Справа № 1-29/2009 р.

В И Р ОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 березня 2009 року                                                             Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

                                         головуючого - судді Березової І.О.,

                                         при секретарі            Стецюк   Г.М.,

                                         з участю прокурора  Гончарука В.В.,                                        

                                         адвоката                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , народженого 11 вересня 1972 року  в м. Жлобин Гомельської області, республіка Білорусь, білоруса, громадянина України, з освітою середньою, вдовець, інваліда 2 групи з дитинства, не працюючого, на утриманні одна малолітня дитина, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1,   не судимого,

 у скоєні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 2 листопада 2008 року близько 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, знаходячись у помешканні власного будинку, який розташований по вул. Ватутіна,1/1 в м. Шепетівка Хмельницької області, під час спільного розпиття спиртних напоїв із потерпілим ОСОБА_3 затіяв сварку з останнім щодо тривалого часу проживання того та його брата в його будинку. Під час суперечки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків, підсудний ОСОБА_2 умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 декілька ударів руками і ногами по різних частинах тіла, спричинивши останньому  тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, садна на шкірі правої щоки, рани на слизовій оболонці нижньої губи зліва на фоні набряку м’яких тканин, синця на шкірі верхньої губи справа, рани на слизовій оболонці верхньої губи справа, синця на підборідді по центру, на правій вушній раковині, на зовнішній поверхні правого плеча, на зовнішній поверхні лівого плеча, на зовнішній поверхні лівого стегна, на передній поверхні лівої гомілки, крововиливів на внутрішній поверхні шкіри голови в правій  тім’яній  ділянці, субдуральної гематоми справа, здавлення речовини головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення, що призвели до його смерті 2.Х1.2008 року в Шепетівській ЦРЛ.

    Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою визнав частково і пояснив, що у вересні 2008 року, зустрівшись з одним із братів ОСОБА_3, запропонував їм обом проживати у нього, оскільки він сам один проживає у власному будинку. З того часу брати ОСОБА_3 –Ігор та В’ячеслав  стали проживати в його будинку, що по вул. Ватутіна, 1/1, в м. Шепетівка. Однак брати  зловживали спиртними напоями, часто вчиняли сварки між собою, сусіди почали йому скаржитися на їх поведінку. Неодноразово йому приходилося їх заспокоювати, намагався вигнати їх, але вони поверталися назад.  1листопада 2008 року він разом із своїм товаришем ОСОБА_4 у другій половині дня  повернулися додому з роботи, принесли з собою їжу та спиртне. В кімнаті знаходилися  брати ОСОБА_3: ОСОБА_3 і ОСОБА_5, та ОСОБА_6 Почали вживати спиртні напої. Між братами ОСОБА_7 розпочалася сварка, яка переросла у бійку, він почав їх розбороняти. ОСОБА_8 вдарив його в плече. Він вдарив ОСОБА_8 рукою в плече, той впав на диван, після чого він ще раз вдарив ОСОБА_8  правою ногою в голову. Потім взяв ОСОБА_8 на руки   і виніс на вулицю, положив біля хати на подвір’ї на землю. За ним слідом вийшов ОСОБА_5. Він повернувся до приміщення, ліг спати, брати залишалися на подвір’ї. Під ранок  у вікно постукав ОСОБА_5. Виглянувши у вікно, побачив, що  ОСОБА_8 так само лежить на землі. Пізніше сусіди викликали швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_8 до лікарня, де він і помер. Стверджує, що захищаючись від ОСОБА_3, наніс тому удар  ногою в голову   в область потилиці   так  як думав, що ОСОБА_3 його поб’є. Заявлений до нього позов прокурора визнає повністю, а потерпілого – частково. Жалкує, що так сталося, не впевнений в тому, що саме від його ударів потерпілий помер, зазначає, що це все трапилося випадково, він не передбачав таких наслідків.

    Проте винність  ОСОБА_2  у скоєнні вищенаведених дій при вказаних обставинах  підтверджується  дослідженими в судовому засіданні доказами.

    Сам ОСОБА_2 на досудовому слідстві, в судовому засіданні вказував на те, що під час сварки з потерпілим в присутності кількох громадян здійснив побиття ОСОБА_3, наніс потерпілому декілька ударів рукою по тулубу, збив його з ніг, коли він впав, знаходячись в положенні лежачи, ногою, взутою в резиновий чобіт, вдарив ОСОБА_3 два рази в голову, потім схопив ОСОБА_3 за одяг і витягнув його на подвір’я (а. с. 39-40), де і залишив;   правою ногою наніс удар в голову, при цьому вказуючи напрямок удару –підборіддя та потилиця (а. с. 104-106). Крім того, звертають на себе увагу  висловлювання підсудного про те, що «це все трапилося випадково, він «не передбачав таких наслідків».

    Ці зізнання ОСОБА_2 об’єктивно збігаються із  поясненнями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні підтвердив покази, дані ним  під час проведення досудового слідства, і вказує на те, що 1 листопада 2008 року у будинку підсудного під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 почав сваритися з ними і почав їх виганяти із дому. Під час сварки підсудний раптово вдарив потерпілого в голову, і, схопивши за ноги, став витягувати через поріг на вулицю. Коли тягнув брата на вулицю, то останній вдарявся об складні виступи порога будинку. Витягнувши брата на вулицю, ОСОБА_2 швирнув його і брат знов ударився головою об тверду поверхню дороги. Кинувши брата, підсудний підійшов до нього і ногою вдарив у спину, від чого він перелетів через брата у кущі. Коли він піднявся, то почув, що брат почав хрипіти. Занепокоївшись, що брат може змерзнути, підійшов до дверей будинку ОСОБА_2, попросив пустити їх, але останній їх не пустив, і знов ногою вдарив в обличчя.  Хоча свідок вказував на те, що під час тих подій перебував у нетверезому стані, погано пам’ятає деякі  обставини, однак ставити під сумнів покази свідка ОСОБА_7 у суду підстав не має, оскільки останній  розповідав про відомі лише  йому деталі побиття потерпілого і підтвердив в судовому засіданні покази, дані ним на досудовому слідстві ( .(а. с. 44-46).

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 2 листопада 2008 року йому стало відомо, що його брата ОСОБА_3 було побито у будинку ОСОБА_2, в якому в останній час проживали брати. Того ж дня в лікарні брат помер. Від знайомих та працівників міліції стало відомо, що брата побив ОСОБА_2 На досудовому слідстві і на початку судового розгляду справи просив стягнути з підсудного 24 000 грн. матеріальної і моральної шкоди, пізніше відмовився від своїх вимог.

Очевидці побиття свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що підсудний бив потерпілого, удари наніс рукою і ногою як по тулубу, в тому числі і в голову потерпілого.

Очевидці підтвердили, що в той вечір ніхто, крім ОСОБА_2, не наносив побоїв потерпілому.  

Вина підсудного підтверджується:

даними протоколу огляду місця події, яким є житловий будинок по вул. Ватутіна, 1/1 в м. Шепетівка Хмельницької області, що належить підсудному ОСОБА_2 з фото таблицями до нього, в якому було побито ОСОБА_3 (а.с. 5-9);

даними акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 232 від 24 грудня 2008 року, відповідно до якої ОСОБА_2 страждає органічним розладом  особистості не уточненого генезу з легким  психоорганічним синдромом, на період інкримінованого йому злочину був осудним і, як не страждаючий душевним захворюванням, примусових мір медичного характеру не потребував (а. с. 78-79 ).

Вищенаведені докази узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи ( а с. 88-90), у відповідності із яким, тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися від травмуючої  дії тупих твердих предметів, про що свідчить їх локалізація, характер  виявлених зовнішніх пошкоджень.

Дані тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, садна на шкірі правої щоки, рани на слизовій оболонці нижньої губи зліва на фоні набряку м’яких тканин, синця на шкірі верхньої губи справа, рани на слизовій оболонці верхньої губи справа, синця на підборідді по центру, на правій вушній раковині, на зовнішній поверхні правого плеча, на зовнішній поверхні лівого плеча, на зовнішній поверхні лівого стегна, на передній поверхні лівої гомілки, крововиливів на внутрішній поверхні шкіри голови в правій  тім’яній  ділянці, субдуральної гематоми справа, здавлення речовини головного мозку,  відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.

Висновок даної експертизи у суду не викликає сумніву, оскільки не суперечить зібраним по справі доказам і з цих підстав об’єктивно відображає характер пошкоджень, їх локалізацію та механізм утворення.

При з’ясуванні наявності в діях підсудного умислу на нанесення потерпілому  тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті, його змісту та спрямованості, який він заперечував, суд вважає, що діяв він умисно щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, а ставлення його до смерті проявилось в необережності, виходячи із сукупності всіх обставин, вчинених ним дій. Зокрема, вищенаведені докази свідчать про те, що бив він потерпілого руками і ногами умисно. При цьому останньому було нанесено ушкодження в область тулуба, обличчя, голову.

При цьому суд також приймає  до уваги, що підсудний не припинив своїх злочинних дій доки не витягнув потерпілого із будинку і не залишив на подвір’ї на землі, не звернувши уваги на стан потерпілого.  Крім того, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що на їх прохання припинити побиття потерпілого підсудний вдарив як одного, так і другого свідка.  Разом з тим, в судовому засіданні вказані свідки  частково змінили свої покази, вказавши, що підсудний ОСОБА_2 вдарив потерпілого один раз ногою  в підборіддя, і взявши за барки, витягнув того на подвір’я. Покази вказаних свідків в цій частині суд розцінює як недостовірні і такими, як намагання допомогти підсудному уникнути відповідальності за скоєне.

Що стосується заперечень ОСОБА_2 у нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень умисне, так суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами та непослідовністю окремих його пояснень.

Враховуючи всі обставини вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, причини припинення  злочинних дій, поведінку підсудного і потерпілого, яка передувала події, їх відносини, суд приходить до висновку, що таке побиття мало місце, при цьому, завдаючи потерпілому  ударів , підсудний усвідомлював, ,що такими діями заподіює тілесні ушкодження, небезпечні для його життя, що може наступити смерть потерпілого, але легковажно  розраховував на її відвернення.

Таким чином, аналіз наведених доказів у всій сукупності з фактичними обставинами справи, дають підстави суду дійти до висновку, що підсудним було скоєно  умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне  для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тому дії його слід кваліфікувати по ч. 2 ст.121 КК України.    

    Призначаючи покарання  підсудному  ОСОБА_2, суд враховує обставини, які пом’якшують  та обтяжують його відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного.

    Як обставини, що пом’якшують його відповідальність, суд враховує, що вину він  визнав частково, являється інвалідом  11 групи з дитинства, на утриманні одна малолітня дитина,  не судимий. Оцінюючи особу винного, суд приймає до уваги, що по місцю проживання характеризується задовільно.

    Як обставини, що обтяжують його відповідальність, суд  враховує, що злочин  був скоєний підсудним в стані алкогольного сп’яніння.

     Суд враховує підвищену суспільну небезпечність  вчинених ним дій, що підсудний скоїв тяжкий злочин, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання його можливе лише в ізоляції від суспільства.

    В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 відмовився від позову  на суму 24 000 грн., заподіяних йому матеріальних і моральних збитків.

    Суд вважає необхідним його відмову від позову прийняти і справу в цій частині закрити.

    Підлягає задоволенню позов Шепетівського  міжрайпрокурора на 560 грн. 80 коп., витрачених Шепетівською ЦРЛ на лікування потерпілого, оскільки згідно довідки останньої ( а. с. 94) внаслідок умисних дій підсудного саме така сума була витрачена на його лікування.

            Керуючись ст.ст.  323 та 324 КПК України,

суд, -

                                                               З А С У Д И В :

    ОСОБА_2   визнати винним по ч. 2 ст. 121  КК України  і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 /сім) років.

    Запобіжний захід  залишити попередній – утримання під вартою.

    Строк відбуття покарання рахувати з 3 листопада 2008 року, зарахувавши в строк відбуття покарання  період утримання під вартою.

     Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Шепетівської центральної районної лікарні 560 ( п’ятсот шістдесят ) грн. 80 коп.

    Прийняти відмову  ОСОБА_7  від свого позову до ОСОБА_2 про стягнення 24 000 грн. матеріальних і моральних збитків; справу в цій частині закрити.

    Речові докази: штори, вилучені у будинку  засудженого ОСОБА_2 повернути володільцю – ОСОБА_2, зрізи нігтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  – знищити.

    Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб  з моменту  його оголошення, а засудженому  в цей же термін з моменту вручення копії вироку.

Суддя: