АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11-а- 208 Головуючий у суді І-ї інстанції Назаренка В.Я.
Категорія - ст. 296 ч. 1 КК України Доповідач у суді 2-ї інстанції Нікітін О.С.
24 березня 2009року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Новіцького Е.Й., Нікітіна О.С.,
за участю прокурора Ахалшенішвілі Н.Є.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника-адвоката ОСОБА_2
і засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2009 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя смт. Смоліно, Маловисківського
району, Кіровоградської області, громадянина України,
освіта середня, не одруженого, не судимого
засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. на користь держави. Також відмовлено потерпілій ОСОБА_1 у задоволені позову про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він близько 1 години ночі 13. 04. 2008 року біля бару “VIP” в смт. Смоліно, Маловисківського району вчинив хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю з заподіянням потерпілій ОСОБА_1 та громадянам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень.
В змінах до апеляції прокурор просить вирок скасувати внаслідок істотних порушень кримінально-процесуального закону і справу направити на новий судовий розгляд, оскільки суд у порушення норм КПК України при наявності клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_6 під час розгляду справи не визнав їх потерпілими та цивільними позивачами і розглянув справу у відсутності ОСОБА_6
В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить переглянути справу, винести справедливе рішення і призначити засудженому ОСОБА_3 більш суворе покарання у виді 3 років обмеження волі, задовольнити її позов про стягнення із засудженого заподіяну їй матеріальну шкоду у сумі 228 грн. 33 коп. і моральну шкоду у сумі 5000 грн., оскільки суд призначив засудженому занадто м'яке покарання і не врахував тяжкість вчиненого ним злочину, його попередню судимість і, що в ході хуліганства, він заподіяв тілесні ушкодження також ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також те, що суд безпідставно і необґрунтовано відмовив у задоволені її цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення потерпілої, яка підтримала свою апеляцію, пояснення засудженого і в його інтересах захисника ОСОБА_2, які просять вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду підлягає безумовному скасуванню у порядку ст. 367 КПК України через істотне порушення норм кримінально-процесуального закону і невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочину з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 431 КПК України судовий розгляд справ про злочини, перелічені у ст. 425 КПК України, у тому числі про злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, проводиться за загальними правилами кримінального судочинства та будь-які відступи від передбаченого КПК України порядку судового розгляду справи не допускаються, але суд 1-ї інстанції, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, під час судового розгляду справи проігнорував вимоги закону, що є підставою для скасування вироку.
Так, з обвинувального висновку, складеного прокурором( а.с. 38-40), вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 13.04. 2008 року хуліганства, що супроводжувалось особливою зухвалістю з заподіянням легких тілесних ушкоджень не тільки потерпілій ОСОБА_1, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно актів їх судово-медичного обстеження ( а.с.23-24, 25-26, 27-28), тобто ці особи також є потерпілими по справі.
Незважаючи на це суд 1-ї інстанції під час попереднього розгляду, приймаючи рішення про призначення справи до судового розгляду, не виконав вимоги ст. 49 і ст. 253 КПК України та не прийняв рішення про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілими по справі і не викликав їх у судове засідання на розгляд справи.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання( а.с.84-89), суд 1-ї інстанції не вирішив питання про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілими і під час судового розгляду справи та розглянув справу без їх участі, незважаючи на те, що ОСОБА_4 подала клопотання до суду про визнання її потерпілою і цивільним позивачем у зв'язку пред'явленням позову про відшкодування моральної шкоди на суму 5000 грн. (а.с.56-57), чим грубо порушив права та законні інтереси вказаних осіб.
Також з матеріалів кримінальної справи вбачається, що суд 1-ї інстанції під час судового розгляду справи не виконав вимоги ст. 310 КПК України, а саме не призначив проведення судово-медичних експертиз для встановлення тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень як потерпілій ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки висновки таких експертизи згідно ст. 65 КПК України є доказами по справі, а тому призначення таких експертиз у справах про злочини, перелічених у ст. 425 КПК України, визнано законом як обов'язкове.
Крім того відповідно до вимог ст. 328 КПК України, при постановленні обвинувального вироку, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, але суд 1-ї інстанції не виконав вимоги цього закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає вирок у частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 також скасувати з таких підстав.
Як вбачається з цивільного позову у матеріалах справи потерпіла обґрунтувала свої позовні вимоги про розмір відшкодування як матеріальної шкоди у сумі 228 грн. 33 коп., так і моральної шкоди у сумі 5000 грн.(а.с.58-59).
З протоколу судового засідання видно, що1 вказаний позов був оголошений у судовому засіданні, потерпіла його підтримала і не підтвердила факт відшкодування шкоди у сумі 228 грн. 33 коп. і сумі 5000 грн. При цьому підсудний ОСОБА_3 у своїх показаннях позов у сумі 228 грн. 33 коп. визнав, а позов на суму 5000 грн. не визнав ( 84 - 98 ).
У матеріалах справи на момент постановлення вироку були відсутні документи, як докази, про відшкодування вказаної матеріальної і моральної шкоди потерпілій.
За таких обстави суд мав усі підстави розв'язати цей позов у відповідності до вимог чинного законодавства, але це не зробив, тобто взагалі не прийняв рішення чи про задоволення позову потерпілої ОСОБА_1 на суму 228 грн. 33 коп., чи про відмову у його задоволенні, а також суд необґрунтовано відмовив потерпілій ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн. з мотивів, які надумані, про те, що вона у судовому засіданні не обґрунтувала свої позовні вимоги.
Також колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання не врахував відповідно до вимог ст. 65 КК України ступінь тяжкості і суспільну небезпеку скоєного ним злочину та дані про його особу, а тому необґрунтовано призначив покарання у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбачене санкцією ч.1 ст. 296 КК України, яке є занадто м'яким, у зв'язку з чим вирок у цій частині також підлягає скасуванню, а апеляція потерпілої задоволенню.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що судом 1 - ї інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які перешкоджають всебічно розглянути справу та постановити законний і справедливий вирок, у зв'язку з чим апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція потерпілої - частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду належить усунути порушення вимоги закону, повно і всебічно дослідити обставини скоєного злочину, перевірити інші доводи викладені в апеляціях прокурора та потерпілої і прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі.
Керуючись ст.ст.362, 366, 367 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, задовольнити, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2009 року стосовно ОСОБА_3 Кіровоградської області скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду.
Судді: