ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 квітня 2012 р.           Справа 9/23/2012/5003

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. код НОМЕР_1 (вул. Чапаєва, б.18, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентиф. код НОМЕР_2 (вул. Шевченка, 139, с. Велика Кириївка, Бершадський район, Вінницька область, 24455)

про стягнення 187 958,02 грн. заборгованості

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 704252 від 01.11.11 р.;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 187 958,02 грн., з яких 147 020, 00 грн. - основного боргу; 11 425,27 грн. - пені; 1 176, 16 грн. - індексу інфляції; 28 336,59 грн. - 35 % річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.03.12 р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/23/2012/5003 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 12.04.12 р..

Однак, у зв"язку з неявкою на визначену дату сторін та зважаючи на клопотання представника позивача про перенесення слухання справи на іншу дату для можливості урегулювання спору мирним шляхом, суд своєю ухвалою відклав розгляд справи на 26.04.12 р..

26.04.12 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач до суду особисто не з"явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних документів та письмових пояснень з обгрунтуванням причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомленмий належним чином.

Зокрема, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 12.04.2012 року було надіслано відповідачу рекомендованим листом, за тією ж адресою, що і ухвалу про порушення провадження у справі від 28.03.2012 року - вул. Шевченка, 139, с. Велика Кириївка, Бершадський район, Вінницька область, 24455, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08-65/2668/2012 від 09.04.2012 р..

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали суду про відкладення розгляду справи від 12.04.2012 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

1 липня 2011 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки № ДГ-0711-10. липня 2011 р. між ФізичВідповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов'язався поставляти товар Покупцю, а Покупець зобов'язався приймати поставлений товар - ПММ (паливно-мастильні матеріали) та оплачувати його вартість на умовах, визначених цим договором згідно із заявкою Покупця у порядку, визначеному сторонами договору.

Виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, 27.08.2011 року позивач поставив відповідачу товар на суму 152 020,00 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-00038 від 27.08.2011 року, актом № 38 прийому-передачі товару від 27.08.2011 р. (а.с. 20-21).

Відповідно до п.2.3. вказаного договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту прийому Покупцем фактичного об'єму товара у певній кількості і якості. Датою поставки і прийому товару є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно п.п. 3.3., 3.4. договору № ДГ-0711-10 від 01.07.2011 р. оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний Постачальником. Покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару. Датою поставки вважати дату виписки видаткової накладної Постачальника.

В порушення умов договору, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений 27.08.2011 р. товар і перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.09.2011 р., 15.09.2011 р.(а.с. 22-23).

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу письмову претензію № 2401-04 від 24.01.12 р. про сплату боргу. Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 на вимоги претензії не відреагував, борг не погасив.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар за договором № ДГ - 0711-10 від 27.08.2011 р складає 147020,00 грн. З урахуванням терміну відстрочки платежу, заборгованість виникла з 01.09.11 р.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України), зокрема сторони у договорі поставки № 428/К/ГФ визначили, що ціна товару, який буде поставлений відповідно до умов цього договору, відповідає звичайній ціні на такий товар (п.1.4.)

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 147020,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11425,27 грн. за період з 01.09.11 р. по 01.03.12 р. Відповідно п.4.2 договору у разі несвоєчасної оплати поставленого товару Покупцем згідно п. 3.4. договору сплачується на користь Постачальника пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від невиплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок пені, суд вважає, що вказана вимога нарахована правильно та правомірно, відповідає умовам договору та чинному законодавству, а відтак підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу та пені, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 1 176, 16 грн. - індексу інфляції; 28336,59 грн. - 35 % річних за періоди з 01.09.11 р. по 19.03.12 р..

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, у п.4.3. договору сторони визначили інший розмір відсотків річних, ніж передбачений ЦК. Зокрема, Покупець, який прострочив виконання обов"язку по оплаті товару згідно п.3.4. договору зобов"язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочки, а також 35 % річних від простроченої суми за весь період прострочки.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 176, 16 грн. - індексу інфляції; 28336,59 грн. - 35 % річних підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню. Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентиф. код НОМЕР_2 (вул. Шевченка, 139, с. Велика Кириївка, Бершадський район, Вінницька область, 24455) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. код НОМЕР_1 (вул. Чапаєва, б.18, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) 147 020,00 грн. - основного боргу; 11 425,27 грн. - пені; 28 336,59 грн. - 35 % річних; 1176,16 грн. - індексу інфляції; 3 759,16 грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду складено 28 квітня 2012 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи