Справа № 162/1129/13-п Провадження №33/773/284/13 Суддя в 1 інстанції: Гладіч Н.І.

Категорія:: ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року          місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1В, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на постанову Любешівського районного суду від 21 серпня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 2041 КУпАП, і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 21 серпня 2013 року, біля 18 год. 10 хв. намагався перетнути державний кордон України з паспортом без вклеєної третьої вікової фотокартки, чим вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, так як пропустив його з поважних причин, а саме отримав копію судового рішення вже після спливу строку на його оскарження – 04.09.2013 року.

В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що факт відсутності фотокартки у паспорті не підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 204-1 КУпАП і не свідчить про спробу незаконного перетину державного кордону України. Стверджує, що не знав про те, що у нього недійсний паспорт.

В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, хоча отримав повідомлення про день і час слухання справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, прихожу до висновку, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження постанови підлягає до задоволення, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак в день розгляду справи по суті звернувся до суду з заявою про надіслання йому копії постанови поштою. Судом постанова останньому була надіслана лише 28.08.2013 року і адресату вручена лише 04 вересня 2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (а.с. 14), тобто по збігу строку на її оскарження.

Отже, виходячи з наведеного, строк на оскарження постанови Любешівського районного суду ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з’ясував обставини справи, дослідив наявні по ній докази, яким дав належну юридичну оцінку.

Доводи апелянта про те, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, повністю спростовані зібраними по справі доказами.

Сам ОСОБА_2 у своїх поясненнях до протоколу (а.с. 4) визнав, що при перетині державного кордону України пред'явив паспорт, в якому було відсутнє третє вікове фото. Про це знав, але забув його вклеїти у зв’язку з від’їздом на заробітки.

Факт пред’явлення ОСОБА_2 при перетині кордону недійсного паспорта також підтверджується і рапортом старшого прапорщика ОСОБА_3 (а.с.3).

За змістом ст. 12 Закону України «Про державний кордон України», від 04 листопада 1991 року, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно пункту 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ОСОБА_3 України від 26 червня 1992 року, до паспортної книжечки при досягненні громадянином певного віку вклеюється нова фотокартка, що відповідає його вікові. Паспорт, в якому не вклеєна така фотокартка, вважається недійсним.

За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

З урахуванням наведених обставин вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, судом, у відповідності до ст.33 КУпАП, вірно накладене на останнього адміністративне стягнення з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особу винного та визначив стягнення в межах санкції, яка передбачена частиною статті за дане правопорушення.

Постанова суду є законною і обгрунтованою і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 293-294 КУпАП,

п о с т а н то в и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду від 21 серпня 2013 року щодо нього – без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя