Справа № 11-143/2009 року головуючий в І-ій інстанції: Навроцький В.А.
категорія: ст. 296 ч.1, ст.122 ч.1 КК України доповідач: Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Шершуна В.В.,
суддів Ващенка С.Є., Лінника П.О.,
з участю прокурора Войтюка М.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, працюючого пакувальником ТОВ „Хекро-Пет”, раніше не судимого,-
засуджено за
- ч.1 ст.296 КК України до 2 років обмеження волі;
- ч.1 ст.122 КК України до 2 років обмеження волі.
В силу ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст..75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 роки іспитового строку.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь Хмельницької обласної лікарні 2178 грн. 44 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь Управління Державного казначейства Хмельницької області р/р 35228001000040, МФО 815013, код 25575309, для зарахування Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Хмельницькій області з приміткою „за дослідження 3” судові витрати за проведення товарознавчих експертиз в розмірі 2677 грн. 28 коп.
Згідно вироку місцевого суду 20.04.2008 року приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1., знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, безпричинно наніс удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_2, спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Також, 20.04.2008 року приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1., знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, по надуманим причинам, наніс удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_2, чим спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран нижньої та верхньої губи, підшкірних гематом обох повік обох очей, забій головного мозку легкого ступеня, множинних саден м'яких тканин голови, рваних ран верхньої та нижньої губи, перелому нижньої стінки лівої орбіти, вилочної кістки зліва, травматичного зламу коронок на 2/3 на верхній щелепі 1-2 зубів зправа, 1 зуба зліва, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 1016 від 07.05.2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі що потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 доби.
Як видно зі змісту апеляції, засуджений ОСОБА_1. не оспорює правильності кваліфікації його дій і призначеної йому міри покарання, просить скасувати вирок в частині цивільного позову - стягнення з нього на користь НДЕКЦ УМВСУ в Хмельницькій області судових витрат за проведення товарознавчих експертиз в сумі 2677 грн. 28 коп. При цьому він посилається на невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, оскільки товарознавчі експертизи за проведення яких з нього стягують названу суму не мають будь-якого відношення до його обвинувачення і він взагалі не знав про існування висновків таких експертиз.
Заслухавши доповідача, засудженого на підтримку апеляції, прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1. у хуліганстві та навмисному спричиненні потерпілому середньої тяжкості тілесних пошкоджень, при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і обґрунтовується на досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, сам ОСОБА_1. вину визнав повністю і пояснив, що 20.04.2008 року біля 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 навмисно, безпричинно побив потерпілого ОСОБА_2 і спричинив йому середньої тяжкості тілесні пошкодження.
Ці покази повністю узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що у нього не було з засудженим будь-яких конфліктів, але при виході з бару він отримав несподівано удар в потилицю і втратив свідомість. В лікарні він виявив, що у нього зникли два мобільних телефони - „Нокіа” і Бенк”ю Сіменс”.
При те, що ОСОБА_1. безпричинно побив потерпілого як на досудовому слідстві, так і в суді пояснили свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7. Названі особи підтвердили свої покази в ході очних ставок.
Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 заподіяно середньої тяжкості тілесні пошкодження.
Зібраним по справі доказам суд першої інстанції дав належну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості, достовірності та відносності і правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.296 і ч.1 ст.122 КК України, оскільки ОСОБА_1. грубо порушив громадський порядок з мотивів неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю - побиттям потерпілого з навмисним завданням йому середньої тяжкості тілесних пошкоджень.
Міра покарання засудженому призначена в відповідності з вимогами ст..65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав для пом'якшення цього покарання суд не вбачає.
Разом з тим, як видно з показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вони скориставшись тим, що ОСОБА_2 в наслідок побиття його засудженим, втратив свідомість, таємно викрали у нього мобільні телефони, відповідно „Бенкью Сіменс” і „Нокіа”. Пізніше ці телефони були вилучені у них співробітниками міліції згідно протоколів виявлення і вилучення.
Саме в зв'язку з цим по справі було призначено дві товарознавчі експертизи, які оцінили телефони „BENQ SIMENS” - в 280 грн., а телефон „NOKIA 1650” - в 288 грн. Вартість цих експертиз відповідно 1338 грн. 64 коп. і 1338 грн. 64 коп. і склала суму 2677 грн. 28 коп., стягнення якої оспорює засуджений.
Як видно з матеріалів справи (а.с. 89) 22.05.2008 року матеріали про викрадення у потерпілого мобільних телефонів було виділено в окреме провадження. Серед інших матеріалів підлягали виділенню і висновки судово- товарознавчих експертиз.
Таким чином, засудженому не пред'явлено обвинувачення про будь-які незаконні дії щодо телефонів, які були предметом названих експертиз, а тому вимоги про стягнення судових витрат в названій частині не підлягали розгляду в кримінальній справі, оскільки не випливають із пред'явленого обвинувачення засудженому як це видно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 02.07.2004 року „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”.
В зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за можливе задоволити апеляцію і скасувати вирок в частині стягнення судових витрат, закривши провадження по справі в цій частині.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задоволити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення з нього на користь Управління Державного казначейства Хмельницької області р/р 35228001000040, МФО 815013, код 25575309, для зарахування Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Хмельницькій області з приміткою „за дослідження 3” судові витрати за проведення товарознавчих експертиз в розмірі 2677 грн. 28 коп. скасувати, а справу в цій частині закрити.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді