РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2022 року м. Рівне№460/11039/22

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1 ,   ОСОБА_1 в інтересах своєї дитини ОСОБА_2

до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації  

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах дитини звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, з 17.08.2021.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення  строку.

Частиною 6 ст.161 цього Кодексу також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як встановлено судом, позивач оскаржує дії відповідача стосовно не проведення з 17.08.2021 виплати щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначає, що про виплату допомоги в неповному розмірі повідомлено листом відповідача від 21.02.2022.  Станом на вказану дату, виплата грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства взагалі не проводилась, з огляду на підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VІІІ від 28.12.2014, який і був визнаний неконституційним Рішенням №6-р/2018 від 17.07.2018.

Фактично, стороною відповідача з 17.07.2018 виплату грошової допомоги стороні позивача поновлено не було,  не зважаючи на Рішення Конституційного Суду України  №6-р/2018 від 17.07.2018.

Відповідно про цю обставину сторона позивача також не міг  не знати.

Але разом з тим, сторона позивача в розумний строк до відповідача із вимогою про поновлення виплати не звернулася.

Суд зауважує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Окремо суд зауважує на тому, що в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суд під час вирішення тотожних спорів має враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Верховний  Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді, а не після отримання виплати за відповідний період.

За таких обставин, позовні вимоги сторони позивача, заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Відтак, на виконання вимог ч. 6 ст.161 КАС, позивач зобов`язаний подати  заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску. Проте, зазначеного позивачем здійснено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).       

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 грн. на одну особу.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, пред`явлену у даному позові вимогу немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов немайнового характеру становить 992,40 грн.

Однак, суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду  доказів сплати судового збору на суму 992,40 грн.

Разом з тим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист його соціальних прав, а також середньомісячний дохід  не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму розрахованого та затвердженого відповідно до Закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

Позивачем не надано суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік.

Суд погоджується, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст.8 Закону України "Про судовий збір" вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.

Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує його тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя,  встановивши,  що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 169 КАС України).

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб , який передбачає подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;  подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., із зазначенням реквізитів відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням позовних вимог немайнового характеру або надання іншого обґрунтованого клопотання позивача та доказів, що підтверджує майновий  стан позивача, що унеможливлює сплату судового збору.     

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву   ОСОБА_1 ,   ОСОБА_1 в інтересах своєї дитини ОСОБА_2  до  Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації  про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

                            Суддя                                                                                  Д.П. Зозуля