Справа № 2-1048/09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 березня 2009 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Лакомської Ж.І.
при секретарі с/з - Кириченко О.М.
за участю прокурора - Шубки К.П.
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
відповідача
та представника відповідача
КПРГ „Винниківський Вісник” - Дація О.І.
представників третіх осіб:
Гудзяка Т.М. - Бень Б.З.
Територіальної державної
інспекції праці у Л/о - Лєсної Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Редакція газети „Винниківський Вісник”, ОСОБА_4, третіх осіб: Гудзяка Теодора Михайловича, Територіальної державної інспекції праці у Львівській області про поновлення на роботі, стягнення коштів за період тимчасової непрацездатності, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, який до початку попереднього судового засідання уточнив, та просив кінцево скасувати як незаконні накази відповідача № 14 від 01.07.2008р. та № 18 від 28.07.2008р. про звільнення його з посади заступника головного редактора газети «Винниківський Вісник» та поновити його на роботі на посаді заступника головного редактора газети «Винниківський Вісник», стягнувши із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу й знаходження на лікарняному з моменту звільнення до постановлення рішення суду. Позов мотивує тим, що працював у відповідача КПРГ «Винниківський Вісник» на різних посадах, починаючи з 1992р. до 26.07.2008р., коли був незаконно звільнений наказом № 18 від 28.07.2008р. в.о. редактора КПРГ «Винниківський Вісник» ОСОБА_4 Причиною звільнення вважає його професійну журналістську діяльність та особистий конфлікт із міським головою м. Винники Гудзяком Т.М. В період з 01.07.2008р. по 12.09.2008р. він перебував на лікарняному, проте оскаржуваними наказами № 14 від 01.07.2008р. та № 18 від 28.07.2008р. він був звільнений 26.07.2008р. При цьому наказ № 18 про його звільнення був виданий заднім числом, оскільки був виданий 28 липня, а його звільнили 26 липня. Для цього робочий день був незаконно перенесений на суботу, про що його не було повідомлено. Про звільнення він був повідомлений лише 8 вересня 2008р., йому не було виплачено розрахункових коштів та не видано трудову книжку. На незаконність його звільнення приносився протест прокурора Личаківського району м. Львова, який був безпідставно відхилений відповідачем, а також приносився припис Територіальної державної інспекції праці у Львівській області.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали із аналогічних підстав, додатково пояснивши, що відповідачем була порушена не лише процедура звільнення позивача, що підтверджується даними перевірки Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, а й необгрунтовано застосовано до нього підстава звільнення, передбачена п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, - одноразове грубе порушення трудових обов’язків заступником керівника підприємства. При цьому підставою для прийняття такого рішення значиться лист від керуючої справами виконкому Винниківської міської ради Пизьо Г.П. від 01.07.2008р. та депутатське звернення депутата Винниківської міської ради Бень Б.З. про ніби-то недостовірні відомості поширені позивачем. Насправді, зазначені відомості були надруковані позивачем у формі інтерв’ю з посадовими особами органу місцевого самоврядування, а тому він не відповідає за достовірність поширеної ними інформації. Крім того, достовірність зазначеної інформації заінтересованими особами у судовому порядку не оспорювалась, та така не визнавалась недостовірною. Оскільки позивач одразу після того, як дізнався про звільнення – 08.09.2008р., вживав заходів для поновлення на роботі, зокрема, 09.09.2008р. звернувся за захистом своїх прав у прокуратуру Личаківського району м. Львова. І лише після відхилення відповідачем 09.10.2008р. протесту прокурора Личаківського району м. Львова на незаконність його звільнення змушений був звернутись до суду із позовом про поновлення на роботі, а тому вважає, що передбачений у ст. 2333 КЗпП України пропущений із поважних причин та є підстави для його поновлення.
Представник відповідача КПРГ «Винниківський Вісник» та одночасно відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивач поширенням недостовірної інформації грубо порушив свої трудові обов’язки, що полягають у необхідності проведення перевірки достовірності відомостей, що надаються для друку у ЗМІ. Через це особи, щодо яких були поширені недостовірні відомості, мали намір звертатися із позовними вимогами до КПРГ «Винниківський Вісник». Лише факт звільнення відповідача за порушення трудових обов’язків та листи із вибаченнями за зміст надрукованих позивачем статей дозволили уникнути редакції газети від майнової відповідальності за дії позивача. Вважає, що жодних порушень при звільненні позивача допущено не було. Спочатку був виданий наказ № 14 від 01.07.2008р. про його звільнення, однак згодом позивачем був представлений лист тимчасової непрацездатності, виписаний до 25.07.2008р., а тому наказом № 18 від 28.07.2008р. було змінено лише дату його звільнення на 26.07.2008р. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк на звернення із позовом до суду.
