Справа № 3-14758/05 Провадження №33/0390/132/11 Суддя в 1 інстанції: Лівандовська Т.В.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2011 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2005 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Даною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06.04.2005 року о 17 год. 40 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2,9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на її апеляційне оскарження, оскільки він пропущений з поважних причин, скасувати постанову і прийняти нову постанову, якою обрати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вважаю, що дана апеляційна скарга не підлягає розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст.289 КУпАП постанова суду першої інстанції може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 діб з дня винесення постанови. Строк на апеляційну скаргу, подану після закінчення цього строку, може бути поновлено за клопотанням апелянта.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу на постанову суду від 31 травня 2005 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП подав до апеляційного суду лише 18 квітня 2011 року, тобто майже через шість років після її постановлення, тобто суттєво пропустивши строк на оскарження.
Як видно з наявних матеріалів, справа про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на даний час знищена у зв'язку з закінченням строків зберігання.
З змісту самої постанови слідує, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. За таких обставин об'єктивно вбачається, що скаржник був належним чином повідомлений про судовий розгляд, тому розгляд справи судом у його відсутності не є поважною причиною для поновлення строку на оскарження.
Враховуючи наведене та виходячи з того, що у відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП передбачено, що строк на оскарження постанови суду обчислюється з дня винесення постанови, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 не навів жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга не підлягає розгляду, тому її слід повернути апелянту.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку на оскарження постанови Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2005 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2005 року повернути йому без розгляду.
Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя