Маньківський районний суд Черкаської області

смт. Маньківка, вул. Леніна, 8, 20100, (04748) 6-19-43

У Х В А Л А

про попереднє судове засідання

12 жовтня 2010 р. Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді - В.С. КСЕНОФОНТОВА

при секретарі - В.І. ОКОЛІТІ

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Маньківка матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач 26.09.1942 народження, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону з 01.01.2006 р. позивачці повинна виплачувати­ся щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затверджен­ня Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених за­конодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватися Відповідачем. Всупереч положенням статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийняті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону Украї­ни «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20. 12. 2005 року та пунктом 12 ста­тті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» 19. 12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, Відповідач зобов'язаний був здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки. Відповідно до положення ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державно бюджету України протягом бюджетного періоду. Як зазначалося вище, положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Тому позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення №10 -рп/2008 від 22.05.2008р., зокрема в п. 5.4, якого встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняючи їх дію чи скасовувати їх, оскіль­ки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

Позивачем 31.08.2010 р, було направлено письмове звернення до Відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому, як дитині вій­ни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2009 рік та забезпечити їх виплату. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточ­ним і не може бути оскаржено, відповідач, як орган владних повноважень, відмовив позивачеві у його гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві. Позивач вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону Україні «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. В свою чергу, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної вла­ди та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачеві соціальної державної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону, як вважає позивач, є протиправною і такою, що супере­чить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону становить 30 відсотків мінімаль­ної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожит­кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня – 498,00 гривень , з 1 листопада – 573,00 гривень. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік становить: 6126,00х30% :100= 1240,20 гривня 20 копійок, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в попередньому судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов не визнав.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, оглянувши матеріали справи вважає за необхідне призначити дану справу до судового розгляду у відповідності до ст. ст. 110,111,121 КАС України, оскільки позивач в попередньому судовому засіданні позов підтримав, а представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов не визнав, а тому розгляд справи на попередньому судовому засіданні з ухваленням рішення неможливий.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 121 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», призначити до судового розгляду на 19.10.2010 р. на 8 год. 00 хв. хв. в судовому засіданні в смт. Маньківка з участю сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