Справа № 167/1726/13-п Провадження №33/773/335/13 Суддя в 1 інстанції: Сіліч І.І.

Категорія:ст. 173 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року          місто ОСОБА_1

Суддя судової палати ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рожищенського районного суду від 08 листопада 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.

Його визнано винним в тому, що 12 жовтня 2013 року, біля 12 год. 30 хв., на території колгоспних складів СВК ім. Ватутіна в с. Топільне Рожищенського району він безпричинно чіплявся до ОСОБА_4, шарпав його за одяг та нецензурно висловлювався в його сторону, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Він же, 18.10.2013 року, біля 07 год., на території тваринницької ферми СВК ім. Ватутіна в с. Дмитрівка Рожищенського району вчинив аналогічні дії по відношенню до ОСОБА_1 та чіплявся до працівників СВК, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В своїй скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити. Посилається на те, що адміністративних правопорушень він не вчиняв, а діяв у стані необхідної оборони, оскільки змушений був захищатися від ОСОБА_4, який нецензурно висловлювався до нього та кидався з дошкою, намагаючись завдати тілесних ушкоджень, а ОСОБА_5 він лише відповідав на його ж нецензурні висловлювання. Зазначає, що розгляд справи відбувся поверхнево, без дослідження усіх обставин, заперечує, що визнавав вину в судовому засіданні. Крім того, вважає, що постанова суду не відповідає вимогам закону, є немотивованою так як у ній не вказано чому суд взяв до уваги одні докази і не врахував його пояснень.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення

Висновки суду про вчинення ОСОБА_3 дрібного хуліганства 12 жовтня 2013 року та 18 жовтня 2013 року ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_3 своєї вини, факт вчинення ним даних адміністративних праволпорушень стверджується висновками та матеріалами про результати розгляду за зверненням громадян, згідно яких ОСОБА_3, 12.10.2013 року, знаходячись на території складів, а 18.10.2013 року на території тваринницької ферми СВК ім. Ватутіна, висловлювався нецензурними словами в адресу завідуючого складом ОСОБА_4 та голови СВК ОСОБА_5, шарпав за одяг, заважав їм працювати.

Даний факт доводиться поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також поясненнями очевидців зазначених подій - свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

На підставі матеріалів перевірки у відповідності до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП обгрунтовано були складені протоколи про адміністративні правопорушення від 15 жовтня 2013 року, серія ВН № 039139 та від 28 жовтня 2013 року серія ВН № 039293.

Виходячи з дій, вчинених ОСОБА_3, суд вірно кваліфікував їх за ст. 173 КУпАП, згідно якої нецензурна лайка в громадських місцях, чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок є дрібним хуліганством.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він знаходився в стані необхідної оборони є безпідставними.

У відповідності до ст. 19 КУпАП необхідною обороною є дії, вчинені з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди.

Матеріалами справи не підтверджується, що під час вчинення протиправних дій ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з боку останніх була загроза заподіяння йому будь-якої шкоди.

Не знайшли свого ствердження в ході апеляційного перегляду і доводи апелянта про те, що під час розгляду справи в суді були допущені суттєві порушення закону. Справа судом була розглянута у відповідності до вимог ст.ст. 245, 250 КУпАП, з повним та об’єктивним дослідженням усіх обставин та доказів по ній в сукупності. Будь-яких порушень, які б вплинули на законність та обгрунтованість прийнятого судом рішення не виявлено.

Таким чином, суд вважає, що постановлене відносно ОСОБА_3 рішення є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Разом з тим, вірно визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушень, суд, при наявності більш м’якого стягнення у виді штрафу, передбаченого ст.173 КУпАП, обрав щодо нього стягнення у виді громадських робіт, не вмотивувавши прийняття такого рішення та не врахувавши вимог ст.33 КУпАП.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, характеризується за місцем проживання позитивно. Враховуючи наведені дані про особу ОСОБА_3 та характер вчиненого ним правопорушення, суд вважає за можливе накласти на нього стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 173 КУпАП, яке відповідатиме загальним правилам накладення стягнення, передбачених ст.33 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Рожищенського районного суду від 08 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині накладення на нього адміністративного стягнення змінити.

Накласти на ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п’ять) грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                                             Н..ОСОБА_9