Справа № 2-а-5975/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могили А.Б.,
з участю секретаря Надраги ЛЯ.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання перерахувати пенсію і виплатити різницю в сумі за період з 01 квітня 2000 року до 31 грудня 2005 року, з 01 липня 2002 року до 31 грудня 2005 року, з 01 червня 2003 року до 31 грудня 2005 року, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання перерахувати пенсію і виплатити різницю в сумі за період з 01 квітня 2000 року до 31 грудня 2005 року, з 01 липня 2002 року до 31 грудня 2005 року, з 01 червня 2003 року до 31 грудня 2005 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_3 є військовим пенсіонером з 1998 року. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби і деяких інших осіб" ст. 10 призначення і виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Посилався на ст.ст. 43, 63 п. 3 вищевказаного закону, де встановлено, що підвищення постійного грошового забезпечення військовослужбовців, пенсії пенсіонерам перераховуються. Пунктом 118 Положення «Про порядок призначення і виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомоги військовослужбовцям і членам їх сімей» встановлено, що пенсії перераховуються при збільшенні постійного грошового забезпечення військовослужбовців. Положення затверджене наказом Міністра оборони України від 1 серпня 1994 № 205 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 1994р. за №212/422. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» з квітня 2000 року введена виплата премії 33,3% до всіх постійних виплат військовослужбовців. Пенсія позивачу не перераховувалась, різниця не виплачена по сьогоднішній день. Указом Президента України «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» від 23.02.2003р. №173 з 1 липня 2002 року введена виплата надбавки 100% до постійного грошового забезпечення військовослужбовців. Пенсія не перераховувалась, різниця не виплачувалась. Указом Президента України від 5.05.2003р. № 389 «Про надбавки військовослужбовцям» введена надбавка за безперервну військову службу залежно від її терміну. З 1 січня 2006 року пенсія ОСОБА_3 нараховується з врахуванням вищевказаного. Посилався на п.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби і деяких інших осіб", де встановлено, що суми пенсій неодержані з вини органу, який призначує або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважав їх безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України та не підлягають задоволенню. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» в редакції від 09.04.1992 року при обчисленні пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби. Згідно з вимогами ст. 63 вищенаведеного закону призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Посилався на ст.. 43 Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», де встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Також це підтверджено п. 8. Постанови Верховного суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Оскільки, надбавки, введені Указами Президента України від 05.05.2003 року № 389 та від 23.02.2002 року № 173, та премія в розмірі 33,3 відсотка до 01.01.2005 року законодавством не були віднесені до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсій військовослужбовцям, то підстав для їх включення до грошового забезпечення для проведення перерахунку за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, немає. Крім того, позивачем пропущено строку звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України. Просив відмовити в задоволенні позову з вказаних підстав.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за вислугою років з 1999 року. У відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаж роботи позивача становить 22 роки.
В 1999 році позивачу Івано-Франківським міським військовим комісаріатом призначено пенсію, виплата якої здійснювалась останнім до 01.01.2007 року включно.
З 01.01.2007 року після внесення змін Кабінетом Міністрів України виплату і перерахунок пенсії позивачу почало здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів 11.11.2008 року. В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відмову в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають і в позові слід відмовити через пропущення позивачем строку звернення до суду.
На підставі постанов ст.ст. 22, 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання перерахувати пенсію і виплатити різницю в сумі за період з 01 квітня 2000 року до 31 грудня 2005 року, з 01 липня 2002 року до 31 грудня 2005 року, з 01 червня 2003 року до 31 грудня 2005 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби і деяких інших осіб", відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя А.Б. Могила
Постанова в повному обсязі складена 23.03.2009 року