ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30 березня 2022 року Справа № 926/4557/21

За позовом Фізичної особи-підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича

до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

співвідповідач Чернівецька міська рада

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Рогатинчук О.В.

Представники:

від позивача - Бабіна І.В.,

від відповідача - Шепелько Т.М.,

від співвідповідача - Іванович Л.Є.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Фортуна Дмитро Георгійович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зобов`язання здійснити приватизацію об`єкта комунальної власності за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 , шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об`єкта.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він з 2000 року й на даний час є орандарем комунального майна - нежитлового приміщення окремої будівлі «А», що розташоване в м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 , загальнею площею 372,30 кв. м. з метою використання його під лазню. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 червня 2020 року № 270/15 позивачу надано згоду на здійснення за рахунок власних коштів невід`ємних поліпшень об`єкта оренди відповідно до кошторису та в межах суми 524545,00 грн із врахуванням цієї суми при приватизації об`єкта оренди. 11 вересня 2020 року актом комісії з приймання-передавання проведених невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м. Чернівці підтверджено перелік виконаних робіт та встановлено, що пред`явлені роботи по невід`ємному поліпшенню технічного стану орендованих приміщень приймано без зауважень.

В подальшому, як вказує позивач, Чернівецькою міською радою 08 грудня 2020 року прийнято рішення № 2518, яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році, серед яких був об`єкт нежитлового приміщення, який розташований в м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 , площею 364,50 кв. м. з визначеним способом приватизації - викуп. Однак, з грудня 2020 року відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на завершення процедури приватизації позивачем орендованого майна, а відтак позивач вважає, що бездіяльністю відповідача безпосередньо порушуються його права, як орендаря, на приватизацію орендованого ним комунального майна шляхом викупу, не відповідають його правомірним очікуванням, а тому підлягають відновленню за способом захисту, визначеним заявленими позовними вимогами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2021 року позовну заяву передано судді Тинок О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 01 грудня 2021 року.

17 листопада 2021 року представник позивача надіслала на електронну адресу суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яка ухвалою суду від 18 листопада 2021 року повернута без розгляду заявнику.

18 листопада 2021 року Чернівецька міська рада звернулась до суду з клопотанням про залучення в якості третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету, на стороні відповідача Чернівецьку міську раду.

29 листопада 2021 року представник позивача повторно надіслала на електронну адресу суду в системі "Електронний суд" заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яка судом задоволена.

30 листопада 2021 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву який долучено до матеріалів справи.

Відзив на позовну заяву обґрунтовується відповідачем тим, що рішенням міської ради, на яке посилається позивач в позовній заяві не містить посилання на будь які зобов`язання щодо вчинення відповідачем, як органом приватизації - приватизаційних дій та укладення договору купівлі-продажу комунального майна. Так, Чернівецькою міською радою прийнято лише рішення щодо формування та затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації, однак, рішення щодо самої приватизації об`єкта нежитлового приміщення, який розташований в м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, загальною площею 364,50 кв.м. не прийнято, а тому підстави для виконання органом приватизації будь яких дій стосовно здійснення приватизаційних дій, які в результаті призведуть до укладення договору купівлі-продажу відсутні. З огляду на викадене у відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернівецьку міську раду (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код 36068147); відкладено підготовче засідання на 14 грудня 2021 року; зобов`язано позивача невідкладно надіслати третій особі копію позовної заяви і доданих до неї документів, докази чого надати суду; запропоновано третій особі до початку підготовчого засідання, надати суду письмові пояснення щодо позову з викладом своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

01 грудня 2021 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 01 грудня 2021 року надала суду докази надіслання третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів, які долучено до матеріалів справи.

07 грудня 2021 року представник позивача надіслала на адресу суду відповідь на відзив, який долучено до матеріалів справи.

14 грудня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника у відпустці, у підтвердження чого надано відповідні докази.

14 грудня 2021 року від третьої особи на стороні відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника у іншому судовому процесі, доказів, які б підтверджували вказані у клопотанні обставини, не надано.

Ухвалою суду віл 14 грудня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 12 січня 2022 року. Зобов`язано третю особу надати суду докази зайнятості представника в іншому судовому процесі. Роз`яснено відповідачу та третій особі, що у разі неможливості явки в судове засідання уповноваженого представника, керівник не позбавлений права уповноважити іншу особу представляти інтереси або прийняти участь у судовому засіданні особисто. Попереджено учасників справи, що неявка їх представників у засідання, не буде перешкодою для розгляду справи.

