Справа №2-о-9/2009р.

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді                          Чебан А.П.

при секретарі                                Білик М.М.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності трудової книжки, посилаючись на слідуючі обставини.

    25 червня 1960 року заявниця поступила на роботу дояркою до Темиртауського радгоспу Осакарівського району Карагандинської області, Казахстан. 14 лютого 1962 року на неї була заведена трудова книжка. 01 серпня 1992 року вона була звільнена по виходу на пенсію за віком, та з 1992 року почала отримувати пенсію. В 2008 році заявниця переїхала до своїх родичів до міста Татарбунари Одеської області на постійне проживання. Для отримання пенсії ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області, де було виявлено, що при заповненні її трудової книжки була допущена помилка у написанні по-батькові, а саме записано: «Кириловна», замість правильного «Кирилловна». Також, при перекладі на українську мову архівної довідки, виданої державним архівом Осакарівського району, перекладачем було допущену помилку в імені «Серафіма», замість – «Серафима».

     На теперішній час Темиртауського радгоспу Осакарівського району не існує його давно ліквідовано. Заявниця не має матеріальної та фізичної можливості поїхати до м.Києва для виправлення помилки в довідці, у зв’язку з чим, остання звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту належності їй вищезазначеного правовстановлюючого документу.

    Заявниця у судове засідання не з’явилась, направила заяву про можливість слухання справи без її участі, вимоги заяви підтримала, просила задовольнити її вимоги у попередньому судовому засіданні.

    Представник Управління пенсійного фонду України в Татарбунарського районі також направила заяву про слухання справи без її участі, вимоги заяви визнала.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Згідно копії державної архівної довідки Осакарівського району №177 від 21.02.2008 року (а.с.4), ОСОБА_1 працювала в Темиртауському радгоспі, Осакарівського району та їй була нарахована заробітня плата за період з січня 1985 року по листопад 1990 року.  

Із копії посвідки на постійне проживання №305507 від 09.07.2008 року (а.с.5) видно, що ім’я позивачки  вказано «Серафима».

На а.с.7-8 міститься переклад з казахської на українську мову архівної довідки, де ім’я позивачки  вказано «Серафіма».

Як видно з копії свідоцтва про народження серії ЯШ №748088 від 07.08.1950 року (а.с.6) заявницю по- батькові зазначено «Кирилловна».

Із копії трудової книжки від 14.02.1962 року видно, що по-батькові ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано «Кириловна» (а.с.9).

    У відповідності з п.6 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.  

     Таким чином, встановлення вказаного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на виплату пенсії за віком, а третя особа не має можливості внести необхідні виправлення.

  За таких обставин, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт належності ОСОБА_1 трудової книжки від 14.02.1962 року, виданої на ім’я «Будяченко-Кутько Серафими Кириловни», тому вказаний факт має бути встановлений судом.

    Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215, 256 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

    Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудової книжки -   задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, трудової книжки від 14.02.1962 року, виданої на ім’я «Будяченко-Кутько Серафими Кириловни».

 На рішення Татарбунарського районного суду може бути  подана заява  про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з  дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя                           Чебан