В  И  Р  О  К

                        Справа №1-127  

І М ` Я М    У К Р А Ї Н И

          29 травня 2008 року      Калинівський районний суд Вінницької області

в складі  головуючого судді       Павленко І.В.

При секретарі                               Жовтій С.В.

За участю прокурора                   Федонюк І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калинівка                                              справу про обвинувачення:

                ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 б, Калинівського району, українця, громадянина                 України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працючого техніком штучного                         запліднення  сільськогосподарських тварин СВК “Південний                                   Буг” с.Гущинці, одруженого, раніше не судимого,  

                                    в скоєнні злочину, передбаченого ст.382 ч.2 КК України,      

В С Т А Н О В И В:

    Рішенням господарського суду Вінницької області від 17 травня 2006 року та 1 березня 2005 року задоволені позови прокурора Калинівського району про стягнення з СВК “Південний Буг” с.Гущинці до державного бюджету грошових коштів на загальну суму 55 тис.997 грн.15 коп.

    На виконання даних рішень суду ВДВС Калинівського РУЮ відкрито виконавче провадження та накладено арешт на касу і кошти боржника у банківських установах.

    ОСОБА_1, будучи призначеним в.о. голови СВК “Південний Буг” відповідно до протоколу зборів членів кооперативу №1 від 27.05.2006 року, являючись у зв'язку з цим службовою особою, що відповідно до Статуту СВК виконує організаційно-розпорядчі функції та розпоряджається коштами і майном СВК у межах своєї компетенції, завідомо знаючи про наявність таких судових рішень, маючи реальну можливість їх виконувати, умисно протягом 2006-2007 років рішення суду не виконував, а кошти, що надходили до господарства, незважаючи на арешт рахунків і каси СВК, за його вказівкою використовувались на поточні потреби господарства.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав частково. Суду пояснив, що 27 травня 2006 року він зборами членів СВК “Південний Буг” був обраний виконуючим обов'язки голови ОСОБА_2 він почав обіймати дану посаду господарство мало великі борги перед податковою, по заробітній платі перед працівниками кооперативу, а також по платежах до різних фондів.Йому було відомо про те, що рішенням Господарського суду Вінницької області з СВК “Південний Буг” до державного бюджету було стягнуто грошових коштів на загальну суму 55 997 грн. і виконавчою службою за рішенням суду було арештовано рахунки та касу підприємства.Однак, щоб зберегти господарство, яке знаходилось в скрутному матеріальному становищі, то кошти, які надходили до господарства від господарської діяльності, витрачались на розрахунки по сплаті за електроенергію, податки, виплату заробітної плати та інші господарські потреби.Також йому було відомо, що кошти, на які накладено арешт, використовувати не можна, однак він дбав про інтереси господарства. У вчиненому щиро розкаюється.

    Хоча підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково, однак його вина в скоєному повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: статутом СВК “Південний Буг” с.Гущинці (а.с.5, 6), листом ВАТ “Літинський молочний завод” (а.с.13-14) з якого вбачається, що ВАТ “Літинський молочний завод” СВК “Південний Буг” с.Гущинці за період з 01.01.2006 року по 01.12.2007 року за отримане молоко перераховувались відповідні кошти, довідкою СО “Калинівські електричні мережі (а.с.18.19) з якої вбачається, що СВК “Південний Буг” с.Гущинці за період з січня 2006 року по жовтень 2007 року проводились розрахунки за спожиту електроенергію, рішенням господарського суду м.Вінниця (а.с.25), наказом про виконання рішення господарського суду (а.с.39, 43), постановами про арешт коштів боржника (а.с.49), актом державного виконавця (а.с.77), актом фінансового управління (а.с.38, 95), розпорядженням фінансового управління про виділення коштів СВК “Південний Буг”, розпорядженням РДА про виділення коштів СВК “Південний Буг” (а.с.112), протоколом зборів членів кооперативу СВК “Південний Буг” (а.с.123), а також показаннями свідків в судовому засіданні.

    Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що на виконанні в відділі ДВС Калинівського РУЮ з 12 січня 2006 року знаходиться зведене виконавче провадженя про стягнення боргів з СВК “Південний Буг” с.Гущинці. В зв'язку з цим ним було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, та винесено постанови на арешт та заборону відчуження автотранспорту та транспортних засобів, а також здійснено опис майна боржника. Однак, через відсутність документації на арештоване майно реалізувати його можливості не було.Про необхідність погашення даного боргу він ОСОБА_1, як і інших керівників попереджав особисто.Однак ОСОБА_1 рішення суду не виконував, а кошти, що надходили до господарства, використовував на поточні потреби господарства.

    Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона по травень 2006 року виконувала обов'язки касира СВК “Південний Буг” с.Гущинці. З травня 2006 року обов'язки голови СВК виконував ОСОБА_1 Також її було відомо, що рішенням господарського суду м.Вінниця з господарства були стягнуті кошти до державного бюджету і на касу та рахунки підприємства виконавчою службою було накладено арешт. Однак, кошти, які надходили в касу підприємства від його діяльності, на погашення заборгованості не йшли, а використовувались на потреби кооперативу.

    Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання аналогічні з показаннями свідка ОСОБА_4

    Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає необхідним дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувати по ст.382 ч.2 КК України як умисне невиконання службовою особою рішення суду по кваліфікуючій ознаці заподіяння істотної шкоди.

    При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, його щире каяття у вчиненому.

    Останні дві обставини, суд визнає як обставинами, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину. З врахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним підсудному ОСОБА_1 обрати покарання у виді позбавлення волі та відповідно до ч.2 ст.69 КК України не призначати йому додаткове покарання, яке передбачене в санкції ст.382 ч.2 КК України як обов'язкове. Відповідно до ст.75 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки позитивні дані про особу винного дають суду можливість дійти обгрунтованого припущення про те, що призначення в даному випадку покарання не пов'язаного з позбавленням волі є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

    ОСОБА_1 визнати винним по ст.382 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі із застосуванням ч.2 ст.69 КК України без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

    Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

      Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб   після проголошення.

                                                               Суддя: