Справа № 163/2271/13-п Провадження №33/773/290/13 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л.

Категорія:ст. 204-1 КУпАП. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю прокурора – Шевчука В.Д., апелянта ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду від 20 серпня 2013 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого охоронцем супермаркету “Добробут” в с. Старовойвотове Любомльського району, паспорт серія ВР 034481 виданий Любомльським РВ УМВС України у Волинській області 12.10.2002 року від 30.01.2008 року, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн..

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 16 серпня 2013 року, о 09 год. 55 хв. разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перебуваючи на ділянці відділу прикордонної служби “Рівне”, в районі прикордонного знаку № 1008, на відстані 300 метрів від державного кордону України та в 3 км. від с. Миловань Гущанської сільської ради Любомльського району Волинської області, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України з ОСОБА_6 поза пунктом пропуску без відповідних документів, з метою переправлення тютюнових виробів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях події та складу правопорушення. Посилається на те, що матеріалами справи не доведено вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КУпАП. Поблизу державного кордону - за лінією інженерно-технічних споруд, 16.08.2013 року він перебував разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою огляду ділянки для сінокосу, яка там знаходиться і належить ОСОБА_7, з дозволу останньої. Повертаючись назад з ділянки, близько 09 год., вони були затримані прикордонниками. Мети перетинання кордону чи переміщення через нього товару не мали, нічим не доведено, що він та його друзі якимось чином причетні до виявлених прикордонниками 16.08.2013 року о 12 год. 55 хв. поблизу державного кордону цигарок, в той час, як їх затримали о 09 год. 10 хв.

Заслухавши ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, прокурора, який її заперечив, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов’язковому порядку має бути з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204-1 КУпАП та зазначивши, що його вина підтверджується матеріалами справи, не дотримався вимог закону щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів групою осіб.

Суб’єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю в особи прямого умислу на вчинення протиправних дій.

З матеріалів справи вбачається, що доказів, які б свідчили про спробу ОСОБА_2 в групі осіб незаконно перетнути державний кордон України без відповідних документів, немає.

З протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) вбачається, що 16.08.2013 року о 9 год 55 хв. на території Гущанської сільської ради Любомльського району Волинської області на відстані 300 метрів від державного кордону України, 3 км. до населеного пункту село Миловань був виявлений громадянин ОСОБА_2, який мав на меті разом з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 незаконно перетнути державний кордон України з ОСОБА_6 з ціллю переправлення контрабандних товарів (цигарок).

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП не визнав і пояснив, що перебуваючи поблизу державного кордону України він наміру перетинати його не мав, а за лінією інженерно-технічних споруд без відповідного дозволу перебував з метою огляду ділянки для сінокосу, яка там знаходиться. Будь-якого відношення до виявлених прикордонниками цигарок немає.

Зазначені твердження ОСОБА_2 не були перевірені та не спростовані судом.

Згідно рапорту старшого сержанта ОСОБА_8М.(а.с.2) вбачається, що ОСОБА_2 за іншими особами був затриманий о 9 год. 55 хв. на відстані 300 м. від лінії державного кордону, а не на кордоні чи безпосередньо біля нього. Це ж зафіксовано і в протоколі про адміністративне правопорушення № 06634 від 16 серпня 2013 року. Рапортом сержанта ОСОБА_9 (а.с.3), його свідченнями в суді та протоколом огляду місця події (а.с.5) стверджується, що 6 ящиків цигарок були виявлені о 12 год. 55 хв. на відстані 70 м. від лінії державного кордону України, тобто через дві години після затримання і не безпосередньо у затриманих чи біля них.

Крім цього, зі свідчень старшого сержанта ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вони давали у суді, вбачається, що цигарки було виявлено біля ІПЗ 1009. Дані свідки про те, що біля даного знаку були сліди підводи, показань не давали, а свідок ОСОБА_9 на запитання захисника відповів, що до слідів він не придивлявся.

Тобто, матеріалами справи не встановлено об’єктивних доказів, які б свідчили про намір та спробу ОСОБА_2 незаконно перетнути державний кордон України та про належність 6 ящиків цигарок марки “NZ” саме затриманим, зокрема ОСОБА_2 Висновок суду про це ґрунтується лише на припущеннях, що є недопустимим.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що судове рішення про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не можна вважати законним і обґрунтованим у зв’язку з недоведеністю його вини, а тому воно підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду від 20 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя