Справа №2-199
2008 року
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2008 року смт Розівка
Суддя Розівського районного суду Запорізької області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Розівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
14 листопада 2008 року позовна заява надійшла до Розівського районного суду Запорізької області.
Позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, що померла 08 травня 2005 року в с. Азов Розівського району Запорізької області.
Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява, серед інших вимог, повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги., а також зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Вказані вимоги закону позивачем при складанні позовної заяви повною мірою не виконані.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що крім неї спадкоємцем першої черги є рідна дочка померлої – ОСОБА_3, однак позивачкою не вказано, чи прийняла ця особа спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 З’ясування цієї обставини має значення при вирішенні питання про визначення кола осіб, які повинні брати участь у справі, оскільки відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. В іншому випадку, відповідачем у справі є територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 у заяві безпідставно зазначила відповідачем по справі Розівську районну державну нотаріальну контору Запорізької області, яка повинна бути залучена до участі у справі у якості третьої особи, як і можливі спадкоємці, які не прийняли спадщину.
З урахуванням такої обставини, суд звертає увагу позивача на вимоги ст. 120 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинен додавати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Крім того, ОСОБА_1 у позові вказала, що фактично прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на день його смерті та на момент відкриття спадщини. За такої обставини судові є незрозумілим необхідність звернення з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тобто, ОСОБА_1 не обґрунтувала у заяві наявність спору, а лише формально зазначила необхідність звернення до суду з цим позовом за рекомендацією нотаріальної контори.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила суперечливі обставини, на які вона посилається як на підставу задоволення заявленої вимоги. Зокрема, позивачка вказує про обставини, відповідно до яких вона не має можливості подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини через пропуск строку для її подання. Одночасно ОСОБА_1 вказує про те, що нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що є можливим лише після прийняття вищевказаної заяви. На підтвердження факту відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 не посилається на жодний доказ.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що пред’явлена заява складена на російській мові.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 7 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється державною мовою. При цьому, у відповідності до ч.3 ст. 7 цього ж Кодексу, судові документи складаються державною мовою.
На суд, у тому числі на головуючого суддю, не покладено обов’язок робити переклад судових документів та виступати у якості перекладача.
Таким чином, зміст позовної заяви не відповідає вимогам законодавства.
Одночасно суд роз’яснює, що особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону. ОСОБА_1 судом пропонується скласти позовну заяву, у якій виправити виявлені недоліки.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Розівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків до 09 грудня 2008 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М. Кущ