ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р.
| № 35/302-42/464 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз”, м. Одеса (далі –ВАТ “Одесагаз”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006
зі справи № 35/302-42/464
за позовом ВАТ “Одесагаз”
до дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ (далі – ДК “Укртрансгаз”)
про стягнення 4 591248, 38 грн. зайво перерахованих коштів;
третя особа: дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача –Ельчібекян І.М. (за довіреністю ВАТ “Одесагаз”),
відповідача –Ващенка В.О. (за довіреністю ДК “Укртрансгаз”).
третьої особи –не з’явилися.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду України від 16.08.2005 зі справи № 35/302 задоволено касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз”: скасовано постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2005, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 та рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2004, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2005 (суддя Паламар П.І.) за новим розглядом справі присвоєно № 35/302-42/464.
До ухвалення судом першої інстанції рішення зі справи позивачем змінено підставу та предмет позову. У новому розгляді справи позивач вимагає:
визнати право ВАТ “Одесагаз” рахувати у даних обліку обсяг послуг з транспортування газу;
зобов’язати відповідача оформити бухгалтерську довідку на зменшення заборгованості ВАТ “Одесагаз” за послуги з транспортування природного газу для потреб населення на суму 4 033 275, 83 грн.;
зобов’язати відповідача підписати додатковий акт (сторно) послуг з транспортування природного газу для потреб населення у січні 2000 року в обсязі 68 877, 022 тис. куб. метрів на суму 2 148 963, 09 грн.;
зобов’язати відповідача підписати додатковий акт (сторно) послуг з транспортування природного газу для потреб населення у лютому 2000 року в обсязі 60 394, 639 тис. куб. метрів на суму 1 884 312, 74 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2005 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. –головуючий, судді Верховець А.А., Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано належним виконанням ДК “Укртрансгаз” своїх договірних зобов’язань з транспортування природного газу для потреб населення, а постанову апеляційної інстанції з посиланням на приписи статті 20 Господарського кодексу України (далі –ГК) - тим, що обраний позивачем предмет позову не відповідає способам захисту прав, що встановлені договором або законом.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Одесагаз” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 зі справи та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Скаргу з посиланням на неправильне застосування апеляційною інстанцією вимог статті 20 ГК мотивовано висновком скаржника про те, що чинним законодавством України не обмежено право особи на судовий захист.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в судове засідання не з’явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правильність обрання позивачем предмету позову.
У справах позовного провадження порушене право чи інтерес можуть бути захищені лише у спосіб, визначений законами України.
У статті 16 Цивільного кодексу України (далі –ЦК) передбачено коло можливих способів захисту прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У статті 20 ГК також передбачено коло можливих способів захисту прав та інтересів.
Після зміни підстави та предмета позову ВАТ “Одесагаз” заявлено чотири позовні вимоги.
Позовна вимога про визнання права позивача рахувати у даних обліку обсяг послуг з транспортування газу суперечить припису частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК), відповідно до якого підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Можливість особи рахувати у даних обліку обсяг послуг з транспортування газу відноситься не до кола прав, а до кола обов’язків згідно з положеннями статей 2 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
В інших трьох позовних вимогах ВАТ “Одесагаз” також обрано способи захисту прав, що не відповідають встановленим у статті 16 ЦК, статті 20 ГК та інших законах України.
Попередніми судовими інстанціями не встановлено, що сторонами спору зі справи у своїх договірних відносинах визначені якісь особливі, крім передбачених законом, способи захисту порушених прав чи інтересів.
У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 зазначено, що “дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Правову позицію Верховного Суду України з цього приводу викладено в його постановах від 13.07.2004 зі справи № 10/732 та від 14.12.2004 зі справи № 6/11”.
З огляду на викладене апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій справі.
Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 зі справи № 35/302-42/464 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь