ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 липня 2006 р. |
№ 34/235 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого - судді |
Плахотнюк С.О. , |
|
суддів: |
Плюшко І.А., Самусенко С.С., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Акціонерного товариства закритого типу “Миколаївхімснаб” |
|
на постанову |
від 16.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
|
та рішення |
від 25.10.2005 господарського суду Дніпропетровської області |
|
у справі |
№34/235 |
|
за позовом |
Акціонерного товариства закритого типу “Миколаївхімснаб” |
|
до |
Приватного підприємства “Ніко” |
|
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: |
Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія “Східна експедиція” |
|
про |
стягнення 79489 грн. 91 коп., |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача -Омельченко Є.М., Єдинюк А.О.,
- відповідача -не з'явився,
- третьої особи -не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
АТ ЗТ “Миколаївхімснаб” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП “Ніко” про стягнення 79489,91 грн. збитків, що складають 77944,91 грн. вартості втраченого вантажу та 1545,00 грн. послуг з перевезення вантажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 у справі №34/235 (суддя Примак С.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року у справі №34/235 (колегія суддів: Ясир Л.О. -головуючий, Герасименко І.М., Пруднікова В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції АТ ЗТ “Миколаївхімснаб” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ПП “Ніко” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 без змін, а касаційну скаргу АТ ЗТ “Миколаївхімснаб” - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено:
23.06.2005 між АТ ЗТ “Миколаївхімснаб” та ПП “Ніко-Центрметал” було укладено договір №154-УТ поставки товару, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача металопродукцію, а останній прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Відповідно до умов договору перевезення вантажу не передбачене і умовами поставки було визначено EXW (франко-склад постачальника), згідно яких продавець вважає таким, що виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві, а покупець несе всі ризики, пов'язані з перевозкою товару від підприємства продавця до місця призначення.
На виконання вказаного договору відповідач передав металопродукцію позивачу на суму 779454,91 грн., що підтверджено накладною №869 л від 30.06.2005, яка підписана представником АТЗТ “Миколаівхімснаб”.
Позивач даний товар оплатив повністю.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 30.06.2005 внаслідок досягнутої домовленості між позивачем та ПП “Ніко” була укладена усна угода про перевезення металопродукції отриманої від ПП “Торговий дім “Ніко-Центрметал” по договору №154-УТ від 23.06.2005.
Відповідач надіслав позивачу рахунок №НК-1333 від 30.06.2005 на суму 1545 грн., який останній оплатив згідно платіжного доручення №1071 від 30.06.2005.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача з підстав неналежного виконання договору перевезення та стягнення збитків суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини справи, і правильно виходили з того, що рахунок №НК-1333 від 30.06.2005 та платіжне доручення №1071 від 30.06.2005 не містять найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження, тому не може свідчити про укладення договору перевезення вантажу між сторонами.
Такі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, та ст. 909 ЦК України, відповідно до якої договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Дніпропетровський апеляційний господарський суд правомірно залишив рішення місцевого господарського суду без змін, оскільки договору, укладеного з ПП “Ніко” в письмовій формі позивач не надав, як і не надав доказів укладення договору, передбачених ст. 909 ЦК України, на підставі чого неможливо однозначно та безпомилково встановити факт надання відповідачем послуг перевезення.
Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом ст. 84 ГПК України щодо розгляду уточненої позовної заяви, яка була подана апеляційному суду, є необґрунтованими оскільки ч. 3 ст. 101 ГПК України містить обмеження щодо розгляду вимог, які не були предметом розгляду в місцевому господарському суді. Вимоги, які судом першої інстанції не розглядались, не приймаються і не розглядаються апеляційним господарським судом.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в рішенні та постанові надано правильну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим, підстав до їх зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Миколаївхімснаб” на постанову від 16.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 25.10.2005 господарського суду Дніпропетровської області у справі №34/235 залишити без задоволення.
Постанову від 16.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 25.10.2005 господарського суду Дніпропетровської області у справі №34/235 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: І. Плюшко
С. Самусенко