15 грудня 2021 року представник позивача надіслала на електронну адресу суду клопотання про залучення у справі співвідповідача.

12 січня 2022 року представник третьої особи на виконання вимог ухвали суду від 14 грудня 2021 року надала докази, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року клопотання представника позивача про залучення у справі співвідповідача від 15 грудня 2021 року (вх. № 5115) задоволено; залучено до участі у справі співвідповідача Чернівецьку міську раду; виключено Чернівецьку міську раду зі складу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26 січня 2022 року.

24 січня 2022 року співвідповідачем було подано відзив на позовну заяву про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування поданого відзиву на позовну заяву співвідповідач вказує на те, що станом на момент розгляду справи судом Чернівецькою міською радою не надано повноваження управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради в частині здійснення ним приватизації об`єкта комунальної власності за адресою в м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 та завершення процесу приватизації, який тягне за собою укладення нотаріального договору купівлі-продажу.

Також, співвідповідач вказує про те, що позовні вимоги, які стосуються зобов`язання відповідача, як органу приватизації, здійснити приватизацію об`єкта комунальної власності за адресою в м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об`єкту є безпідставним та передчасним, оскільки приватизація відповідно до Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» може здійснюватися тільки за наявності відповідного рішення власника майна, тобто рішенням Чернівецької міської ради про приватизацію об`єкта комунальної власності, з огляну на відсутність такого рішення, співвідповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Починаючи з 21 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року включно, суддя Тинок О.С. перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, про що сторони були сповіщенні, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

З урахуванням обставин, які слугували неможливістю проведення судового засідання, ухвалою суду від 08 лютого 2022 року призначено підготовче судове засідання на 14 лютого 2022 року.

14 лютого 2022 року представник відповідача подав до суду письмове клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі, в якому також повідомив суд про те, що не заперечує щодо призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою від 14 лютого 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03 березня 2022 року.

03 березня 2022 року представником відповідача було подано клопотання, в якому сторона просить відкласти слухання справи на іншу дату у зв`язку із оголошенням воєнного стану та необхідністю прийняття участі у заходах, які на разі є першочерговими.

Ухвалою суду від 03 березня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 30 березня 2022 року.

В судовому засідання 30 березня 2022 року представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повній мірі.

Представники відповідача та співвідповідача в судовому засідання 30 березня 2022 року просили суд у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивач з 2000 року і на момент розгляду справи безперервно орендує нерухоме майно, що розміщене за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика, 53, виходячи з наступного.

25 квітня 2000 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір`я ЛТД» укладено договір користування нежилим приміщенням № 6/2, що розташоване в м. Чернівці, вул. Дзержика, 53, загальною площею 438,7 кв.м. для відкриття комплексу побутових послуг, строком на 5 років.

06 червня 2000 року рішенням виконкомом міської ради № 447/11 затверджено додаткова угода договору користування №6/2 від 25 квітня 2000 року на приміщення лазні по вул. К. Дзержика, 53, яке знаходиться на балансі департаменту економіки.

Згідно пункту 2.1 Додаткової угоди, Балансоутримувач зобов`язується передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір`я ЛТД» в безоплатне користування будівлі та основі засоби лазні по вул. К. Дзержика, 53, загальною площею 438,7 кв.м. під комплекс побутових послуг терміном на 5 років, з подальшою передачою в довгострокове орендне користування терміном на 10 років.

Також, в матеріалах справи міститься додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення №6/2 від 25 квітня 2000 року згідно якого сторони дійшли згоди про внесення змін в постановочну частинку договору оренди №6/2 від 25 квітня 2000 року щодо зміни назви користувача - замість слів: «… Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я ЛТД»..» читати «…. Приватний підприємець Фортуна Дмитро Георгійович , який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію №04062216Ф0033005 від 13 квітня 2001 року…».

01 липня 2005 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі департаменту економіки та приватним підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна № 219, що розміщене за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика, 53, загальною площею 382,5 кв.м. під комплекс побутових послуг терміном на 11 місяців до 31 травня 2006 року включно.

15 червня 2007 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі департаменту економіки та приватним підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна № 116, що розміщене за адресою м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53 , загальною площею 379,3 кв.м. під лазню терміном на 2 роки 11 місяців до 14 травня 2010 року включно.

28 квітня 2010 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою - підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна № 24/Д, згідного якого у строкове платне користування приймається орендарем нерухоме майно: будівлі та споруди, загальною площею 364,50 кв.м., що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53 , з метою їх використання під лазню терміном до 27 квітня 2015 року включно.

Договором оренди № 151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою - підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем досягнуто згоди щодо передання та приймання позивачем у строкове платне користування нежитлового приміщення, загальною площею 364,50 кв.м., що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53 , з метою їх використання під лазню. Договір укладено строком на два роки й 11 місяців до 16 червня 2018 року влюкчно.

11 червня 2018 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою - підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем було укладено додатковий договір №1 до договору оренди № 151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року згідно якого сторони досягли взаємного згоди щодо продовження дії договору до 15 травня 2021 року включно, а також серед іншого внесли зміни щодо профілю використання орендованого майна, а саме: слова та цифри «лазня-364,50 кв.м» замінити на «лазня-350,3 кв.м. та бар, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи -14,2 кв.м.»

Додатковим договором №2 до договору оренди № 151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою - підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем 30 червня 2021 року було пролонговано договір оренди № 151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року згідно якого в користування надається нежитлове приміщення окремо літери «А», загальною площею 372,3 кв.м., що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 , терміном до 15 травня 2026 року включно.

Відповідно до пункту 1.4 Додаткової угоди №2, об`єкт оренди належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади і знаходиться на балансі: комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні ідентичні за змістом примірники додаткового договору з яких один від 01 липня 2021 року №б/н, а інший від 30 червня 2021 року №2 до договору оренди № 151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року з яких вбачається, що відбулась заміна орендодавця з Департаменту економіки Чернівецької міської ради на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради у зв`язку із тим, що останній є правонаступником представництва Департаменту економіки Чернівецької міської ради згідно рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 31 травня 2021 року № 253.

Також, судом встановлено, що в період оренди нежитлового приміщення позивачем були здійснено невід`ємні поліпшення нежитлового приміщення.

Так, в матеріалах справи міститься висновок постійно діючої комісії з питань доцільності проведення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень на вул. Дзержика Корнелія, 53 від 22 листопада 2019 відповідно до якого, на підставі заяви Фізичної особою -підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича від 02 жовтня 2019 року №Ф-70/1-02/01 та результатів огляду комісією вирішено останньому надати згоду на проведення невід`ємних поліпшень об`єкт оренди. При цьому, у висновку зазначається, що роботи по здійсненню невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень проводяться орендарем після прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради.

Згідно з пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 червня 2020 року №270/15 позивачу надано згоду на здійснення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень об`єкта оренди за рахунок власних коштів, відповідно до кошторису і в межах суми 524 545,00 грн.

На виконання рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 червня 2020 року №270/15 позивач подав 03 вересня 2020 року заяву про прийняття роботи по акту-прийому-передачі проведених невід`ємних поліпшень орендованих приміщень.

11 вересня 2020 року актом комісії з приймання-передавання здійснених невід`ємних поліпшень нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Чернівців встановлено, що пред`явлені роботи по невід`ємному поліпшенню технічного стану орендованих приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 прийняті без зауважень.

08 грудня 2020 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення за №2518, яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році. Зокрема, нежитлові приміщення на вул. Дзержика Корнелія, 53 , загальною площею 364,50 кв.м. включені до цього Переліку під пунктом №22, визначений спосіб приватизації - викуп.

Як вбачається із змісту матеріалів позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву, позивачем стверджується, що на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради було розміщено проект рішення Чернівецької міської ради «Про приватизацію об`єкта комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади міста Чернівці за адресою вул. Дзержика Корнелія, 53» (далі- Проект рішення).

Згідно пункту 1 Проекту рішення, органу приватизації Чернівецької міської територіальної громади здійснити приватизацію шляхом викупу об`єкта комунальної власності - нежитлових приміщень загальною площею 372,30 кв.м., які знаходяться за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 , включених до переліку об`єктів комунальної власності міста Чернівці, які підлягають приватизації в 2021 році.

Однак, суд звертає увагу сторін на те, що наявний в матеріалах справи проект рішення носить шаблонний характер.

При цьому, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу пленарного засідання 9 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання 26 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 28 вересня 2021 року із якого вбачається, що на розгляд сесії винесено проект рішення «Про приватизацію об`єкта комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53».

Оскільки вказане рішення не набрало необхідну кількість голосів рішення не було прийнято за основу.

