В И Р О К

ІМЕНЕМ     УКРАІНИ

03 лютого   2009року

Радивилівський  районний  суд  Рівненської  області

В складі:     суддя      Прачук Л.І.

При секретарі          Дубнік О.В.,Олійник О.Я..

За участю прокурора  Самсонової Н.О.

Представника потерпілого ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Радивилів справу по обвинуваченню  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, замужем, на утриманні двоє малолітніх  дітей, приватний підприємець, не судима – в скоєнні злочинів, передбачених ст..ст..186ч.1,357ч.3 КК України

                                     В с т а н о в и в:

07 січня 2008року близько 14-00 год.  на автодорозі Берестечко-Козин біля с.Ко  зин Радивилівського району ОСОБА_2 з метою відкритого заволодіння чужим майном через відкриту дверку автомобіля біля місця водія проникла в салон автомобіля “Мерседес-Бенц” д.н.ВК 20-19 АН.Знаходячись там та не зважаючи на присутність в салоні автомобіля пасажирів та водія автомобіля ОСОБА_3, який знаходився біля автомобіля, ОСОБА_2 відкрито викрала належне ОСОБА_3 майно: мобільний телефон марки “Самсунг” С 600, ІМЕІ 351891020882814 вартістю 2209 грн., картку оператора мобільного зв”язку “лайф” вартістю 25 грн. з залишком на рахунку 20 грн., гроші в сумі 500 грн., а також належні потерпілому особисті документи – посвідчення водія та талон попереджень до нього серії КІА №582697, чим позбавила ОСОБА_3 можливості на реалізацію права керувати транспортними засобами.

         Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 не визнала себе винною у скоєнні даних злочинів. Показала, що вона 07.01.08р. разом з чоловіком ОСОБА_4 їхала з с.Хотин Радивилівського району власним автомобілем марки “КІА” додому в м.Дубно. По дорозі в с.Козин вони забрали пасажира на Київ – жінку ОСОБА_5 і вона їхала з ними в автомобілі. Їй зателефонував по мобільному її водій і повідомив, що водій маршрутки її конкурента ОСОБА_6 забрав пасажирів в с.Ситно Радивилівського району, які були записані на її рейс. Виїхавши з с.Козин вони зустріли маршрутку ПП ОСОБА_6 під керуванням ОСОБА_3. “Моргнули” йому щоб зупинився і зупинилися самі. Вона підійшла до дверей маршрутки, які були відчинені, і через дверку запитала:”хто сідав в Ситно?”. Відповіли двоє пасажирів і вона запропонувала їм перейти в її автомобіль. Що ці два пасажири і зробили.Вона не брала майна і документів  потерпілого ОСОБА_3 з автомобіля “ Мерседес-Бенц”, а лише попросила пасажирів, які помилково сіли в цей  автомобіль, пересісти в її автомобіль поскільки були записані на рейс її автомобіля. Крім того показала, що вона є приватним підприємцем і власником автомобіля, який також здійснює пасажирські перевезення в м.Київ. А власник автомобіля “мерседес-бенц”, яким керував ОСОБА_3 є її конкурентом по бізнесу. Вважає, що конкуруюча фірма звернулася з заявою в міліцію з метою зашкодити її бізнесу.  

          Проте винність її доводиться доказами по справі.

          Показаннями  потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що 07.01.08р. за вказівкою ПП Молінського він автомобілем “Мерседес-Бенц” забрав пасажирів з м.Броди, які мали їхати до Києва, і перевозив їх до м.Дубно. По дорозі він повинен був заїхати в с.Козин і також забрати пасажирів. По дорозі до с.Козин назустріч йому їхав ОСОБА_7 автомобілем “Джип”, який світлом фар попросив його зупинитися. Потерпілий зупинився і вийшов з автомобіля. З автомобіля “Джип” вийшла підсудна і її чоловік ОСОБА_4. Потерпілий вийшов із автомобіля і розмовляв з ОСОБА_7 біля маршрутки. В цей час підсудна через відкриті двері біля місця водія проникла в салон його автомобіля і викрала мобільний телефон марки “Самсунг”, посвідчення водія, талон попереджень до нього і гроші в сумі 500грн. \купюрами 200грн., 200грн., 100грн.\, а також чеки на заправку. Вона також попросила вийти з салону його автомобіля двох пасажирів, які сідали в с.Ситно Радивилівського району. Він намагався забрати в підсудної свої речі, але її чоловік ОСОБА_4 повідомив про її вагітність і потерпілий не став цього робити. Через деякий час працівники міліції повернули йому  мобільний телефон і посвідчення водія з талоном попереджень.

           Свідок ОСОБА_8 показала, що вона, як працівник міліції, опитувала очевидців події. Вона разом з працівником міліції ОСОБА_9 їздили в м.Київ, де опитували  свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Свідок ОСОБА_11 показав, що жінка зайшла в салон автомобіля зі сторони водія і забрала біля приборів речі водія. Свідки зрозуміли, що жінка була з конкуруючої фірми. Розбіжностей між показаннями свідків і потерпілого не було. ОСОБА_10 детально покази свідка вона не пригадує, бо пройшов тривалий час.     Підтримує свої покази дані на досудовому слідстві.

            Свідок ОСОБА_9 показав, що він разом з ОСОБА_8 їздив в м.Київ опитувати свідків – очевидців події. Він опитував двох свідків, але не пригадує їх прізвищ. Всі свідки показали, що ОСОБА_2 зайшла в автомобіль і забрала мобільний телефон і документи водія. Детальніше не пам”ятає і повністю підтримує свої покази на досудовому слідстві.

              Показаннями свідка ОСОБА_12 встановлено, що він проводив дослідчу перевірку по заяві ОСОБА_3 про викрадення мобільного телефона і документів і грошей. Опитував свідків - пасажирів, які їхали в маршрутці заявника.. Двоє осіб підтвердили викладене в заяві ОСОБА_3 і показали, що підсудна зі сторони водія нахилилася в салон автомобіля і забрала посвідчення водія і гроші.

            Свідок ОСОБА_13 показав, що 11 січня 2008р. в Радивилівський РВ звернувся ОСОБА_14, який повідомив, що знайшов в с.Козин мобільний телефон і посвідчення водія на ім.”я ОСОБА_3. Згадані речі він віддав працівникам міліції.

              Свідок ОСОБА_15 показав, що в січня 2008р. він працював заступником начальника Радивилівського РВ УМВС. В райвідділ звернувся з заявою гр..ОСОБА_3С  про те, що гр..ОСОБА_2 відкрито викрала з мікроавтобуса  марки “Мерседес-Бенц” належний йому мобільний телефон  марки “Самсунг” вартістю 2209грн., і документи – посвідчення водія. Свідок точно не пригадує, але йому  здається що потерпілий заявляв і про викрадення грошей. Проводилася дослідча перевірка, а потім була порушена кримінальна справа. Свідок також був присутній в черговій частині Радивилівського РВ коли ОСОБА_14 приніс знайдені ним посвідчення водія на ім.”я ОСОБА_3 і мобільний телефон.

               Показаннями свідка ОСОБА_16 встановлено, що 07.01.2008р.приблизно о 14-00год він  в с.Ситно сів в маршрутний автобус  “Мерседес-бенц”, який їхав в м.Київ. Коли маршрутка повернула в с.Козин, їм назустріч їхав автомобіль “Джип” і просигналив водію фарами. Водій маршрутки зупинився і вийшов з автомобіля та став розмовляти з водієм “джипа”. В цей час в автомобіль через двері зі сторони водія зайшла молода жінка з світлим волоссям  і забрала мобільний телефон,  який лежав на середньому  сидінні, документи і гроші, які лежали в “бар дачку”. Якісь папери в салоні  біля місця водія  згадана жінка порвала. Водій маршрутки сказав, що в нього забрали права, мобільник і гроші. Свідок  давав свій мобільний телефон водію, щоб останній зміг зателефонувати. Аналогічні  покази свідок давав на досудовому слідствіа.с.50\.

                  Винність підсудної також доводиться іншими письмовими доказами по справі в т.ч.показами свідків на досудовому слідстві і протоколами їх допитів : ОСОБА_11, ОСОБА_10,ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14 ОСОБА_6, ОСОБА_20, \а.с.51,52,54-60,66,67,68,70\;  письмовими доказами – товарним чеком і гарантійним талоном на придбання мобільного телефонуа.с.28\, товарним чеком на придбання стартового пакетаа.с.29\постановою про прилучення до справи речових доказів і протоколом огляду речових доказіва.с.30-36\., розпискою \а.с.37\, протоколами очних ставока.с.74-75\, протоколом  відтворення обстановки і обставин подіїа.с.45-48\.

                 Оцінивши в  сукупності докази суд знаходить, що злочин мав місце і скоїла його ОСОБА_2.

                 Суд кваліфікує дії  підсудної за ст..186ч.1КК України як відкрите викрадення чужого майнаграбіж та за ст..357ч.3КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом.

                  Суд критично оцінює посилання підсудної на те, що вона  не скоювала дані злочини, а лише забрала пасажирів. А викрасти відкрито документи могла інша жінка. Її показаи спростовуються іншими доказами по справі.

                   Пом”якшуючою обставиною суд вважає те, що злочин скоєно  вперше.

                  При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного, особу підсудної – її молодість, має на утриманні двоє малолітніх дітей, позитивно характеризується по місцю проживання, пом”якшуючу  обставину, фактичні обставини справи.

                   Потерпілий заявив на досудовому слідстві цивільний позов на суму 30500грн., в т.ч. 500 грн. заподіяних матеріальних збитків  і 30000 грн. заподіяної моральної шкоди. В судовому засіданні зменшив позовні вимоги: просить стягнути з  підсудної 9800грн. в т.ч.:500грн. матеріальної шкоди, 7500грн. заподіяної моральної шкоди, 1700грн. витрат на правову допомогу і 100 грн. витрат пов”язаних з прибуттям до суду.  Моральну шкоду обґрунтовує тим, що зазнав моральних страждань, приниження честі, гідності, престижу, ділової репутації, тривалість цих страждань. Підсудна позову не визнала.

                  Суд знаходить позовні вимоги частково підставними, в т.ч.:500грн. викрадених з салону автомобіля, 100грн. витрат пов”язаних з прибуттям до суду і 1700грн. витрат на правову допомогу. Суд знаходить, що дійсно в результаті викрадення документів і мобільного телефону потерпілий терпів незручності і моральні страждання. Суд враховує тривалість цих стражданьз 07.01.08 по 19.01.08 –отримав ці речі від  працівників міліції. Суд не знаходить доведеним приниження зі сторони підсудної престижу і ділової репутації потерпілого, оскільки це спростовується матеріалами кримінальної справи. Виходячи із засад розумності і справедливості суд знаходить вимоги в частині моральної шкоди обґрунтованими в сумі 1000грн..

                    Підсудна ОСОБА_2 має на утриманні двоє малолітніх дітей. Скоєні нею злочини відносяться  до невеликої і середньої тяжкості. Тому вона підпадає під дію ст..1п”в” Закону України “Про амністію” від 12.12.2008р.

                    Керуючись ст..ст..323,324КПК України суд

                                                Засудив;

                     ОСОБА_2 визнати винною і призначити покарання за ст..186ч.1 КК України  - у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ст..357ч.3КК України – у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

                    На підставі ст..70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

                    Запобіжний захід засудженій  ОСОБА_2 обрати підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

                     Речові докази – мобільний телефон, посвідчення водія і талон попереджень до нього – повернути потерпілому ОСОБА_3.

                     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  3300\три тисячі триста грн.. заподіяних збитків.

                     На підставі ст..ст..1п”в”,6,8 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008р. ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання по амністії.

                    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

                                 Суддя:

.