Справа № 2-140/09 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Герасименко М.І.., при секретарі Тараненко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків справу за позовом
ОСОБА_1 до Зіньківської районної спілки споживчих товариств Полтавської області і ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу і стягнення 30 000 грн. моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка просить поновити її на посаді ревізора Зіньківської райспоживспілки, стягти на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу і стягти 30 000 грн. моральної шкоди посилаючись на те, що вона з 1 травня 2008 року працювала ревізором Зіньківської райспоживспілки. Розпорядженням № 35 голови Зіньківської райспоживспілки від 26 січня 2009 року вона звільнена з посади ревізора в зв’язку з скороченням штату. Таке звільнення вона вважає незаконним, так як вона єдиний член сім’ї, який мав самостійний заробіток, так як її неповнолітній син, на якого вона отримує пенсію по втраті годувальника навчається на денному відділені на останньому курсі Харківського національного університету МВС України, а отже порушено п. 2 ст. 42 КЗпП України. Вона вважає, що перед проведенням скорочення штату правління райспоживспілки повинно було порадитись з профспілковим комітетом, які посади необхідно було скоротити. До того ж хоча її і попередили 21 листопада 2008 року про наступне скорочення, але іншої роботи їй не запропоновано, хоча в цей же час в районній газеті було поміщено оголошення про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади заступника головного бухгалтера. Вона закінчила кооперативний технікум по спеціальності товарознавство промислових і продовольчих товарів, але їм викладали і бухгалтерський облік, хоча в технікумі окремо готували по спеціальності бухгалтерів. На конкурсну комісію вона не подавала заяву і документи на посаду заступника головного бухгалтера, так як документи в неї все рівно не прийняли. Хоча профспілковий комітет господарства Зіньківської райспоживспілки 29 листопада 2008 року і дав згоду на її звільнення, але на цьому засіданні вона не була присутня, а другий раз її до 26 січня 2009 року її не викликали. Хоча 10 березня 2009 року і засідав профспілковий комітет про розгляд повторного подання про дачу згоди на її звільнення, але вона особисто не отримувала запрошення на це засідання, бо в день, коли листоноша принесла лист з райспоживспілки, вона була на прийомі в народного цілителя, а син лист, який був адресований на її ім’я не прийняв, а іншого листа вона не отримала. Тому вона вважає, що звільнена незаконно, а тому підлягає поновленню на посаді ревізора, яка була єдина до 26 січня 2009 року в системі райспоживспілки, за період вимушеного прогулу їй повинні виплатити зарплату в сумі 1500 грн., незаконним звільнення їй завдана моральна шкода, так як порушені її права та інтереси, були порушені її нормальні життєві стосунки, вона була позбавлена можливості продовження активного громадського життя, в якому приймала безпосередньо дієву участь, погіршились з колишніми співробітниками та знайомими, так як не законним звільненням було підірвано її ділову репутацію та принижена її честь та гідність громадянина України. Цю моральну шкоду вона оцінює в 30 000 грн. і цю суму вона просить стягти з відповідачки ОСОБА_2
Представник райспоживспілки позовні вимоги не визнали і пояснили, що постановою правління Зіньківської райспоживспілки від 21 листопада 20008 року затверджено новий штатний розпис з 21 січня 2009 року і скорочено заступника голови правління райспоживспілки по кадрах та корпоративних правах інструктора по оргмасовій роботі, ревізора і секретаря правління, на неповний робочий день переведено посаду механіка господарства райспоживспілки. Всі особи, які скорочувались були під розписку попереджені про майбутнє скорочення. Було подано подання в профспілковий комітет про дачу згоди на звільнення позивачки за скороченням штату і 29 грудня 2008 року і 29 грудня 2008 року профспілковий комітет дав згоду таку, де і була присутня позивачка і була ознайомлена з цим протоколом. Так вільних посад не було то розпорядженням від 26 січня 2009 року позивачка і була звільнена в зв’язку з скороченням штату. Хоча і давалось оголошення про проведення конкурсу на заміщення посади заступника головного бухгалтера, але позивачка не має бухгалтерської освіти і документів на конкурсну комісію не подавала. Хоча ОСОБА_3, яка також звільнена в зв’язку з скороченням штату і працевлаштована, але вона працевлаштована не правління райспоживспілки, а обрана на конференції головою ревізійної комісії райспоживспілки. Тому не має порушень закону при звільненні позивачки в зв’язку з скороченням штату, бо працевлаштовувати її не було можливості, так як вільних робочих місць в господарстві райспоживспілки не було, а посада ревізора була єдина і інших ревізорів не було. Повторно на засідання профспілкового комітету 10 і 17 березня 2009 року позивачка просто не захотіла з’явитись, хоча знала з попереднього судового засідання, що буде викликатись. Отже не має підстав поновлювати позиваку на посаді ревізора райспоживспілки, а отже не має підстав для стягнення зарплати за час вимушеного прогулу і стягненням моральної шкоди, яку позивачка не мотивувала, а просто вказала загальні фрази.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що ніяких особистих стосунків і упередженості до позивачки у неї не має. 18 листопада 2008 року пройшла звітно-виборна конференція Зіньківської райспоживспілки. Тому 21 листопада 2008 року на правлінні райспоживспілки було затверджено новий штатний розпис, згідно якого було скорочено 4 посади, в тому числі і посаду ревізора, яку займала позивачка. Всі особи, які підпадали під скорочення були попереджені про майбутнє скорочення. Було подано подання у профспілковий комітет про дачу згади на звільнення позивачки за скороченням штату і отримала така згода. Так як посада ревізора райспоживспілки в попередньому штатному розпису була єдина, то вибирати було ні з кого, а вільних посад на яку можливо було перевести позивачку по її спеціальності не було, тому розпорядження від 26 січня 2009 року позивачка і була звільнена за скороченням штату. ОСОБА_3, яка також була звільнена за скороченням штату, була не працевлаштована, а обрана на виборну посаду. Тому позовні вимоги позивачки іона вважає безпідставними.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків і дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З 1 травня 2008 року позивачка працювала на посаді ревізора райспоживспілки і ця посада в райспоживспілці єдина, що підтвердила і позивачка.
Постановою правління Зіньківської райспоживспілки з 21 листопада 2008 року була затверджено новий штатний розпис з 21 січня 2009 року і посаду ревізора в цей штатний розпис не включено. Постановою правління райспоживспілки від 21 листопада 2008 року скорочено 4 посади, в тому числі і посада ревізора райспоживспілки.
При таких обставинах коли посада ревізора райспоживспілки в колишньому штатному розписі була єдиною, то відсутнє в даному випадку переважне право позивачки на залишення на роботі в зв’язку з скороченням штату. Тому посилання позивачки на п. 2 ст. 42 КЗпП України суд вважає безпідставним.
21 листопада 2008 року позивачка була попереджена про звільнення в зв’язку з скороченням штату, чого не заперечує і позивачка.
15 грудня 2008 року голова правління Зіньківської райспоживспілки було направлення подання комітету профспілки райспоживспілки про дачу згоди на звільнення позивачки в зв’язку з скороченням штату і це подання було розглянуто 29 грудня 2008 року на засідання профспілки райспоживспілки і дана згода на звільнення позивачки в зв’язку з скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України. Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 позивачка була на засіданні даного профкому і ознайомлена.
Хоча позивачка посилається, що була на час її звільнення вільна посада заступника головного бухгалтера райспоживспілки, але на заміщення цієї посади був оголошений конкурс на який, як заявила сама позивачка ніяких документів не подавала. До того ж позивачка не має бухгалтерської освіти.
Не може вважатися вільною і посада голови ревізійної комісії райспоживспілки, так як на цю посаду правління райспоживспілки не призначає, а ця посада згідно статуту райспоживспілки виборна.
Представники відповідача стверджують, що інших вільних посад в райспоживспілці не було, не підтвердила і позивачка, що на момент її звільнення були вільні посади, на які було можливо перевести її.
Розпорядженням голови правління Зіньківської райспоживспілки від 26 січня 2009 року позивачка звільнена з посади ревізора райспоживспілки за скороченням штату по п. 1 ст.40 КЗпП України з 26 січня 2009 року.
При таких обставинах суд не вбачає порушень закону при звільненні позивачки в зв’язку з скороченням штату, а тому її позовні вимоги про поновлення на попередньому місті роботи не підлягають задоволенню, а отже не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення зарплати і моральної шкоди з жодного з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 213 ЦПК України, ст. ст. 40 пункт 1, 42 пункт 2, 43, 237 1 КЗпП України, суд –
ВИРІШИВ :
В позові ОСОБА_1 до Зіньківської районної спілки споживчих товариств Полтавської області і ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і стягнення 30 000 грн. моральної шкоди відмовити.
Протягом 10 днів з дня ознайомлення з мотивувальною частиною рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя : підпис
З оригіналом вірно.
Рішення набрало законної чинності 30 березня 2009 року.
Голова Зіньківського
районного суду ОСОБА_6