Справа № 3/0310/2260/11 Провадження №33/0390/334/11 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С.

Категорія:ст. 352 МК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду від 20 жовтня 201 1 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.352 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації в доход держави 220 пачок сигарет вартістю 1540 грн. та автомобіля "Ауді 100" 1984 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, вартістю 28694 грн.

Згідно даної постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 29 вересня 2011 року, слідуючи з України в ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_3 намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в спеціально виготовленому тайнику в агрегаті для обігріву салону автомобіля 220 пачок сигарет загальною вартістю 1540 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.352 МК України.

В апеляційній скарзі на постанову суду ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність його притягнення до адміністративної відповідальності, посилається на те, що суд безпідставно наклав на нього стягнення у виді конфіскації в доход держави сигарет та конфіскації автомобіля, не врахувавши при цьому того, що він має на утриманні двоє малолітніх дітей та батька-пенсіонера, ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності, вину у вчиненому визнав. Конфіскований автомобіль дає йому єдину можливість заробити гроші на утримання сім'ї.

Просить постанову суду змінити, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ст.352 МК України, та повернути йому вилучений автомобіль.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який апеляцію підтримав частково і просив залишити накладене на нього судом стягнення, проте просив врахувати всі пом'якшуючи обставини та повернути автомобіль, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції на підставі перевірки й належної оцінки зібраних у справі доказів обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.352 МК України, за зазначених у постанові обставин, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Суд дотримався вимог даної статті при накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації в доход держави сигарет, які він намагався перемістити з приховуванням від митного контролю.

Санкцією ст. 352 МК України за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, крім стягнення у виді штрафу або конфіскації цих товарів, передбачено обов'язкову конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через кордон України. Враховуючи, що ОСОБА_2 використовував власний автомобіль НОМЕР_3 для незаконного переміщення 220 пачок сигарет через митний кордон України в агрегаті для обігріву салону автомобіля, тобто з приховування від митного контролю, суд у відповідності з санкцією ст. 352 МК України обґрунтовано конфіскував даний автомобіль в доход держави.

Виходячи з наведеного, законних підстав для зміни постанови Любомльського суду і повернення ОСОБА_2 автомобіля немає, тому його апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2011 року щодо нього - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя