П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 жовтня 2010 року м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Борсука П.П., розглянувши у скороченому провадженні в місті Камені-Каширському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі про зобов’язання нарахувати і виплатити пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

встановив :

24 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому зазначила, що згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону) їй як інваліду, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, повинна виплачуватись у зв`язку з призначеною ІІ групою інвалідності державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак всупереч згаданим нормам Управлінням ПФУ в Камінь-Каширському районі (далі – Управління) їй проводиться виплата пенсії у значно меншому розмірі - 982,15 грн.

Вважає, що виплата належної їй пенсії повинна проводитись, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить зобов’язати Управління провести перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 24 вересня 2009 року по день постановлення судового рішення відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

29 вересня 2010 року Управлінням подано до суду письмове заперечення, де зазначено, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, з огляду на те, що належні їй як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи основна державна та додаткова пенсії виплачені в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.08 №530 та від 16.07.08 №654, якими встановлено розрахункові величини для обчислення розміру таких виплат.

Згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності, не може бути нижче 580 грн., а щомісячна додаткова пенсія згідно п.4 цієї Постанови встановлена інвалідам ІІ групи у розмірі 20 % прожиткового мінімуму.

Відповідно до п.п.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», починаючи з 01 липня того ж року пенсії в інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою інвалідів ІІ групи, не повинні бути нижчими 655 грн.

Вважає, що відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим нормативно-правовим актом.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення п.28 Розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким передбачалося внесення змін до Закону. Однак рішення про відновлення дії згаданого Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалось.

Зазначає, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.

Наполягає на застосуванні строку позовної давності, що згідно ст.99 КАС України встановлений у шість місяців.

Просить в задоволенні позову відмовити, справу розглянути у відсутності його представника.

Позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим їй посвідченням серії А №106361 від 28 травня 1999 року (а.с.4).

Як вбачається з пенсійного посвідчення №125130, довідки Волинської обласної МСЕК від 24 лютого 2004 року серії ВЛН №031479, ОСОБА_1 з 24 лютого 2004 року довічно встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з проживанням на території, забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі.

Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Цим же Законом визначено розміри згаданих пенсій.

Так, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи за правилами ст.50 Закону призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У силу ст.54 Закону в редакції від 06 червня 1996 року пенсія по інвалідності, що пов`язана з Чорнобильською катастрофою, встановлена у розмірі, що не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Розміри державної та додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, чим спростовується твердження відповідача про неприйняття Верховною Радою України рішення про відновлення дії Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього.

Відповідач згідно його довідок від 22 та 24 вересня 2010 року відповідно №2092 та №2319 виплачує позивачу державну та щомісячну додаткову пенсії в менших розмірах.

За таких обставин є правильними й такими, що відповідають Закону вимоги позивача про призначення та виплату їй пенсії в розмірах, що встановлені Законом до внесення до нього змін.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, всупереч ст.71 КАС України, визнаючи за позивачем право на пенсію як інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак заперечуючи проти визначення розміру пенсії у заявленому нею розмірі, правомірності своїх дій в частині виплати ОСОБА_1 пенсій у менших, ніж встановлений Законом, розмірах, не довів.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

Вирішуючи питання про період, за який підлягає нарахуванню та виплаті пенсія позивачу, виходячи із засад недопущення погіршення становища особи в зв’язку із скороченням згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року, який набрав чинності у цій частині 30 липня цього ж року, строку позовної давності до шести місяців, зважаючи на звернення позивачем до суду 24 вересня поточного року, суд вважає, що захисту підлягає право позивача в межах однорічного строку звернення до суду шляхом перерахування і виплати пенсії за період з 24 вересня 2009 року по 31 серпня 2010 року.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі про зобов’язання нарахувати і виплатити пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії по інвалідності у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 24 вересня 2009 року по 31 серпня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг.

Головуючий – підпис

З оригіналом згідно

Суддя Камінь-Каширського

районного суду ОСОБА_2