Позивач вважає, що з огляду на бездіяльність відповідача та співвідповідача, котрі не завершують процес приватизації об`єкту комунальної власності - нежитлового приміщення загальною площею 372,30 кв.м. розміщений за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, який внесений до переліку об`єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році згідно рішенням Чернівецької міської ради №2518 від 08 грудня 2020 року, наявний факт порушує його права, як орендаря, на приватизацію орендованого ним комунального майна, а також не відповідають його правомірним очікуванням, а тому підлягають відновленню за способом захисту, визначеним заявленими позовними вимогами.

Так, предметом спору є вимоги зобов`язати Управління комунальної власності Чернівецької міської ради здійснити приватизацію об`єкта комунальної власності за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об`єкта.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Разом з тим, згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», в Україні виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон України Про приватизацію державного і комунального майна від 18 січня 2018 року № 2269-VIII (далі - Закон № 2269-VIII), чинний з 07 березня 2018 року.

За визначенням пункту 22 частини 1 статті 1 Закону №2269-VIII, приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Частиною 2 статті 18 Закону №2269-VIII унормовано, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу (частина 3 статті 18 Закону №2269-VIII).

При цьому, статтею 10 Закону №2269-VIII, передбачається вичерпний порядок приватизації державного і комунального майна, а саме:

формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

Свідоцтво про права власності на нерухоме майно від 20 листопада 2008 року, серія та номер: САС029439 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу - 243146709), які наявні в матеріалах справи підтверджують те, що нежитлове приміщення будівлі літери «А» загальною площею 372,3 кв.м. та резервуар, що розташовані м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 належать до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Як видно із змісту, викладені положення Першого протоколу до Конвенції захищають право власника мирно володіти своїм майном і не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Отже, Чернівецька міська рада як уповноважений територіальною громадою власник комунального майна, повинна на підставі, в межах та у спосіб, установлений Конституцією і законами України приймати відповідні рішення щодо приватизації такого майна.

Однак, як вищевстановлено судом, прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 не відбулося.

Учасниками справи також до матеріалів справи не додано доказів прийняття Чернівецькою міською радою рішення про приватизацію нерухомого майна за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, загальною площею 364,50 кв.м.

Оскільки рішення про приватизацію спірного нежитлового приміщення Чернівецькою міською радою не було прийнято, а останньою не передавалися повноваження та не зобов`язувалось Управління комунальної власності Чернівецької міської ради здійснити приватизаційні дії і укласти з позивачем договір купівлі-продажу комунального майна, відтак позовна вимога про зобов`язання завершити процес приватизації є безпідставною у зв`язку із тим, що рішення про приватизацію повинна прийняти саме Чернівецька міська рада.

Тривалий розгляд питання прийняття рішення про приватизацію спірного нежитлового приміщення не є самостійною підставою для визнання таких дій співвідповідача протиправними.

Також не слід ототожнювати два рішення, якими розглядається питання щодо приватизації об`єкта комунальної власності. Формування, затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації та опублікування визначеного переліку об`єктів, що підлягають приватизації на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі не є остаточним рішенням місцевої ради щодо винесення рішення про приватизацію конкретного об`єкту комунальної власності.

Так, прийняте рішення Чернівецькою міською радою за №2518 від 08 грудня 2020 року, яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році не породжує обов`язок Управління комунальної власності Чернівецької міської ради укласти договір купівлі-продажу комунального майна за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, загальною площею 364,50 кв.м з позивачем.

Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Вказівка позивача в позовній заяві про те, що неприйняття Чернівецькою міською радою рішення про приватизацію порушує права позивача та принцип правової визначеності з огляду на що позивач просить суд зобов`язати ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача, як органу приватизації здійснити приватизацію об`єкта комунальної власності шляхом викупу та звершити процес приватизації зазначеного об`єкту не є ефективним способом захисту прав позивача, не замінить необхідності дотримання вимог Закону № 2269-VIII при приватизації означеного майна та не призведе до набуття позивачем права власності на ці приміщення.

Водночас, рішення про приватизацію названого об`єкта комунальної власності повинна прийняти саме Чернівецька міська рада.

Згідно частини 2 статті 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

З системного аналізу наведених нормативно-правових актів вбачається, що за відсутності рішення Чернівецької міської ради про приватизацію спірного об`єкту комунальної власності унеможливлюється підготовка до приватизації, а відтак позовна вимога до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зобов`язання здійснити приватизацію є безпідставною та не підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Також Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на позивача у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в позові Фізичної особи-підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, код 44388619), співвідповідача Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код 36068147) про зобов`язання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, як орган приватизації, здійснити приватизацію об`єкта комунальної власності міста Чернівців за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об`єкта, повністю.

У судовому засіданні 30 березня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 08 квітня 2022 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок