Справа № 22-618-2006р.        Головуючий в 1 інстанції: Гадюк Г.Л.

Доповідач: Демянчук С.В. УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 червня 2006 року                                              м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Гордійчук С.О. Суддів: Демянчук С.В., Оніпко О.В. При секретарі: Чалій Н.О. розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні      цивільну   справу   за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду   від 15 листопада 2005 року по справі за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 15 листопада 2005 року задоволено позов ОСОБА_2 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на шкодування майнової шкоди 2320 грн.00 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., яка заподіяна в результаті пошкодження квартири позивача через пошкодження при проведенні відповідачкою ремонту сусідньої квартири.

На дане рішення представник позивачки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Рішення суду вважає незаконним, необгрунтованим,, поскільки суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильності їх оцінок.

Посилається на необгрунтовану відмову судом в призначенні повторної судово-технічної будівельної експертизи, що призвело до неправильної оцінки доказів судом.

Вказує, що, оскільки відповідачка сприяла проведенню ремонту, тобто відшкодування матеріальної шкоди позивачці, тому відсутні з її сторони будь-які дії по спричиненні позивачці моральної шкоди.

Просив рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд..

В апеляційний суд відповідачка та її представник не заявилися. Представник відповідачки про день розгляду справи повідомлений.Про причини неявки суд не повідомив..

Позивачка апеляційну скаргу не визнала, вважає висновки суду першої інстанції правильними, про що подала суду заяву. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, задовольняючи позов , виходив з доведеності того факту , що дійсно квартира ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 зазнала пошкодження від ремонтних робіт, які проводились в квартири ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованої в цьому ж будинку, належної на праві власності ОСОБА_3.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № НОМЕР_1 вбачається, що технічною причиною пошкодження стін та стелі у квартирі АДРЕСА_1 є порушення технології виконання ремонтних робіт у сусідній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 за цією ж адресою. Вартість будівельних робіт, які необхідно виконати для відновлення стану спірної квартири у зв'язку із завданою шкодою становить 2 320 грн..

Беручи за основу вказаний висновок експертизи , суд виходив з обставин того, що висновок експертів в судовому засіданні не спростовано.

Крім того, суд першої інстанції свій висновок обґрунтовував як доказами, підтверджуючими встановлені судом обставини справи, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили факт пошкоджень стіни та стелі в кімнаті позивачки, що межує з квартирою ОСОБА_3.

Відповідно до ч.І, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, враховуючи наявність вини ОСОБА_3 в спричиненні майнової шкоди позивачці в сумі 2 320 грн., суд першої інстанції обгруновано задовольнив вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Правильним вважає колегія суддів і висновок суду про стягнення з відповідачки на користь позивачки 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки доказами по справі доведено , що внаслідок пошкодження власності ОСОБА_2 остання зазнала моральних страждань.

Щодо даних висновків , суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов"язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, заслуговуючи на увагу і спростовуючих висновки суду відповідачка чи її представник суду не надали.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність вини відповідачки в заподіянні матеріальної шкоди позивачці на підставі положень ст..383 ч.2 ЦК України, оскільки дана норма закону, навпаки, вказує , що хоч власник квартири і може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, однак за умови, що ці зміни не призведуть до порушень права власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і прав експлуатації будинку.

Також, колегія суддів вважає, що безпідставними і твердження апелянта щодо неправильності висновку судової будівельно-технічної експертизи, оскільки сумнівів в правильності зробленого висновку не виникає, експертиза зроблена досвідченими експертами зі значним стажем роботи, які попереджені про кримінальну відповідальність згідно закону щодо дачі неправдивого висновку; висновки експертизи свідчать про проведене ретельне експертне дослідження. Крім того експерти допитані в судовому засіданні і будь-яких доказів, які б давали підстави для спростування зробленого експертами висновку відповідачкою не надано, судом їх не здобуто.

Оскільки обставини на які посилається представник відповідачки в апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду обставнам справи, були предметом перевірки судом першої інстанції в повному обсязі відповідно з вимогами цивільно-процесуального законодавства і судом не встановлено будь-яких доказів котрі б вказували на відсутність вини відповідачки в спричиненні шкоди позивачці, тому доводи апеляційної скарги не заслуговують до уваги.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права , та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 15 листопада 2005 року відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 15 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.