АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-165 Номер провадження 33/322/11Головуючий у 1-й інстанції ГУСАЧ Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія чю1 ст.41
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. Полтава
Суддя Апеляційного суду Полтавської області Копитько Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2011 року,
встановив:
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка і мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, працююча директором Комунального підприємства "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг", -
притягнута до адміністративної відповідальності за ч.І ст.41 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно постанови судді Редченко Ю.І. визнано винною в тому, що вона, обіймаючи посаду директора КП "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг", вчинила інші порушення вимог законодавства про працю за таких обставин.
29 грудня 2010 року заступником Головного державного інспектора праці було складено протокол відносно директора КП "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг " ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.41 КУпАП, а саме, що ОСОБА_2 було порушено ст.ст.115, 116, 121, 50, 70 КЗпП України.
ОСОБА_2 порушено вимоги ч.4 ст. 115 КЗпП України, якою передбачено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Так, згідно наказу № 267-к від 21.12.2010 року бухгалтеру ОСОБА_3 надана щорічна відпустка на 15 календарних днів з 22.122010 року по 36.0Ї'.2011 року, виплата ж заробітної плати за весь час щорічної відпустки за три дні до початку відпустки цьому працівникові не проведена.
Крім того, порушено ст. 116 КЗпП України, згідно якої при звільненні працівника зиплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Так, наказом № 274-к від 24.12.2010 року звільнено агента із замовлень населення ОСОБА_4, виплату ж усіх сум, що належить цьому працівникові, в день звільнення не проведено, виплату сум у розмірі 192,85 грн. проведено лише 28.12.2010 року згідно касового ордеру №1235 від 28.12.2010 року до відомості на виплату грошей № 1178 за грудень 2010 року. Згідно табеля обліку робочого часу за грудень 2010 року в день звільнення 28.12.2010 року ОСОБА_4 відпрацювала 7 годин.
Також допущено порушення ст. 121 КЗпП України про службові відрядження в межах України та за кордон, де визначено, що за відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування з дорозі. На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. Обчислення середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 зі змінами та доповненнями.
Так, відповідно до посвідчення на відрядження та табеля обліку робочого часу водій легкового автомобіля ОСОБА_5 19 листопада 2010 року перебував у відрядженні, відповідно особистого рахунку працівника нарахування заробітної плати проведено із розрахунку часової тарифної ставки, збереження середнього заробітку за час перебування даного працівника у відрядженні не проведено.
Крім того, порушено ст.50 КЗпП України, відповідно до якої нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Так, відповідно до графіку змінності працівників непродовольчих товарів на 2010 рік та табеля обліку робочого часу за листопад 2010 року щотижневий відпрацьований час продавцями непродовольчих товарів перевищує 40 годин, а саме: ОСОБА_6 в період з 13 по 19 листопада та в період з 20 по 26 листопада 2010 року працювала по 43 години 18 хв. на тиждень (5 днів з тривалістю зміни 7 годин 18 хв.,1 день з тривалістю зміни 6 годин 48 хв.). При цьому також було порушено вимоги ст.70 КЗпП України, якою встановлено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. Проте, відповідно до табеля обліку робочого часу в листопаді 2010 року продавцю непродовольчих товарів ОСОБА_6 надані вихідні дні 19 та 26 листопада, тривалість щотижневого безперервного відпочинку становила менш як сорок дві години.
В апеляції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 просить скасувати постанову як незаконну, оскільки вона належним чином не була повідомлена про день, час і місце розгляду адміністративної справи щодо неї і судом порушено її право брати участь в розгляді справи та давати пояснення, тобто порушено її право на захист.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_7 не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно ч.6 ст 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.
Доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що при розгляді справи судом порушено її право на захист, оскільки вона не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду адміністративної справи щодо неї, вважаю слушними.
Згідно з ч.І ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне повідомлення зазначеної особи про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як видно з матеріалів адміністративної справи, даних про те, що ОСОБА_2 належним чином викликалася в судове засідання або її було повідомлено, де і коли буде розглянуто справу, немає. Отже, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_2, суд порушив її права, передбачені ст.268 КУпАП.
За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню як незаконна.
Проте, як убачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 в порушенні вимог законодавства про працю при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, доведена зібраними в установленому законом порядку і перевіреними в судовому засіданні апеляційного суду доказами в їх сукупності - протоколом про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2010 року (а.с.1-2), даними акту перевірки № 16-03-13/193 (а.с.3-6), наказом № 276-к про надання відпустки бухгалтеру ОСОБА_3 (а.с.7), наказом №274-к про припинення трудового договору ОСОБА_4 від 24 грудня 2010 року (а.с.8), даними видаткового касового ордеру від 28 грудня 2010 року (а.с.9), даними відомості на виплату грошей за грудень 2010 року ОСОБА_4 (а.с.10), інформацією по КП "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг " з питань оплати праці (а.с.11), даними табеля обліку і використання робочого часу за листопад 2010 року КП СКРП (а.с.12-13), даними графіку змінності продавців непродовольчих товарів КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на 2010 рік (а.с.14).
Не заперечувала своєї вини в порушенні вимог законодавства про працю і сама ОСОБА_2, яка в протоколі про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2010 року пояснила, що порушення будуть усунені (а.с.1-2).
Таким чином, у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.І ст.41 КУпАП. Але, оскільки на час розгляду адміністративної справи в апеляційному порядку закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, дана справа підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду
постановив:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати і провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.І ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Копитько