ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку розгляду справи

25 березня 2022 року м. Житомир справа № 240/41847/21

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати вчинити відповідні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та проживає зоні гарантованого добровільного відселення. З огляду на прийняття 17 липня 2018 року Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 уважає, що згідно положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18. Однак, відповідач у проведенні нарахування і виплати такої доплати, на переконання позивача, протиправно відмовив, що і зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

10 січня 2022 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон України №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Акцентує увагу, що за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18, предметом оскарження в якій виступали дії щодо не проведення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року зазначила, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Отже визначальним питанням для вирішення спору у цій справі є з`ясування розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час розрахунку щомісячної доплати до пенсії громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, з огляду на існування двох постанов Великої Палати Верховного Суду, ухвалених за результатами розгляду зразкових справ, в резолютивній частині яких міститься різна інформація з цього питання.

22 лютого 2022 року Житомирським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про передачу справи №240/42082/21 до Верховного Суду із поданням про її розгляд у порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України як судом першої інстанції.

Зі змісту названої ухвали та матеріалів цієї справи убачається, що відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень, спір у них, виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких, позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Отже ця справа є типовою та відповідає ознакам, наведеним в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року про передачу справи №240/42082/21 до Верховного Суду із поданням про її розгляд у порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Станом на день постановлення цієї ухвали питання про відкриття провадження у зразковій справі №240/42082/21 Верховним Судом не вирішено.

Тим часом, відповідно до положень частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно пункта 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об`єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис