Справа № 161/17952/13-п Провадження №33/773/363/13 Суддя в 1 інстанції: Артиш Я.Д.
Категорія:ч. 1 ст. 41 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2013 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю представника Територіальної державної інспекції праці ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 30 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька м. Луцька, вул.. Нестора Бурчака,14/16, працюючий директором ДКП "Луцьктепло", притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Даною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Вказаною постановою ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, працюючи на посаді директора ДКП "Луцьктепло", допустив порушення вимог законодавства про працю, а саме, у поточному році при вивільненні працівників, інженер І категорії групи оперативного контролю за використанням ПЕР ОСОБА_5 не був повідомлений про майбутнє вивільнення, чим порушив вимоги ст.49-2 КЗпП; згідно акту № 03-01-23/0760 та журналу вхідної реєстрації в ТДІзПП інспектор бюро контролю відділу юридичної та кадрової роботи ДКП "Луцьктепло" ОСОБА_6 з 28 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року та 1 березня 2012 року не виконувала будь-яких робіт та була відсутня на робочому місці, однак останній в табелі обліку робочого часу поставлена відмітка про те, що вона відпрацювала по 8 годин та нараховано і виплачено заробітну плату, чим порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" та ст.94 КЗпП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та його захисник просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки він пропущений з поважних причин. Вважає, що постанова суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не допустив порушення вимог ст.49-2 КЗпП , а за порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" та ст.94 КЗпП на момент розгляду справи пройшли строки накладення стягнення. Просять скасувати постанову суду та справу провадженням закрити.
В судове засідання ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час розгляду справи.
Заслухавши доповідача, який доповів матеріали справи та доводи апеляційної скарги, представника Територіальної державної інспекції праці, яка заперечувала доводи апелянтів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів , справа судом була розглянута у відсутності ОСОБА_3 і в ний відсутні будь–які дані про те, що ОСОБА_3 отримав повідомлення про час і місце розгляду справи. Немає даних і про те, що від нього надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутності. При таких обставинах суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_3 всупереч вимог закону. Враховуючи, що копія постанови була отримана захисником 06.12.2013 р., після закінчення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Враховуючи, що судове рішення постановлено судом з порушенням вимог діючого законодавства, воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Розглядаючи справу за апеляційною скаргою, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, доведена актами перевірки Територіальної державної інспекції праці, копіями наказів та іншими документами, доданими до акту перевірки, і підтверджують факти, зазначені в протоколі № 03-01-23/0485 від 09.10.2013 року.
Разом з тим, на час розгляду справи встановлено, що зазначені в протоколі порушення законодавства про працю, а саме, порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" та ст.94 КЗпП щодо безпідставного внесення в табель обліку робочого часу даних про відпрацювання інспектором бюро контролю відділу юридичної та кадрової роботи ДКП "Луцьктепло" ОСОБА_6 з 28 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року та 1 березня 2012 року по 8 годин та нарахування і виплату їй за цій час заробітної плати, та не попередження ОСОБА_7 про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням штатних одиниць та чисельності працівників згідно наказу № 357 від 08.08.2013 року, були допущені ОСОБА_3 відповідно в лютому-березні 2012 року та у серпні 2013 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення судом може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Враховуючи, що порушення законодавства про працю було допущено ОСОБА_3 у 2012 році та в серпні 2013 року, то на момент розгляду справи апеляційним судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, тому у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 294,38,247 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Строк на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду від 30 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 30 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_3 винним за ч.1 ст.41 КУпАП та підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі закрити за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя