ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.11 № 42611/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2009 року Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати нечинним рішення відповідача про застосування до позивача податкового зобов’язання за платежем «частина прибутку у повному розмірі 16399,50 грн. у тому числі 12615, грн. – за основним платежем та 3784,50 грн. штрафними санкціями, та податкового зобов’язання з авансових платежів з податку на прибуток в частині основного платежу у розмірі 3154,0 грн. та у відповідному розмірі штрафну санкцію, прийнятих за результатами акту перевірки № 142/23/00955779 від 09.05.2008 року; скасувати повідомлення-рішення № 0001232340/0 від 05.08.2008 року повністю та податкове повідомлення-рішення № 00012122340/0 від 05.08.2008 р. в частині донарахування 3154 грн. основного боргу та у відповідній частині штрафної санкції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року відмовлено Дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач – Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів», подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 00012232340/0 від 05.08.2008 року та № 0000072340/0 від 30.01.2009 року та залишити в силі вказану постанову в частині відмови від позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 00012122340/0 від 05.08.2008 року в частині визначеного основного платежу в розмірі 3154 грн. та відповідної штрафної санкції у розмірі 946,20 грн.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду про те, що позивач суб’єктом сплати до державного бюджету частини прибутку. Так, судом першої інстанції необґрунтовано відкинуті наявні у справі докази (зокрема, підтверджує цю обставину статут позивача, положення про порядок сплати частини чистого прибутку, роз’яснення материнського підприємства, комітету Верховної Ради). Судом не досліджена обставина, про наявність або відсутність консолідованої сплати державною акціонерною компанією «Хліб України» частини чистого прибутку (сумарного розміру частини чистого прибутку) всіма дочірніми підприємствами, які належать компанії, втому числі із врахуванням частини чистого прибутку Дубенським комбінатом хлібопродуктів і в такому разі, сплата частини чистого прибутку одночасно і до Державного бюджету і до ДАК «Хліб України», призведе до подвійного оподаткування за даним платежем.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкових органів Дубенської об’єднаної державної податкової проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., про що складено акт від 22.07.2008 р.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 227.07.2008 р. за № 168/23/00955779, відповідно до якого встановлено порушення ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001232340/0 від 05.08.2008 року, № 0000072340/2 від 30.01.2009 року (за наслідками апеляційного оскарження), якими визначено суму податкового зобов’язання за платежем «частина чистого прибутку, 21010100», а зокрема: податковим повідомленням-рішенням № 0001232340/0 в сумі 16399,50 грн., з якої 12615,00 грн. – основний платіж та 3784,50 грн. – штрафна санкція; податковим повідомленням-рішенням № 0000072340/2 в сумі 27332,50 грн.: 21025 грн. основного платежу та 6307,50 грн. – штрафна санкція.
На підставі вказаного акту перевірки також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212234/0 від 05.08.2008 року, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 193223 грн. – основного платежу та 74227,50 грн. – штрафної санкції.
В силу вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Установлено, шо господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у власності господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків (крім дочірніх компаній та підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у тому числі відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" та закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", що сплачують дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік, безпосередньо Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" пропорційно розміру частки (акцій, паїв) Компанії у їх статутних фондах), сплачують до 15 грудня 2008 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій. Господарські організації (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи, її дочірніх компаній та підприємств) за результатом фінансово-господарської діяльності 2007 року сплачують частину чистого прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету відповідно до статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (крім частини чистого прибутку (доходу) сплаченої у 2007 році відповідно до зазначеної статті).
Ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу): акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірні підприємства, - у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 р. затверджено Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), відповідно до п.п. 2 і 3 якого відрахування частини чистого прибутку (доходу) здійснюється акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі, визначеному базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, які затверджуються Фондом державного майна за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та розмірів відрахувань частини прибутку (доходу), зазначених у пункті 2 цього Порядку.
Наказом Фонду Державного майна «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів» затверджено базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовуються на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій згідно з їх галузевою приналежністю, а зокрема в розмірі 25% від чистого прибутку.
Відтак, на позивача поширюються положення зазначених норм законодавства, які покладають на дочірні підприємства акціонерних компаній у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) обов’язок щодо відрахування до Державного бюджету України чистого прибутку (доходу) в розмірі 25%.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Зазначений закон визначає податкове зобов’язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0001232340/0 від 05.08.2008 року та № 0000072340/2 від 30.01.2009 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі № 2а-2165/09/1770 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя В.З. Улицький