ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р. Справа № 67723/09

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді                                         Каралюса В.М.,

суддів                                                    Олендера І.Я., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов’язання проведення нарахування доплати до пенсії та стягнення недоплаченої суми нарахувань, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області (далі УПФУ) в якому просить зобов’язати відповідача здійснювати йому щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути з відповідача на його користь суму невиплаченої заборгованості за період з 01.01.2006 року по 01.12.2008 року в сумі 3891,90 грн.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо здійснення перерахунку пенсії неправомірними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату до пенсії за 2007 рік, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2008 рік – з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. в розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 – є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мав право на підвищення виплачуваної їй УПФУ пенсії за віком.

У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України в редакції до 07.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернувся з позовом лише 27.07.2009 р., а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду /а.с.9/.

Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки і за період до 27.07.2008 року.

Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то слід також зазначити, що п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, то на думку колегії суддів відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. А тому колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги за період до 01.12.2008 року.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 р. почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону. Таким чином з 22.05.2008 р. позовні вимоги щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дітям війни підлягають до задоволення.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання УПФУ провести нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії за період з 27.07.2008 р. по 01.12.2008 р. включно у відповідності до заявлених вимог.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов’язку на відповідача провести належне нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених позивачу сум за період з 27.07.2008 р. по 01.12.2008 р. включно, що на думку колегії суддів відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року у справі № 2а-680/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум з 27.07.2008 року до 01.12.2008 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                      В.М. Каралюс

суддя І.Я. Олендер

суддя                                         В.З. Улицький