ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р. | № 9/707-05 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш”, м. Суми,
на рішення господарського суду Сумської області від 21.02.2006
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006
зі справи № 9/707-05
за позовом відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш” (далі –ВАТ “ВНДІкомпресормаш”)
до відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії “Сумигазмаш” (далі –ВАТ “Сумигазмаш”), м. Суми,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, –державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” (далі –ДП “Укренерго”), м. Київ,
товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергокомплект” (далі –ТОВ “Укренергокомплект”), м. Київ,
про стягнення 185 950,22 грн.,
за участю представників:
позивача – не з’явився,
відповідача –Клімченка С.В.,
ДП “Укренерго” –не з’явився,
ТОВ “Укренергокомплект” –не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “ВНДІкомпресормаш” звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ВАТ “Сумигазмаш” збитків у сумі 185 950,22 грн., заподіяних внаслідок протиправного використання відповідачем зареєстрованих промислових зразків.
Рішенням названого суду від 21.02.2006 (суддя Лущик М.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 (колегія суддів у складі: Афанасьєв В.В. –головуючий, судді Бухан А.І., Шевель О.В.), у задоволенні позову відмовлено. Прийняті судові рішення мотивовано відсутністю з боку відповідача порушення прав позивача як власника патентів на промислові зразки.
ВАТ “ВНДІкомпресормаш” у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- позивач є власником патенту України № 6979 на промисловий зразок компресора повітряного W-образного трирядного триступінчатого ЗВШ 1,6-3/46 та патенту України № 6980 на промисловий зразок компресора повітряного W-образного трирядного п’ятиступінчатого ЗВШ 1.6-2.3/230;
- рішенням господарського суду Сумської області від 02.04.2003 зі справи № 2/1 відповідачеві заборонено здійснювати випуск компресорів із порушенням прав ВАТ “ВНДІкомпресормаш”;
- 22.04.2004 ДП “Укренерго” і ТОВ “Укренергокомплект” укладено договір поставки компресорів, які позивач вважає виготовленими відповідачем на порушення його прав як власника патентів №№ 6979, 6980;
- фактична поставка компресорів за договором від 22.04.2004 відбулася;
- посилання в згаданому договорі від 22.04.2004 на технічні умови, що відповідають умовам виготовлення продукції з використанням зареєстрованих за патентами №№ 6979, 6980 промислових зразків, не свідчить про фактичне порушення відповідачем прав позивача;
- відповідач не здійснював виготовлення та не займався поставками компресорних агрегатів на користь ТОВ “Укренергокомплект” (постачальника за договором від 22.04.2004).
Причиною даного спору є питання щодо наявності в діях ВАТ “Сумигазмаш” порушення прав ВАТ “ВНДІкомпресормаш” як власника зареєстрованих промислових зразків.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні, регулює Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”.
Відповідно до статті 20 цього Закону патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях; виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка; патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.
Отже, для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало з’ясувати: виробника та час виготовлення компресорів, які є предметом згаданого договору поставки від 22.04.2004; у разі виготовлення зазначених компресорів відповідачем –чи виготовлені вони з використанням промислового зразка за патентом України № 6979 та/або промислового зразка за патентом України № 6980.
Водночас посилання попередніх судових інстанцій на те, що відповідач не здійснював виготовлення та не займався поставками компресорних агрегатів на користь ТОВ “Укренергокомплект” не може вважатися належним встановленням цього факту, оскільки ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не з’ясовано, хто саме є виробником компресорів, які ТОВ “Укренергокомплект” фактично поставило ДП “Укренерго”.
При цьому слід враховувати, що роз’яснення питань щодо фактичних обставин використання відповідачем у виготовленні компресорів (якщо таке виготовлення має місце і його правомірність заперечується позивачем) зареєстрованих промислових зразків потребують спеціальних знань, а тому господарському суду відповідно до статті 41 ГПК України належало призначити судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. У вирішенні питань, пов'язаних з призначенням судової експертизи, господарським судам слід враховувати викладене в роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 № 02-5/424 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 № 04-5/76 “Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності” та рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 № 04-5/1107 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”.
Лише після повного та всебічного з’ясування фактичних обставин виготовлення ВАТ “Сумигазмаш” компресорів (за наявності цього) суди мали визначитись з приводу заподіяння відповідачем шкоди позивачеві та її розміру.
В свою чергу, наявні в матеріалах справи копії рішення господарського суду Сумської області від 02.04.2003 (т.1, а.с. 24-27, 28-31), якість виготовлення яких виключає можливість ознайомлення зі змістом документа, не відповідають внаслідок цього визначенню доказу в розумінні статей 32, 36 ГПК України, що також залишилося поза увагою попередніх судових інстанцій.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 21.02.2006 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 зі справи № 9/707-05 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя В.Джунь
Суддя Б.Львов