Справа № 2-276/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р.                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                               Марущак Н. М.

при секретарі: Карабань З. І.,

з участю представника позивача:           ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2 сільської ради: ОСОБА_3,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 сільської ради, про визнання права на спадщину за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_4, посилаючись на те, що відповідно погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1980-1985, 1991-1995 роки та довідки ОСОБА_2 сільської ради № 387 будинок № 26-А по вулиці Набережна в с. Ясенівка Ставищенського району Київської області, 1923 року побудови відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила права на нього ОСОБА_5, яка і набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.

2 грудня 2002 року ОСОБА_6 померла, спадщину після її смерті прийняв він, позивач, як спадкоємець за заповітом, посвідченого 25 лютого 1997 року ОСОБА_2 сільською радою Ставищенського району Київської області за реєстром № 5, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому (позивачу), як спадкоємцю права на будинок. Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 23503 гривні, загальна площа –65,90 кв. метри, житлова –22,8 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.

Позивач з урахуванням уточнень просить суд визнати за ним право на спадщину за заповітом після смерті 2 грудня 2002 року ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок.

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, зробивши про це усну заяву. Суду пояснив, що відповідно до записів погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1980-1985, 1991-1996 роки вищевказаний будинок відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила права на нього ОСОБА_5, яка і набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору. За життя ОСОБА_5 склала заповіт на позивача. 2 грудня 2002 року ОСОБА_5 померла, спадщину після її смерті, як спадкоємець за заповітом прийняв позивач. Правовстановлюючий документ ОСОБА_5 за життя не отримала. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не приватизована.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, усну заяву про визнання позову представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3, який діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до записів погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1980-1985, 1991-1996 роки будинок № 26А по вулиці Набережна в с. Ясенівка Ставищенського району Київської області, 1923 року побудови, відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила права на нього ОСОБА_5, яка і набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору. 25 лютого 1997 року вона склала заповіт на ім’я позивача та зареєструвала його в ОСОБА_2 сільській раді за реєстром № 5. 2 грудня 2002 року остання померла, спадщину після смерті якої прийняв позивач, як спадкоємиць за заповітом відповідно до ст. ст. 524 ч. 1, 534, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963 р.) –вступивши в фактичне управління та володіння спадковим майном та отримавши в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вартість вищевказаного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 28203 гривні, загальна площа 65,90 кв. метри, житлова площа –22,8 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок ОСОБА_2 сільською радою на ім’я ОСОБА_5 не видавалось і сільська рада відмовила позивачу у видачі такого свідоцтва на ім’я ОСОБА_5 оскільки первинна видача свідоцтв на право власності вказаним Типовим положенням на ім’я померлих не передбачена.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 М С. за життя набула право власності на вказаний будинок, як член колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), після смерті ОСОБА_5 право на спадщину за заповітом на вказаний будинок набув позивач і оскільки відповідачем позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач - ОСОБА_2 сільська рада до пред’явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов’язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 524, 525, 526, 534, 549 ч. 1 п. 2 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 182, 392 ЦК України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право на спадщину за заповітом після смерті 2 грудня 2002 року ОСОБА_5 на житловий будинок № 26-А по вул. Набережна в с. Ясенівка Ставищенського району Київської області, загальною площею 65,90 квадратних метри, житловою площею –22,8 квадратних метри, вартістю 28203 (двадцять вісім тисяч двісті три) гривні.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                Н. М. Марущак