Справа № 10-37/2009 року головуючий в І-ій інстанції Янішевська О.С.
Категорія: запобіжний захід доповідач Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі
головуючого-судді Шершуна В.В.,
суддів Лінника П.О., Матущака М.С.,
за участю прокурора Сарафіна В.П.
захисника ОСОБА_1
та слідчого Макарова В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляцію підозрюваного ОСОБА_2 та його захисникаОСОБА_1 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року.
Цієї постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., громадянину України, уродженцю м. Самбір Львівської області, жителю АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженому,військовому пенсіонеру, не судимому, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що зберігав у своєму помешканні за адресою АДРЕСА_1, 12 набоїв калібру 5,45 мм, 4 набої калібру 9 мм, речовину близько 4 кг., схожу на вибухову речовину, 32 предмети схожі на капсулі детонаторів, 17 предметів схожих на електродетонатори, 37,7 м шнура схожого на вогнепровідний шнур, 3 підривника схожі на МУВ-4, підривну машинку КПМ 1А, дальномір, які були вилучені працівниками міліції під час санкціонованого судом огляду. При проведенні дослідження 13 березня 2009 року експерти НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області визначили, що вилучені у ОСОБА_2 12 набоїв калібру 5,45 мм, 4 набої калібру 9 мм являються бойовими припасами.
13 березня 2009 року відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.263 КК України.
У поданій апеляції захисник просить постанову суду змінити та обрати ОСОБА_2. запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом при винесенні постанови не враховано те, що ОСОБА_2 дав детальні пояснення та розкаявся у вчиненому під час розгляду подання про обрання запобіжного заходу, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій в Афганістані, має досить слабке здоров'я, опікується тіткою та матір'ю які за станом здоров'я та віком є особами, які потребують стороннього догляду. Також спілка учасників бойових дій в Афганістані подала суду клопотання про передачу підозрюваного їм на поруки. Крім того, на думку апелянта, вчинений ОСОБА_2 злочин, згідно з вимогами ст..12 КПК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. На думку захисника, по справі не встановлено даних про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність та не з'являтись на виклики слідства та суду. Апелянт вважає, що підстави обрання запобіжного заходу наведені судом у постанові не відповідають дійсності, не мають відношення до даної кримінальної справи, є надуманими і необґрунтованими. При винесенні постанови не було взято до уваги пом'якшуючі обставини та особа винного.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисникаОСОБА_1 на підтримку поданої ним апеляції, слідчого та прокурора в заперечення апеляції, вивчивши матеріали справи та аргументи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Згідно вимог ст. 155 ч.1 КПК України, взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк не більше трьох років.
Як видно з матеріалів подання слідчого, ОСОБА_2 підозрюється органами досудового слідства у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років.
Крім того, не виключається ухилення підозрюваного від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини по справі.
Ці обставини давали суду першої інстанції підстави вважати, що обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку є доцільним та необхідним.
Доводи апеляції про те, що районним судом не було взято до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_2, були перевірені в судовому засіданні апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження. Як вбачається із постанови та протоколу судового засідання, судом було встановлено та враховано всі необхідні дані про особу підозрюваного, зокрема і ті, на які є посилання в апеляції: те, що підозрюваний розкаюється у скоєному, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, являється учасником бойових дій, ветераном війни в Афганістані, з приводу чого нагороджений ювілейними медалями і те, що Президія Ізяславської районної Спілки ветеранів війни в Афганістані просить передати його їм на поруки. Разом з тим, враховуючи об'єм боєприпасів та вибухових речовин виявлених у ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість передачі ОСОБА_2 на поруки і обрання йому запобіжного заходу м'якшого ніж тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Постанову Ізяславського районного суду від 16 березня 2009 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляцію підозрюваного та його захисника - без задоволення.
Головуючий
Судді