У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 4 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Солонянського районного (місцевого) суду Дніпропетровської області від 18 травня 2005 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

в порядку ст. 89 КК України несудимого,

засуджено за  ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі, за  ст. 315 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, за  ст. 317 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів,  на три роки шість місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення таких злочинів.

15 вересня 2003 року, приблизно о 14 год., на городі біля свого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зірвав кущ дикорослої коноплі, а 20 вересня 2003 року, приблизно о 16 год., у лісопосадці біля АДРЕСА_2 він зірвав три кущі дикорослої коноплі, відніс їх до свого будинку за вищезазначеною адресою, де незаконно зберігав з метою збуту на горищі, і 10 січня 2004 року, приблизно о 24 год., незаконно виготовив з цієї коноплі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у кількості 839, 9 грамів, що є великим розміром, який незаконно зберігав з метою збуту там же.

12 березня 2004 року, приблизно о 11 год. 30 хвил., у своєму будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 незаконно збув 39, 5 грамів канабісу ОСОБА_2 і 1, 5 грамів канабісу ОСОБА_3, надавши їм свій будинок для вживання наркотичного засобу.

17 січня 2004 року, приблизно о 15 год., та 12 березня 2004 року, приблизно о 11 год. 35 хвил., у своєму будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, повторно, схилив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вживання наркотичних засобів.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на неповноту та однобічність досудового та судового слідства у справі, істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, вважає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого, просить вирок та ухвалу скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненням до неї, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених злочинів грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обгрунтованим. Цей висновок, зокрема, грунтується на показаннях ОСОБА_1 під час досудового слідства і в суді, показаннях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, речових доказах у справі, матеріалах оперативної закупки,  висновку хімічної експертизи та інших доказах.

Істотних порушень норм КПК України на досудовому слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.

Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно.

Суд, призначаючи йому покарання, відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які він посилається у касаційній скарзі, та призначив йому покарання в межах санкції ст. 317 ч. 1 КК України, а за ст. 315 ч. 2 та ст. 307 ч. 2 КК України - нижче нижньої межі.

Підстав, передбачених ч. 1 ст. 398 КПК України для скасування або зміни судового рішення, у справі немає.

Тому справа не призначається до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

На підставі наведеного і керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді: