Справа № 161/3320/14-п Провадження №33/773/136/14 Суддя в 1 інстанції: Сівчук А.Є.

Категорія:ст. 124 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р.           місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Матвієнко Н.В., при секретарі Білоусі І.Л., з участю апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 25.04.2014 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, жителька м. Луцьк, проспект Соборності, 25-Б/69 Волинської області за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою провадження у справи щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що в діях ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не було.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив його з поважних причин. Зазначає, що він є потерпілим від ДТП, а справа розглядалась у його відсутності, а копія постанови суду щодо ОСОБА_4 йому не надсилалась. Копію постанови отримав на руки лише 20.05.2014 року, звернувшись до суду з клопотанням про її видачу.

Також просить постанову Луцького міськрайонного суду щодо ОСОБА_4 скасувати. Посилається на те, що суд безпідставно зазначив в постанові, що у даній дорожньо-транспортній ситуації винен він. Зазначає, що Правила дорожнього руху він не порушував, оскільки рухався автомобілем із арки зі сторони пр. Соборності від стоянки магазину, де будь-які заборонні виїзні знаки відсутні. Протокол щодо нього про порушень ПДР не складався. В скоєнні ДТП вважає винуватою ОСОБА_3, яка здійснила наїзд на його автомобіль і у протоколі та поясненнях до нього повністю визнала свою вину в цьому.

Перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши скаржника та його представника, які апеляцію підтримали, ОСОБА_3, яка просила залишити постанову суду без змін, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає до задоволення, а апеляційна скарга до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також у поновленні строку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження і дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, який згідно протоколу є потерпілою стороною, на розгляді справи присутнім не був, проте постанова на його адресу судом не надсилалась. Копію постанови за його заявою (а.с.13) отримав лише 19.05.2014 року, тобто вже по збігу строку на її оскарження, і подав апеляцію до суду 23 травня 2014 року.

Оскільки скаржник не знав про винесене рішення, яке стосується його прав та інтересів, рішення отримав після збігу встановлених законом строків на його оскарження, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_3 в порушення вимог ст.245 КУпАП не з’ясував всебічно, повно і об’єктивно всіх обставини справи і не дав належної оцінки доказам, у зв’язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

З матеріалів справи, схеми ДТП та фотографій з місця події, а також пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він в’їжджав в арку від стоянки біля магазину, який розташований в будинку 19-а у дворі, який з’єднаний аркою з протилежним двором, де сталося ДТП, тобто він рухався в межах житлової зони, в який відсутні будь-які знаки заборони. Тому висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 рухався з пр. Соборності, де знаходиться дорожній знак 3.1. «Рух заборонено», яким обмежений в’їзд в житлову зону, та про порушення ОСОБА_1 зазначеної заборони, в результаті чого сталося ДТП, не підтверджуються матеріалам справи, а тому є необґрунтованими, а констатація таким чином факту порушення ОСОБА_1 ПДР є безпідставною.

Крім того, як встановлено при розгляді апеляційної скарги, а саме, з пояснень учасників ДТП – ОСОБА_3 та ОСОБА_1, 26.02.2014 року, ОСОБА_3 виїжджала з двору будинку № 25 «б» по пр. Соборності, в якому проживає, і рухалась в напрямку арки біля будинку 19-а для виїзду на проспект Соборності. В цей же час, їй назустріч з тієї самої арки у двір з іншого двору в’їжджав ОСОБА_1, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Таким чином, рух автомобілів учасниками ДТП здійснювався в житловій зоні, правила в’їзду і виїзду в якій регулюються п.26.3, 26.4 глави 26 Правил дорожнього руху.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 121854 від 26.02.2014 року зазначено, що ОСОБА_3 порушила вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, а саме, не вибрала безпечної швидкості, виїхала на зустрічну смугу та скоїла зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, що не відповідає матеріалам справи та встановленим обставинам.

Враховуючи, що матеріалами справи та при розгляді апеляційної скарги не доведено, що ОСОБА_3 порушила вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, в чому вона обвинувачується згідно протоколу про адміністративне правопорушення, а порушення інших пунктів ПДР їй не вмінено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294, 247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та прийняти його апеляційну скаргу до розгляду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 25 квітня 2014 року щодо ОСОБА_3 скасувати та постановити нову постанову.

Провадження у справі щодо ОСОБА_3 за фактом вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                                    Н.В. Матвієнко