Прокуратура Личаківського району м. Львова згідно листа № 383-08 від 10.02.2009р. вступила у справу в інтересах позивача ОСОБА_2 Представник прокуратури Личаківського району м. Львова Шубка К.П. у судовому засіданні позов підтримала, пояснивши, що за зверненням ОСОБА_2 від 09.09.2008р. прокуратурою Личаківського району м. Львова проведено перевірку додержання законодавства про працю при звільнення позивача із посади заступника головного редактора газети «Винниківський Вісник». За результатами перевірки був внесений протест відповідачу КПРГ «Винниківський Вісник» із вимогою скасування незаконного наказу № 14 від 01.07.2008р. про звільнення позивача, який був відповідачем відхилений. Вважає оскаржуваний наказ незаконним, оскільки у трудові обов’язки ОСОБА_2 не входила перевірка достовірності інформації наданої посадовими особами органу місцевого самоврядування. Крім того, достовірність чи недостовірність зазначеної інформації на момент видання наказу про звільнення не був встановлений.
Представник третьої особи Гудзяка Т.М. – Бень Б.З. у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що міський голова м. Винники не має жодного відношення до звільнення позивача, вказівок про його звільнення не давав, останній звільнений відповідно до наказів КПРГ «Винниківський Вісник». Крім того, ствердив, що вважає законним звільнення позивача у зв’язку з грубим порушенням трудових обов’язків, оскільки останнім при друкуванні газети «Винниківський Вісник» НОМЕР_1, 9-10 були допущені порушення вимог ст. 3, ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 46 ЗУ «Про інформацію», ст. 17 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів» й поширені недостовірні та неперевірені відомості про службових осіб органів місцевого самоврядування.
Представник третьої особи Територіальної державної інспекції праці у Львівській області Лєсна Н.С. у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що на вимогу прокуратури Личаківського району м. Львова Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області було проведено перевірку додержання законодавства про працю у КПРГ «Винниківський Вісник», в тому числі й законності звільнення ОСОБА_2 з посади заступника головного редактора газети «Винниківський Вісник». При цьому інспекція праці не проводить перевірки законності підстав звільнення працівників, а перевіряє лише дотримання процедури звільнення. В результаті було встановлено ряд процедурних порушень, допущених при звільнення позивача з роботи. Зокрема, на момент проведення перевірки відповідачем не було представлено жодних документів про надання письмового пояснення за порушення трудової дисципліни, чим порушено вимоги ст. 149 КЗпП України. Наказ, яким змінено дату звільнення ОСОБА_2, видано 28.07.2008р. – в день перебування ОСОБА_2 на листку непрацездатності. Крім того, датою звільнення визначено 26.07.2008р. (субота), однак позивача не було повідомлено про те, що зазначений день визначено робочим. При цьому табель обліку робочого часу на підприємстві не ведеться, що унеможливлює перевірку, чи була субота 26.07.2008р. робочим днем.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді заступника головного редактора газети «Винниківський Вісник» та наказом № 14 від 01.07.2008р. звільнений з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв’язку з одноразовим грубим порушенням ним трудових обов’язків, що виразилось у допущенні при друкуванні газети «Винниківський Вісник» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 грубих порушень п. 2 ч.3 ст. 26 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 46 ЗУ «Про інформацію». Як підставу звільнення у наказі вказаний лист керуючої справами виконкому Винниківської міської ради Пизьо Г.П. від 01.07.2008р., депутатське звернення депутата Винниківської міської ради Бень Б.З. від 01.07.2008р. та акт про відмову від дачі пояснень від 01.07.2008р.
Наказом № 18 від 28.07.2008р. у зв’язку з представленням листка непрацездатності серії АБА № 364768, виданого позивачу, були внесені зміни у наказ № 14 від 01.07.2008р. шляхом зміни дати його звільнення на 26.07.2008р.
Як вбачається із листків непрацездатності серії АБА № 364768, серії АБА № 176645, серії АБА 176972 позивач перебував на лікарняному в період з 01.07.2008р. по 25.07.2008р., з 28.07.2008р. по 16.08.2008р., з 18.08.2008р. по 12.09.2008р.
Первинний наказ № 14 від 01.07.2008р. та наказ № 18 від 28.07.2008р., яким у дату звільнення були внесені зміни, були видані в період тимчасової непрацездатності позивача ОСОБА_2 Звільнення позивача мало місце 26.07.2008р., що припадає на суботу. Наказом № 21.07.2008р. у зв’язку із підготовкою виходу газети «Винниківський Вісник» робочим днем визначено 26.07.2008р., а вихідним 26.08.2008р. Будь-яких даних про те, що позивач був повідомлений про дату звільнення чи про те, що 26.08.2008р. є робочим днем суду не представлено, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 41 КЗпП України, через це всупереч вимогам ч. 1 ст. 47 КЗпП України в день звільнення працівникові не було видано трудову книжку й не було проведено розрахунок у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України. Таким чином відповідачем КПРГ «Винниківський Вісник» був порушений порядок звільнення позивача.
Стосовно законності підстав звільнення суд виходить із наступного.
Як вбачається із листа керуючої справами виконкому Винниківської міської ради Пизьо Г.П. на ім’я в.о. редактора газети «Винниківський Вісник» від 01.07.2008р., який значиться однією із підстав звільнення позивача, остання просить спростувати недостовірні відомості поширені про неї у НОМЕР_1 газети «Винниківський Вісник» від ІНФОРМАЦІЯ_1 в опублікованому позивачем інтерв’ю з в.о. міського голови м. Винники ОСОБА_5, що «ІНФОРМАЦІЯ_2». Аналогічно у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради Бень Б.З. на ім’я в.о. редактора газети «Винниківський Вісник» від 01.07.2008р., яке також значиться підставою звільнення позивача, міститься вимога про спростування недостовірних відомостей, поширених про нього у НОМЕР_1 газети «Винниківський Вісник» від ІНФОРМАЦІЯ_1 в опублікованому позивачем інтерв’ю з в.о. міського голови м. Винники ОСОБА_5 та депутатом Винниківської міської ради ОСОБА_6.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій та об’єднань громадян. Відомості, опубліковані позивачем у НОМЕР_1 газети «Винниківський Вісник», були отримані у формі інтерв’ю зі службовими особами органу місцевого самоврядування – в.о. міського голови м. Винники ОСОБА_5 та депутатом Винниківської міської ради ОСОБА_6, а тому не могли бути ним перевірені. Крім того, факт достовірності чи недостовірності зазначених відомостей на момент звільнення позивача встановлений не був. З приводу спростування зазначених відомостей, захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації у судовому порядку з позовом до КПРГ «Винниківський Вісник» та особисто ОСОБА_2 Пизьо Г.П. та Бень Б.З. не зверталися, а тому констатувати недостовірність поширеної відносно них позивачем інформації у відповідача КПРГ «Винниківський Вісник» правових підстав не було.
Суд вважає, що позивачу слід поновити визначений у ч. 1 ст. 233 КЗпП України строк на звернення до суду із позовом про звільнення, оскільки такий пропущений в незначній мірі та з поважних причин. Зокрема, позивач одразу після того, як дізнався про своє звільнення – 08.09.2008р., вживав заходів для поновлення на роботі, зокрема, 09.09.2008р. звернувся за захистом своїх прав у прокуратуру Личаківського району м. Львова. Після відхилення відповідачем КПРГ «Винниківський Вісник» 09.10.2008р. протесту прокурора Личаківського району м. Львова на незаконність його звільнення, він 27.10.2008р. звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі в порядку КАС України. Ухвалою суду від 03.11.2008р. йому відмовлено у відкритті провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, після чого останній 05.11.1008р. звернувся до суду за захистом порушених прав в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що на момент видання наказів № 14 від 01.07.2008р. та № 18 від 28.07.2008р. про звільнення позивача з роботи об’єктивні дані, які б свідчили про вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов’язків, були відсутні, а тому їх слід визнати незаконними та скасувати.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позивача ОСОБА_2 слід поновити на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Винниківський вісник”, починаючи з дати звільнення – 26.07.2008 року. Вирішуючи питання про розмір оплати позивачу вимушеного прогулу, суд виходить із наступного розрахунку згідно положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Заробіток позивача за два останні місяці, що передували звільненню – травень-червень 2008 р. становить по 1648,75 грн., що стверджується даними довідки про доходи позивача від листопада 2008р. Середньоденний заробіток за складає 76 грн. 69 коп. (1648,75х2/43 днів). Середня місячна зарплата позивача становить 1648,75 грн. Вимушений прогул становить 165 днів, починаючи з моменту звільнення. Заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислена, виходячи з такого розрахунку: 76,69 грн. - середньоденний заробіток х 165 днів прогулу = 12653,85 грн.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Проте зазначена вимога повинна вирішуватись поза межами спору про поновлення працівника на роботі й оплату вимушеного прогулу на підставі позову власника або уповноваженого органу. А тому жодні вимоги до ОСОБА_4 як відповідача в межах цієї справи задоволені бути не можуть, а належним відповідачем за позовом є КПРГ «Винниківський Вісник», до якого суд задовольняє позов.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 94, 97, 98, 105, 116, 117, 231-235, 337, 2371 КЗпП України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати незаконними та скасувати накази Комунального підприємства Редакція газети „Винниківський Вісник” № 14 від 01.07.2008р. та № 18 від 28.07.2008р. про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника головного редактора газети „Винниківський вісник”.
Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Винниківський вісник” з 26 липня 2008 року.
Стягнути з Комунального підприємства Редакція газети „Винниківський Вісник” на користь ОСОБА_2 12653,85 грн. середнього заробітку за вимушений прогулу за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі та 30 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні решти вимог – відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства Редакція газети „Винниківський Вісник” на користь держави 126,54 грн. судового збору.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення одномісячного середнього заробітку в сумі 1648 грн. 75 коп. за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги із подачею їх копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Лакомська Ж.І.