Апеляційний суд Чернігівської області

м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96

Справа №22ц-589/2010 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач - Демченко Л.М.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2010 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді: БОЙКО О.В.,

суддів: ДЕМЧЕНКО Л.М., РЕДЬКИ А.Г.,

при секретарі: Пільгуй Н.В.,

з участю: представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2010 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа па підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2010 року задоволена заява ПАТ „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 29 вересня 2009 року по справі за позовом ЗАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2010 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ „Альфа-Банк" в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підстави для відмови у видачі виконавчого листа передбачені положеннями ст. 56 Закону України „Про третейські суди", але суд першої інстанції в порушення зазначеної норми не дослідив питання, які входять до третейської угоди, а саме п. 6.5. кредитного договору від 05.12.2007 року, а також п. 4.4. договору поруки від 05.12.2007 року № SME00063721 та п. 4.4."договору поруки № SME0006372/2/ Апелянт вважає, що місцевий загальний суд при постановленні ухвали не врахував того, що третейський суд вирішив питання не про стягнення суми збитків, а про стягнення процентів за кредитним договором та пені, тобто, на його думку, третейський суд вийшов за межі третейської угоди, якою не передбачено розгляд третейським судом зазначених питань.

Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції було залишено поза увагою питання повноважень представника ЗАТ „Альфа-Банк", яким були підписані кредитний договір та договори поруки, оскільки в них не була вказана ні займана посада та ні на підставі якого документа йому були надані відповідні повноваження.

Крім того на думку апелянта, всупереч умовам договорів поруки рішенням третейського суду на поручителів покладено додаткову відповідальність у вигляді, пені в розмірі 88044 грн. 36 коп., на кожного, а тому стягнута сума значно перевищує суму зобов'язання за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 29.09.2009 року позовні вимоги ЗАТ „Альфа-Банк" задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на його користь 179650 грн. 55 коп. заборгованості за кредитним договором, стягнуто судові витрати в розмірі 800 грн., а також стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно на користь ЗАТ „Альфа-Банк" 88044 грн. 36 коп. пені за договором поруки з кожного.

ЗАТ „Альфа-Банк" на підставі ч. 1 ст. 56 Закону України „ Про третейські суди звернулось до Новозаводського районного суду м. Чернігова про видачу виконавчого листа на підставі вищевказаного рішення суду.

Ч. 6 ст. 56 Закону України „ Про третейські суди „ вказані підстави занаявності яких компетентному суду належить відмовити в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

З матеріалів заяви та справи № 1959-4/09, витребуваної з третейського суду вбачається, що даний спір, відповідно до ст. 6 Закону України „ Про третейські суди" підсудний третейському суду, судом дотримано процедуру розгляду справи, встановлену законом, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

Доводи апеляційної скарги, щодо недотримання судом першої інстанції при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали приписів ст. 56 Закону України „ Про третейські суди" не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Зокрема твердження апелянта відносно того, що суд першої інстанції не дослідив належним чином п.6.5 кредитного договору та п. 4.4 договорів поруки, не врахував, то третейський суд вийшов за межі третейської угоди, та вирішив питання не про стягнення збитків, а. про стягнення відсотків та пені не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки невід'ємною частиною зазначених договорів є третейська угода у вигляді третейського застереження, яким передбачено, що судовий захист прав і законних інтересів, які мають сторони у зв'язку з цим договором, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз". Сплата відсотків за кредитом та пені передбачені кредитним договором та договорами поруки, сторони при їх укладенні керувались ст. 5 Закону України „ Про третейські суди", а тому третейський суд розглянув вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідно до Закону України „ Про третейські суди" та умов кредитного договору та договорів поруки.

Доводи апелянта щодо з'ясування місцевим судом повноважень представника банку при підписанні кредитного договору та договорів поруки не заслуговують на увагу, оскільки ст. 56 Закону України „ Про третейські суди" не встановлює обов'язок компетентного суду при вирішенні питання про видачу виконавчого листа перевіряти повноваження осіб, які підписували договори.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування вірної по суті ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312. 314-315, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У X В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: