справа №  2-а-24/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         30 березня  2009 року          

Радивилівський районний суд  Рівненської області

під головуванням судді                                                                                        Прачук Л.І.

за участю секретаря судового засідання                                                            Дубнік О.В.

позивачів     не з’явились

представник відповідача       не з”явився                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 віктора Юрійовича, ОСОБА_3, Руд омської ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі про   виплату невиплаченої щомісячної  державної соціальної надбавки до пенсії як  “Дітям війни”

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про  зобов”язання останнього здійснити перерахунок і виплатити їм  30 % надбавку до пенсії як дітям війни за період 2006-2007 років в сумі 2733 грн.30коп.. В обґрунтування позову посилаються на те, що вони мають статус “дитина війни” і мають право на отримання надбавки до пенсії як діти війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач на протязі двох  років   2006-2007р.\  не виплачував їм цю надбавку і за вказаний період виникла заборгованість в сумі  2733 грн. 30 коп..

В судове засідання позивачі не з”явилися. Подали до суду заяви про підтримання позовних вимог і розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача    на виклик суду не з”явився з невідомих суду причин, заяв від нього про відкладення розгляду справи не надходило. Представник відповідача про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у справі.

Повно,  всебічно і об”єктивно дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку, що позов   підлягає до задоволення частково.

  Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення  Другої світової війни \тобто станом на 02 вересня 1945року було менше 18 років є дитиною війни.

 З матеріалів справи вбачається, що всі позивачі станом на 02.09.1945 р. були неповнолітні і мають статус “дитина війни.” Дане доводиться їх  паспортами і відмітками в пенсійних посвідченнях:

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсійне посвідчення сер.АБ № 985418;

 ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  пенсійне посвідчення сер.АБ № 677933;

  Руд омська  ОСОБА_4,  30.09.1937р.н., пенсійне посвідчення ОВ № 106631;

  ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  пенсійне посвідчення  №118118;

  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсійне посвідчення № 115537 ,

 Виходячи із цього, позивачі мають право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

           Відповідно до ст. 6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

            Дію зазначеної статті було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-IV. Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року дію статті 6 відновлено (з 02.04.2006р.)  у зв'язку з виключенням п. 17 ст. 77 Закону України від 20.12.2005 р. N 3235-IV. Таким чином, позивач з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6    Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

            У відповідності із п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р. № 489-V дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону № 489-V, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп2007 були визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А отже, з 09.07.2007року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було відновлено в повному обсязі. Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже  з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року позивачі мають право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

           Згідно з ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на ч.3 ст. 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2006, 2007рр.). Так, прожитковий мінімум на один місяць для вказаної категорії осіб на становив:

 2006 рік – з 01.01. по 31.03. -350 грн.; з 01.04. по 30.09.- 359 грн.; з01.10. по 31.12. - 366 грн;.       2007рік –з 01.01. по 31.03. – 380 грн.; з 01.04. по 30.09. – 410 грн.; з 01.10. по 31.12.- 415,11грн.; ;  .

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 % підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

            Як вбачається із розрахунків суми позову, позивачі у періоди з 02.04.2006 по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 по 31.12.20007 року  не отримували підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», хоча мали на це право.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

П. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачам мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачам підвищення  пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 02.04.2006 по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 по 31.12.20007 року . є протиправними.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, оскільки порушення щодо невиплати позивачам надбавки до пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у невиплаті позивачам підвищення до пенсії за періоди з 02.04.2006 по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 по 31.12.20007 року. встановленого ст. 6 Закону № 2195-ІV, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки, сума неотриманого позивачами підвищення до пенсії за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року становить 972 грн.01.коп.., з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  становить 710грн.91коп.,  що в загальній сумі становить по 1682 грн.92коп.  кожному.

В задоволенні позовних вимог позивачів щодо стягнення невиплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 по 01.04.2006 р., з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р.  слід відмовити, так як:  у період з 01.01. по 01.04.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. № 3235-IV,  у період з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р.,  У період з 01.01.2006 по 01.04.2006 р., з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р.  положення Законів України про державний бюджет на 2006-2007 роки, що зупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладали її в новій редакції,  неконституційними не визнавались, не скасовувались,  а тому підстав для їх незастосування не було.

 Судові витрати по справі слід присудити позивачам з державного бюджету у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, відповідно до задоволених вимог.

           Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду в Радивилівському районі здійснити перерахунок та виплатити  невиплачену надбавку до пенсії як дитині  війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.04.2006р.по 31.12.2006р., з 09.07.2007р.по 31.12.2007р.,   включно в сумі по 1682\одну тисячу шістсот вісімдесят дві грн..92 коп. кожному:

ОСОБА_1 \ідентифікаційний номер 1409628989\;

ОСОБА_2 ОСОБА_7 номер 1573809194\;

ОСОБА_8   \ідентифікаційний номер 1378716524\:

  ОСОБА_6 \ ідентифікаційний номер 1624304384\;

   ОСОБА_5  ОСОБА_9 номер 1527510750\.

   В іншій частині позовних вимог – відмовити.

   Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь:

ОСОБА_1, ОСОБА_2,  Руд омської ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  ОСОБА_5  понесені ними судові витрати по 16\шістнадцятьгрн..92 коп. кожному.

       Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову шляхом подання апеляційної скарги або заяви про апеляційне  оскарження  протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження постанова набирає законної сили  по закінченню цього строку, а при поданні заяви  про апеляційне оскарження але не поданні в 20-денний строк апеляційної скарги постанова набирає законної сили по закінченню цього строку.

                          Суддя: