Справа № 694/334/22

                       Провадження №1-кп/694/107/22

                                        ВИРОК

        І М Е Н Е М У К Р А І Н И

31.03.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

       головуючої - судді ОСОБА_1 ,

       за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12020255140000174 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівець, Звенигородського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

із участю у судовому розгляді

обвинуваченого – ОСОБА_4

                                                             в с т а н о в и в:

Згідно рішення Звенигородського районного суду Черкаської області, № 694/53/17 від 16.02.2017, повинен сплачувати на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку кожного місяця починаючи із 23.01.2017 року, але не менше 30-ти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини. ОСОБА_7 , починаючи із січня 2017 року по травень 2017 року частково сплачував аліменти та в період часу з червня 2017 року по листопад 2020 року аліменти не виплачує, мір щодо погашення заборгованості, яка утворилася по аліментам не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, будучи непрацюючим в центр зайнятості населення не звертався. ОСОБА_7 працюючи на тимчасових заробітках у період з 2017 року по 2020 рік, за що отримував грошові кошти, дохід приховує. Заборгованість за виконавчим документом по невиплаченим аліментам, від сплати яких ОСОБА_7 злісно ухиляється в період з січня 2017 року по листопад 2020 року становить 77451,67 грн., що сукупно складають суму більше ніж за три місяці відповідних платежів.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне проступок передбачений ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).        

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що про обов`язок виконання рішення суду і сплачувати аліменти йому відомо, проте потерпіла обіцяла йому забрати виконавчий лист і тому він аліменти на утримання дитини не сплачував, на даний час виплати по погашенню заборгованості здійснює. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засіданні не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.

Дії ОСОБА_4 , з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, суд кваліфікує, як

кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України – злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України судом не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання, суд дійшов висновку, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання у виді громадських робіт.

Крім того судом враховано особу обвинуваченого, даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, також враховуючи особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, думку потерпілої, а також те, що вказане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком згідно ст. 12 КК України.

При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді ста годин громадських робіт.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя                         ОСОБА_1