Справа № 22-708/2006 рік                   Головуючий суддя 1 інстанції: Чирук Т.М.

Суддя-доповідач: Гордійчук С.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 червня 2006 року                                                                  м. Рівне

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Гордійчук С.О. суддів : Збитковської Т.І., Демянчук С.В. при секретарі: Колесовій Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Острозької міськрайонної громадської організації „Регіональний центр захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 5 квітня 2006 року в справі за позовом Острозької міськрайонної громадської організації „Регіональний центр захисту прав споживачів" в інтересах ОСОБА_1 до ЗАТ „ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго" про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила :

Рішенням Острозького районного суду від 5 квітня 2006 року в задоволені позову Острозької міськрайонної громадської організації „Регіональний центр захисту прав споживачів" в інтересах ОСОБА_1 до ЗАТ „ЕИ-І-ЕС Рівнеенерго" про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону. Суд не врахував, що ОСОБА_1 як інвалід 2 групи та ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на 100% пільгу з оплати за користування електроенергією, а тому ніякої заборгованості перед енергопостачальником немає. Суд не врахував, що 12 жовтня 2002 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання пільгового тарифу, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відповіді про результати розгляду заяви він не отримав, чим був позбавлений можливості реалізації свого права на пільговий тариф за спожиту електроенергію. Незважаючи на цю обставину відповідач безпідставно нараховував заборгованість за спожиту електроенергію без врахування права на пільгу. В результаті неправомірних дій відповідача відключенням квартири від електропостачання ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду, що виразилась у псуванні продуктів харчування, проте суд застосував норму матеріального права, яка не поширюється на ці правовідносини.

Крім того, суд безпідставно пов'язує наявність моральної шкоди з наявністю матеріальних збитків.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд правильно виходив з того, що відповідач правомірно відключив квартиру ОСОБА_1 від електроенергії за її несплату.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до вимог Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільги.

п.31 Правил встановлено, що пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 та члени його сім'ї, згідно довідки виданої УМВС Рівненської області, мають право на 100% знижку по оплаті за спожиту електроенергію згідно Закону України „Про міліцію" (а.с. 23). Проте в матеріалах справи відсутні достовірні докази про звернення позивача до відповідача із письмовою заявою про його право на пільги з оплати за спожиту електроенергію до вересня 2005 року.

За таких обставин, відповідач цілком підставно нараховував ОСОБА_1 оплату за спожиту електроенергію в повному розмірі. Будь-яких оплат за період з серпня 2002 року позивач не здійснював, що призвело до утворення заборгованості, а відтак і відключення споживача від електроенергії.

Доводи апеляційної скарги проте, що 12 жовтня 2002 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання пільгового тарифу не заслуговують на увагу, оскільки саме по собі повідомленням про вручення поштового відправлення не являється достатнім доказом його звернення із відповідною заявою.

Оскільки суд повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Острозької міськрайонної громадської організації „Регіональний центр захисту прав споживачів" в інтересах ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 5 квітня 2006 року відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею