 5 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про проведення перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, посилаючись на те, що вона як постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалід 2 групи має право на перерахунрк державної пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 1 січня 2010 року по день розгляду справи та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 13 жовтня 2009 року та з 1 січня 2010 року по день розгляду справи, тому позивачка просила суд зобов'язати відповідача здійснити вказаний перерахунок пенсії.

Рішенням Заліщицького районного суду від 5 серпня 2010 року позов задоволено.

Зобов'язано УПФ в Заліщицькому районі провести перерахунок призначеної державної пенсії ОСОБА_4, як інваліду 2 групи, пов'язану з наслідками аварії на ЧАЕС, за період з 1 січня 2010 року по 5 серпня 2010 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком, з врахуванням вимог ч.4 ст.54 та ч.З ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести доплату недоплаченої державної пенсії.

Зобов'язано УПФ в Заліщицькому районі провести перерахунок призначеної ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, установивши її в розмірі 75% пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 13 жовтня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 5 серпня 2010 року з врахуванням вимог ст.50 та ч.З ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести доплату недоплаченої державної пенсії.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що мінімальна пенсія за віком Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлена. Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом. Позивачу пенсія призначена згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначена з урахуванням положень Постанови КМУ "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року №654 (з наступними змінами), а тому визначений у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії не може поширюватись на правовідносини, що виникли на підставі інших законів.

Крім цього, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, а управління ПФУ виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування, виплачує їх за цільовим призначенням.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ позивачка має право на одержання пенсії, не нижчої восьми мінімальних пенсій за віком, і додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити ОСОБА_4 відповідні нарахування, виплату пенсії, однак таких дій не вчинив, чим порушив гарантоване державою право позивача на соціальні виплати у встановлених законодавством розмірах, яке підлягає захисту шляхом задоволення позову.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що стверджується вкладкою №102335 до посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, які видані Тернопільською обласною державною адміністрацією, та інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС згідно довідки МСЕК серії ТЕР №014980.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ в редакції від 06.06.96 року N 230 96-ВР "В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком."

Відповідно до вимог ст. 50 зазначеного вище Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із змісту вищезгаданих статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.1,2 ст.8 ОСОБА_5 України "ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується."

Згідно ст. 22 ОСОБА_5 України "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод."

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі повинно було здійснити нарахування державної та додаткової пенсії керуючись статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 23 1-У. Відповідно відмова управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. З ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом,оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.І даної статті.

З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на необхідність застосування Постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року для основної пенсії та Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів не приймає до уваги виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст і обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Необгрунтованим є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі відхилити.

Рішення Заліщицького районного суду від 5 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді — два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільськоїобласті ОСОБА_2